Справа № 308/14378/22
18 січня 2023 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді - Логойди І.В., за участю секретаря судового засідання - Шовак А.О., представника відповідача Жганич К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління муніципальної варти Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності UZ № 2204053 від 13.05.2022 року,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Управління муніципальної варти Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності UZ № 2204053 від 13.05.2022 року.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що інспектором з паркування Шароші Степаном Степановичем відносно ОСОБА_1 було винесено постанову UZ № 2204053 від 13.05.2022 року, про притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною. Згідно з постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 680 грн. за те, що 21.04.2022 о 10 год. 59 хв. в м. Ужгород, за адресою: вул. Панаса Мирного, б/н керував автомобілем Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 та порушив правила зупинки, а саме здійснив зупинку транспортного засобу на пішохідному переході та створив перешкоду дорожньому руху, чим порушив п.15.9 «г» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП. Позивач, вважає себе невинним, а постанову серії UZ № 2204053 від 13.05.2022 року необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, просить скасувати постанову інспектора з паркування ОСОБА_2 серії UZ № 2204053 від 13.05.2022 року, якою було притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680 грн. за ч. 3 ст. 122 КУпАП, поновити строк на оскарження постанови.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.11.2022, постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
15.11.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який мотивовано тим, що Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради позовні вимоги не визнає. Вказує, що відповідно до п. 15.9. «г» ПДР визначено, що зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків. А як вбачається з фотоматеріалів, автомобіль позивача припаркований майже впритул з пішохідним переходом. Таким чином, вважає, постанову законною, а дії інспектора при винесенні постанови правомірними. У зв'язку з наведеним, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи судом, в тому числі його представник, причин неявки у судове засідання не повідомив.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з постановою інспектора з паркування Шароші С.С. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії UZ № 2204053 від 13.05.2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. за те, що як зазначено у постанові 21.04.2022 року, о 10 год. 59 хв. в м. Ужгород, за адресою: вул. Панаса Мирного, б/н керував автомобілем Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_1 та порушив правила зупинки, а саме здійснив зупинку транспортного засобу на пішохідному переході та створив перешкоду дорожньому руху, чим порушив п.15.9 «г» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 звернувся із даним позовом в суд.
Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. В пункті 1.3. Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно п.1.9.ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 15.9 «г» ПДР України визначено, що зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно до ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 грн.).
Крім того, підпунктом «г» частини 3 статті 265-4 КУпАП визначено, що для цілей КУпАП розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі.
Пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1-5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч.
Згідно зі ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи внутрішніх справ (Національна поліція) розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, зокрема, за частинами 1, 2, 3, 5 ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Статтею 258 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно зі ст. ст. 276, 280, 283 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що позивач на 21.04.2022 року, о 10 год. 59 хв. в м. Ужгород, за адресою: вул. Панаса Мирного, б/н керував автомобілем «Opel Vectra» д.н.з. НОМЕР_1 та порушив правила зупинки, а саме здійснив зупинку транспортного засобу на пішохідному переході та створив перешкоду дорожньому руху, чим порушив п.15.9 «г» ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП.
У матеріалах справи наявні фотознімки, на яких зафіксовано, що 21.04.2022 о 10 год. 58 хв. транспортний засіб «Opel Vectra» був припаркований майже впритул з пішохідним переходом.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною 1 ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Дослідивши наявні в матеріалах справи фотознімки, суд приходить до висновку, що такі містять дані, на підставі яких можливо встановити обставини допущеного позивачем правопорушення, відтак, вказані докази є належними та допустимими в розумінні КАС України і враховується судом при розгляді даної справи.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об'єктивного дослідження справи, однак не зобов'язаний підміняти собою осіб, шукаючи доказів виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим позовні вимоги до задоволення не підлягають, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 76, 77, 90, 241-246, 255, 262, 271, 272, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління муніципальної варти Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності UZ № 2204053 від 13.05.2022 року - залишити без задоволення.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Управління муніципальної варти Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (Код ЄДРПОУ 36541721, юридична адреса: пл. Поштова, 3, м. Ужгород).
Дата складання повного тексту рішення 18.01.2023.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда