Єдиний унікальний номер справи 183/4086/21
Провадження № 2/183/1143/22
30 листопада 2022 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Майної Г. Є.,
з участю секретаря судового засідання - Дем'яненко А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Новомосковськ Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
22 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що він є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . У належному йому домоволодінні було зареєстровано ОСОБА_2 , яка є відповідачем у справі, та з квітня 2019 року не проживає у домоволодінні, комунальні платежі не сплачує і не утримує його, особистих речей в будинку немає. Додав, що реєстрація відповідача порушує його права, як власника нерухомого майна.
У зв'язку з чим, позивач просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , і вирішити питання стосовно судових витрат.
13 липня 2021 року на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання фізичної особи-відповідача. Ухвалою судді від 15 липня 2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою сторонам було встановлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином,причин неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подавала.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до переконання, що позовна заява обґрунтована і підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 05 червня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Носенком А. Г., зареєстрованого в реєстрі за № 596 і наданого суду у засвідченій позивачем копії, є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 211651115 від 05 червня 2020 року, наданим суду у засвідченій позивачем копії.
Згідно з довідкою Виконавчого комітету Новомосковської міської ради про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 4306 від 10 вересня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована одна особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується довідкою Виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 2782 від 12 липня 2021 року, наданою на запит суду.
Водночас, згідно з актом обстеження від 20 вересня 2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак не проживає, особистих речей не має, остання була зареєстрована у будинку на момент набуття на нього права власності ОСОБА_3 , який в подальшому подарував цей житловий будинок ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Частинами 1, 2 статті 319 ЦК України установлено, що власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У відповідності до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Статтею 158 ЖК України визначено, що наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов'язки наймодавця і наймача та інші умови найму.
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
У відповідності до ст.ст. 401, 404, 406 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо). Сервітут припиняється у разі припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту. Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Позивач в позовній заяві вказує на те, що відповідач комунальні послуги за користування будинком не сплачує, не користуються житлом, не бере участі в утриманні житла, що було підставою для встановлення сервітуту. Згідно з матеріалами справи не вбачається наявності договору чи заповіту, на підставі яких встановлено сервітут відповідачів щодо користування житловим приміщенням, належним позивачу.
За таких обставин, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання відповідача, такою, що втратила право користування житловим приміщенням за вищезазначеною адресою через фактичне припинення сервітуту.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908 гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Повне рішення суду складено і підписано 09 грудня 2022 року.
Суддя Г.Є. Майна