Справа № 932/6652/22
Провадження № 1-кс/932/3224/22
22 грудня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна,-
Слідчий СВ відділення поліції № 7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про арешт майна у якому просить накласти арешт на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження вказаного майна.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.11.2022 до ЧЧ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа майном, чим завдала значної шкоди.
Свідок в даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_5 повідомила про те, що у неї є троюрідна сестра ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 2018 року переїхала до російської федерації для заробітку, з початком військової агресії РФ до України, її сестра переїхала до Італії, у місто Модена.
У власності її сестри, є квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , за якою ОСОБА_5 наглядає та сплачує комунальні послуги. У зв'язку з тим, що її сестра поїхала на заробітки, та за квартирою потрібно було доглядати, ОСОБА_6 залишила ОСОБА_7 оригінал свого паспорту, так як, виїхала по закордонному паспорту, та оригінал договору дарування на вищезазначену квартиру. Вказану квартиру ОСОБА_6 подарувала двоюрідна тітка ОСОБА_8 у 1996 році, так як в неї не було дітей, а ОСОБА_9 доглядала за нею.
30.10.2022 ОСОБА_5 як завжди приїхали до квартири своєї сестри, для того щоб зняти покази лічильників, ОСОБА_5 підійшла до двері квартири її сестри ОСОБА_6 , спочатку відчинила нижній замок, але верхній замок в неї не вийшло відчинити. ОСОБА_5 подумала, що замок заіржавів, та вирішила поїхати додому, для того щоб взяти документи на квартиру, та далі викликати службу щоб ОСОБА_5 відчинили двері вищевказаної квартири та замінили замок. Так як одразу у свідка ОСОБА_5 не вийшло знайти відповідну службу та визвати її на цей же день, свідок ОСОБА_5 зв'язалася з фахівцями служби, яка мала назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та домовилась на 04.11.2022 на 09 годину ранку.
04.11.2022 приїхавши до квартири сестри к 9 ранку, фахівці вищевказаної служби близько 10 хвилин намагались відчинити двері, відчинивши вхідні двері, свідок ОСОБА_5 помітила, що замок на другій двері виламаний, відсутній був блок та датчик сигналізації у коридорі, в квартирі обстановка була не порушена.
04.11.2022 слідчим СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області опитано ОСОБА_10 , який представився новим власником квартири АДРЕСА_1 , який повідомив про те, що приблизно в серпні 2022 року ОСОБА_10 через мережу «Телеграм» поговорив зі своєю дальньою родичкою по маминій лінії, а саме з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На той час вона вже перебувала за межами України, де саме не пам'ятаю. Вікторія повідомила ОСОБА_10 , що у неї в м. Дніпро залишилась її квартира за адресою: АДРЕСА_2 та вона не планує до неї повертатись, при цьому запропонувала ОСОБА_10 викупити її за приблизно 20 000 доларів.
19.10 2022 року приблизно о 12:00 год ОСОБА_10 приїхав до нотаріуса ОСОБА_11 за адресою : АДРЕСА_3 , якого обрала ОСОБА_9 . Далі ОСОБА_10 та ОСОБА_6 зайшли до приміщення нотаріусу та у присутності ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та самого нотаріуса був підписаний договір купівлі продажу. Після цього, ОСОБА_10 отримав всі документи, нотаріус вніс зміни в реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та ОСОБА_10 отримав весь пакет документів і набув права власності на квартиру. Після цього він зі свого біржового рахунку перевів суму приблизно 20 000 доларів на рахунок, який вказала ОСОБА_9 . Ще деякий час ОСОБА_9 знаходилась у м. Дніпро, ОСОБА_10 з нею періодично зв'язувались за допомогою телефона. Де саме на даний час перебуває ОСОБА_9 йому не відомо, але з її слів вона планувала повернутись за кордон. Через декілька днів, після підписання договору ОСОБА_10 змінив замки на вхідних дверях квартири та планував почати ремонтні роботи.
У зв'язку з наведеним, для уникнення подальшого незаконного відчуження або володіння майном, сторона обвинувачення просить накласти арешт на документи для забезпечення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування.
У судове засідання слідчий не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином.
Власники майна на судове засідання не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчим відділом ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12022041640000884, відомості про яке внесено до ЄРДР 04 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Судом встановлено, що було здійснено заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) щодо квартири АДРЕСА_1
Відповідно до ст. 94 КПК, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких згідно ст. 131 КПК України відноситься арешт майна, у системному тлумаченні з функціями слідчого судді відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження під судовим контролем за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб в порядку, визначеному процесуальним законом.
Особливий порядок застосування арешту майна визначається у 17 главі КПК України, за правилами якої передбачена у п. 2 ч. 3 ст. 132 цього Кодексу легітимною метою втручання у право власності визнається завдання запобігання можливості приховування такого майна, його пошкодженні, псуванні, знищенні, перетворенні чи відчуженні, а його суть згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України полягає в обмеженні особи у здійсненні і реалізації свого конституційного права власності.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.
При цьому, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи клопотання слідчого про арешт майна, оскільки слідчим не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, а також не доведено необхідності такого арешту та наявності ризиків.
Тобто, враховуючи сукупність обставин, зокрема неповноту матеріалів клопотання, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, в зв'язку з чим у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 98, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя-
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12