Справа № 305/2155/21
Провадження по справі 2-др/305/2/23
18.01.2023. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Шемота М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Коневалика Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення,
У провадженні Рахівського районного суду перебувала цивільна справа №305/2155/21 провадження по справі 2/305/211/22 за позовом адвоката Коневалика Андрія Васильовича, в інтересах ОСОБА_1 , яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди.
Рішенням Рахівського районного суду від 02.12.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 90000 (дев'яносто тисяч) гривень відшкодування втрати годувальника. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 90000 (дев'яносто тисяч) гривень відшкодування втрати годувальника. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень відшкодування понесених витрат на спорудження надгробного пам'ятника. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави судовий збір у сумі 1950 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят) гривень (отримувач коштів ГУК у м. Києві /м.Київ/ 22030106; код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; класифікація доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави).
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Коневалик Андрій Васильович, 12.01.2023 надіслав до суду електронною поштою заяву про ухвалення додаткового рішення. Заяву мотивує тим, що при ухваленні рішення по вказаній справі не було вирішено питання розподілу судових витрат, зокрема про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27000 гривень, про що позивач зазначив у позовній заяві.
Крім того, представником позивача надіслано до суду копії: рахунку-фактури №16-01/01 від 16.01.2023; акту виконаних робіт від 16.01.2023 та квитанції №185248287 від 16.ю01.2023 про оплату 27000 гривень за надану правову допомогу.
У відповідності до ч.4 ст.270 ЦПК України, суд, не викликав учасників справи в судове засідання.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Вивчивши матеріали справи, суд, приходить до наступного висновку.
Згідно п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
У відповідності до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Представник позивача, ОСОБА_1 адвокат Коневалик Андрій Васильович, у позовній заяві та в судовому засіданні просив вирішити питання розподілу судових витрат, при цьому зазначив, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла або очікує понести у зв'язку з розглядом справи становлять 27000 гривень, однак на підтвердження цих витрат не надав жодних доказів, тому суд не вирішував питання стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Коневалика А.В. на користь позивача, однак це не позбавляє права останньої звернутися до суду із заявою про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.
Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з статтею 138 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У зв'язку з розглядом справи позивач понесла витрати, а саме, сплатила витрати на правничу допомогу, на підтвердження яких адвокат Коневалик А.В. надав Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги№340/ від 12.02.2020, який підписаний сторонами; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних для надання правничої допомоги від 10 грудня 2021 року; рахунок-фактуру №16-01/01 від 16.01.2023; акт виконаних робіт від 16.01.2023 та квитанцію №185248287 від 16.01.2023 про оплату 27000 гривень за надану правову допомогу згідно договору №340 від 12.11.2020.
Вказані докази є належними та допустимими для стягнення витрат на користь сторони, яка їх понесла - ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що позивач, ОСОБА_1 довела належними доказами витрати на правову допомогу, які були понесені у зв'язку з розглядом справи, вказані витрати є розумними з огляду на складність справи, реальності адвокатських послуг, їх дійсності та необхідності, враховуючи обсяг виконаних робіт, тому заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі №305/2155/21 є підставною та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76- 81, 89, 133, 137, 141, 246, 263-265, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Коневалика Андрія Васильовича про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення судових витрат на правничу допомогу - задовольнити.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 27000 (двадцять сім тисяч) судових витрат на правничу допомогу.
Відомості щодо учасників справи:
Позивачі:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 .
Відповідач, Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд.8, код ЄДРПОУ 21647131.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуюча: М.О. Марусяк