308/11612/22
17.01.2023 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., з участю секретаря судового засідання - Пазяк С.М., особи, відносно якої складено протоколи про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , захисника Старцев Є.Г., прокурора - Вакула Ю., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частинами першою і другою статті 172 - 7 КУпАП,-
У провадженні судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває адміністративна справа об'єднана в одне провадження за № 308/11612/22 про притягнення директора комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172 - 7 КУпАП за неповідомлення у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме маючи на підписі накази № № 223-к від 29.09.2020, 241-к від 30.10.2020, 265-к від 27.11.2020, 287-к від 27.12.2020, 21-к від 25.01.2021, 47-к від 25.02.2021, 75-к від 30.03.2021, 99-к від 28.04.2021, 117-к від 28.05.2021, 135-к від 29.06.2021, 148-к від 22.07.2021 «Про оплату праці працівників ЦМЛК» та додаток до наказу в якому зазначено і розмір премії останньому, не повідомив уповноважений орган управління про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушено вимоги пункту 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» та про притягнення директора комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172 - 7 КУпАП у зв'язку з прийняттям рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписання наказів «Про оплату праці працівників ЦМКЛ» № № 223-к від 29.09.2020, 241-к за 30.10.2020, 265-к за 30.10.2020, 287-к за 27.12.2020, 21-к за 25.01.2021, 47-к за 25.02.2021, 75-к за 30.03.2021, 99-к за 28.04.2021, 117-к від 28.05.2021, 135-к за 29.06.2021, 148-к за 22.07.2021 та додатків до наказів про зазначення розміру особистої премії, чим порушено вимоги пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції».
У судовому засіданні особа, відносно якої складено протоколи про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 відмовився від пояснень та відповідати на запитання.
Захисник Старцев Є.Г. у судовому засіданні заперечив наявність події та складу адміністративних правопорушень, які ставляться у вину його підзахисному, посилаючись на обставини викладені у його письмових запереченнях.
Прокурор Вакула Ю. у судовому засіданні підтримала обставини, викладені у протоколах, просила суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172 - 7 КУпАП , посилаючись на обставини викладені в її письмових висновках.
Заслухавши пояснення захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
За приписами статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язані з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні. Водночас, усі обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Частиною першою статті 172 - 7 КУпАП визначено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Частина друга статті 172 - 7 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Суб'єктом правопорушень у статті 172 - 7 КУпАП є особи, зазначені у підпункті «а», пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Суб'єктивна сторона правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частинами першою та другою статті 172 - 7 КУпАП, характеризується тим, що вони вчиняються умисно; особа, яка їх вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері державного управління, а також у сфері запобігання та протидії корупції.
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених частинами першою та другою статті 172 - 7 КУпАП, полягає у неповідомленні особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 призначено на посаду директора комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради з 29.11.2019 року згідно з розпорядженням Ужгородського міського голови від 26.07.2019 року № 315 «Про призначення ОСОБА_1 ».
Відповідно до п. 1.4 Розділу І «Загальні положення» статуту затвердженого рішенням XXXV сесії Ужгородської міської ради VII скликання від 18.04.2019 №1508 засновником Підприємства є Ужгородська міська рада.
Відповідно до п.4.1 Розділу 4 «Правовий статус» підприємство є юридичною особою публічного права.
II. 4.6. Зазначено що підприємство має самостійний баланс, рахунки в Державному казначействі України, установах банків, круглу печатку зі своїм найменуванням.
Відповідно до п.7.1 Розділу 7 «Управління підприємством». Управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання прав Засновника, Уповноваженого органу управління та Директора.
П.7.2 зазначено що поточне керівництво здійснює Директор, який призначається на посаду, або звільняється з неї з дотриманням вимог чинного законодавства.
Отже ОСОБА_1 , є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», зокрема вимоги ст. 28 цього Закону шодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів за недотримання вимог якої передбачена адміністративна відповідальність ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
В продовж 2020-2021 років ОСОБА_1 видавав та підписував як Директор комунального некомерційного підприємства «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради накази «Про оплату праці працівників ЦМЛК» та додатки до наказу, в яких значиться і розмір премії останньому, зокрема:
- наказ «Про оплату праці працівників ЦМКЛ» № 223-к від 29.09.2020 в якому зазначено і розмір премії ОСОБА_1 , як директору в розмірі 20000,00 грн;
- наказ «Про оплату праці працівників ЦМКЛ» № 241-к від 30.10.2020 в якому зазначено і розмір премії ОСОБА_1 , як директору в розмірі 20000,00 грн;
- наказ «Про оплату праці працівників ЦМКЛ» № 265-к від 27.11.2020 в якому зазначено і розмір премії ОСОБА_1 , як директору в розмірі 20000,00 грн;
- наказ «Про оплату праці працівників ЦМКЛ» № 287-к від 27.12.2020 в якому зазначено і розмір премії ОСОБА_1 , як директору в розмірі 30000,00 грн;
- наказ «Про оплату праці працівників ЦМКЛ» № 21-к від 25.01.2021 в якому зазначено і розмір премії ОСОБА_1 , як директору в розмірі 20000,00 грн;
- наказ «Про оплату праці працівників ЦМКЛ» № 47-к від 25.02.2021 в якому зазначено і розмір премії ОСОБА_1 , як директору в розмірі 10000,00 грн;
- наказ «Про оплату праці працівників ЦМКЛ» № 75-к від 30.03.2021 в якому зазначено і розмір премії ОСОБА_1 , як директору в розмірі 20000,00 грн;
- наказ «Про оплату праці працівників ЦМКЛ» № 99-к від 28.04.2021 в якому зазначено і розмір премії ОСОБА_1 , як директору в розмірі 20000,00 грн;
- наказ «Про оплату праці працівників ЦМКЛ» № 117-к від 28.05.2021 в якому зазначено і розмір премії ОСОБА_1 , як директору в розмірі 20000,00 грн;
- наказ «Про оплату праці працівників ЦМКЛ» № 135-к від 29.06.2021 в якому зазначено і розмір премії ОСОБА_1 , як директору в розмірі 20000,00 грн;
- наказ «Про оплату праці працівників ЦМКЛ» № 148-к від 22.07.2021 в якому зазначено і розмір премії ОСОБА_1 , як директору в розмірі 20000,00 грн;
Суддею встановлено наступне.
У п.3.3 Розділу 3 Положення про преміювання працівників КНП «Центральна міська клінічна лікарня» м. Ужгород зазначається, що преміюванню підлягають також директор та голова і члени профкому за підсумками роботи лікарні за відповідний період.
Згідно ч. 3, підпункту 3.2.2. контракту з Директором КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради від 29.07.2019 року розмір премії директора цього підприємства встановлюється відповідно до положення про преміювання.
До повноважень ОСОБА_1 , серед іншого, належить і підписання наказів про преміювання, зокрема у роз'ясненні № 51/а-8 від 05.03.2020 року зазначається, що виходячи з аналізу посадової інструкції керівника КНП і заступників, було зроблено висновок, що ніхто, крім Директора КНП «Центральна міська клінічна лікарня», не може підписувати наказ про преміювання працівників КНП.
Окрім цього, щоразу після підписання чергового наказу про преміювання ОСОБА_1 повідомляв про наявний конфлікт інтересів уповноваженій особі з питань запобігання та виявлення корупції КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради (заяви ОСОБА_1 про конфлікт інтересів від 26.03.2020, 22.04.2020, 22.05.2020, 25.06.2020, 28.07.2020, 28.08.2020, 29.09.2020, 30.10.2020, 27.11.2020, 27.12.2020, 25.01.2021, 25.02.2021, 30.03.2021, 28.04.2021, 28.05.2021, 29.06.2021), про що робилися відмітки в журналі обліку інформації про конфлікт інтересів в КНП «ЦМКЛ» Ужгородської міської ради.
