Справа № 308/14793/22
(заочне)
17 січня 2023 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Шепетко І.О.,
за участі секретаря судових засідань Киніва О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ реєстрації місця проживання Ужгородської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив користування належним позивачу житловим приміщенням - квартирою, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири №729 від 31 жовтня 2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу, Куровською К.Ю., позивач є власником житлової квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідки № 2950/13-06 від 31.10.2022 року, виданої відділом реєстрації місця проживання виконавчого Ужгородської міської ради у вказаній квартирі проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, такий з моменту придбання позивачем даної квартири не проживає.
На думку позивача, відповідач своєю реєстрацією у належному йому нерухомому майні створює перешкоди у користуванні житлом та порушує його права як нового власника, зокрема, в позивача наявні проблеми з отриманням субсидії, переплати комунальних послуг тощо.
Ухвалою суду від 25.11.2022 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, через канцелярію суду представник позивача подав заяву, в якій просив розглянути справу без їх участі. Позовні вимоги підтримав. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, зокрема, за зареєстрованою адресою місця проживання шляхом надіслання судових повісток про виклик до суду. Відзив відповідачем до суду подано не було.
Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділу реєстрації місця проживання Ужгородської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся судом своєчасно та належним чином.
На підставі ст. 280, ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає можливим провести заочний розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.
Як випиває з матеріалів справи, ОСОБА_3 (продавець) передав у власність ОСОБА_1 (покупець) майно - квартиру АДРЕСА_3 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 31.10.2022, посвідченого приватним нотаріусом Куровською Н.Ю.
Як випливає з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
Згідно довідки від 31.10.2022 №2950/13-06 про кількість зареєстрованих в житловому приміщення/будинку осіб, виданої начальником відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради ОСОБА_4 , відповідно до відомостей реєстру територіальної громади за адресою: АДРЕСА_2 станом на 31.10.2022 зареєстровані такі особи: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Частиною першою статті 383 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 150 Житлового кодексу Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі - ЖК Української РСР) закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно із частиною четвертою статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Стаття 71 ЖК Української РСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Отже, збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім'ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК Української РСР, до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника ( подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Відповідно до статті 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відтак, за порівняльним аналізом статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 150, 156 у поєднанні зі статтею 64 ЖК України слід дійти до висновку що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім'ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім'ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім'ї власника без поважних причин понад один рік.
Така позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України у справі №6-709цс16 від 16.11.2016.
Статтею 317 ЦК України визначено зміст права власності, а саме, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Принцип непорушності права власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, закріплений у ст.41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, враховуючи, що відповідач по подав відзиву на позов, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд встановив, що відповідач за місцем своєї реєстрації не проживає, поважних причин відсутності за місцем реєстрації судом в ході розгляду справи не встановлено, а тому відповідач втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_3 . Відповідач не є власником будинку, тому його права не є похідними від права власності. З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду.
Керуючись ст. 71, 72, 150, 156 ЖК Української РСР, ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 13, 76, 81, 89, 265, 273, 352-355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ реєстрації місця проживання Ужгородської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою під АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; документ, що посвідчує особу - паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 15.03.1996; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ реєстрації місця проживання Ужгородської міської ради, місцезнаходження: 88000, Закарпатська обл. м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3, код ЄДРПОУ - 33868924.
Суддя І.О. Шепетко