Наказом № 102-0 к від 01.07.2020 КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради затверджено Типове положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції у КНП «ЦМКЛ» Ужгородської міської ради та призначено ОСОБА_2 , головного спеціаліста юристконсультанта, відповідальною особою з питань запобігання та виявлення корупції у КНП «ЦМКЛ» Ужгородської міської ради.
Згідно Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції у КНП «ЦМКЛ» Ужгородської міської ради одним із основних завдань, які покладаються на уповноважену особу є надання методичної та консультаційної допомоги з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції, здійснення заходів з виявлення конфлікту інтересів, сприяння його врегулюванню.
З пояснень уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції у КНП «ЦМКЛ» Ужгородської міської ради ОСОБА_2 вбачається, що подані директором КНП «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради ОСОБА_1 заяви про конфлікт інтересів, щодо підписання наказів про преміювання працівників КНП, які вона зареєструвала в журналі реєстрації заяв і повідомлень про конфлікт інтересів до Ужгородської міської ради та Національне агентство з питань запобігання корупції не направляла, оскільки вважала, що у ОСОБА_1 був відсутній конфлікт інтересів у випадках нарахування собі премії, адже директор також відноситься до штату працівників КНП.
Розмір премій працівникам КНП, в тому числі директору встановлюється щомісячно в залежності від залишкових коштів фонду заробітної плати.
Відповідно до примітки статті 172 - 7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Для визначення наявності фактів неповідомлення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, про наявність реального конфлікту інтересів, а також прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, суду необхідно встановити:
наявність службових повноважень на прийняття рішення;
чітко сформульований приватний інтерес;
наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями;
у чому полягає протиріччя, де знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на доброчесність, об'єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.
При дослідженні зазначених доказів, суддею не встановлено обставини надання будь-яких переваг отриманої премії директором КНП відносно інших працівників.
З матеріалів справи не встановлено наявність порушення прав громадян, а також підприємств, установ, організацій внаслідок діянь, що кваліфікуються як пов'язані з корупцією, будь-яких збитків, що завдані державі.
Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Водночас, жодного доказу на встановлення наявності вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та її форми до матеріалів справи не долучено.
Методичними рекомендаціями щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затвердженими рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 №839, визначено, що реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону).
Тобто складовими конфлікту інтересів (реального, потенційного) є:
приватний інтерес (будь-який майновий чи немайновий), службові/представницькі повноваження (безпосередні та загальнослужбові), а співвідношення вказаних складових спричиняє виникнення:
реального конфлікту інтересів - приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
потенційного конфлікту інтересів - у сфері службових/ представницьких повноважень наявний приватний інтерес, що може за настанні певних обставин у майбутньому вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Як зазначив Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у роз'ясненнях № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017, порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів можуть полягати, зокрема, у вчиненні дій чи прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тобто за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що вплинуло на об'єктивність або неупередженість вчинення таких дій, або прийняття таких рішень (ч. 2 ст. 172-7 КУпАП).
Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дій, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність приватного інтересу; наявність суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.
Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Протоколи про адміністративне правопорушення, складених 31.08.2022 відносно директора комунальне некомерційне підприємство «Центральна міська клінічна лікарня» Ужгородської міської ради ОСОБА_1 , не відображають сукупності фактів для констатації висновку про наявність реального конфлікту інтересів.
Частиною третьою статті 62 Конституції України гарантовано принцип, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини ґрунтуються на припущеннях, а сформульовані висновки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Виходячи з вищенаведеного, суддя, оцінивши докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням і з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративних правопорушень, дійшов висновку, про відсутність події та складу адміністративних правопорушень, передбачених частинами першою і другою статті 172 - 7 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 172-7, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, передбачені частинами першою і другою статті 172 - 7 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області В.І. Бедьо