Справа № 161/17873/22
Номер провадження: 3/161/377/23
17 січня 2023 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
08.12.2022 року о 16:23, в м. Луцьку по вул. Винниченка, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 , всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України, відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходило.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також визначено перелік адміністративних правопорушень, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Про розгляд адміністративної справи в Луцькому міськрайонному суді Волинської області ОСОБА_1 було відомо, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 061236 від 08.12.2022 року у графі «особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи (а.с. 1).
Проте, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про наявність судового провадження відносно нього, в продовж тривалого часу не вжив жодних заходів з метою з'ясування дати та часу розгляду справи, в жодне із судових засідань особисто не з'явився та не забезпечив явку свого захисника.
Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП не передбачається обов'язкова присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
На переконання суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 061263 від 08.12.2022 року, складеним поліцейським СРПП ВП № 3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ст. лейтенантом поліції Самчуком Б.Б. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому останній у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення «зазначив «згідний» (а.с. 1);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого: огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкого запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; результат огляду - ОСОБА_1 від огляду відмовився (а.с. 2);
-направленням на медичний огляд для встановлення факту вживання психотропної речовини та стану сп'яніння, виданим щодо ОСОБА_1 (а.с. 3);
-рапортом поліцейського СРПП ВП № 3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ст. лейтенанта поліції Самчука Б.Б. від 08.12.2022 року в якому останній повідомив про обставини зупинки ОСОБА_1 , виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння та складення щодо нього адміністративних матеріалів (а.с. 4);
-довідкою ВП № 3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області № 10875/50/3 від 13.12.2022 року з якої слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував (а.с. 5);
-відеозаписами із нагрудної боді-камери поліцейського на якому зафіксовано факт відмови водія транспортного засобу ВАЗ 21013, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці його зупинки, так і в медичному закладі охорони здоров'я (а.с. 8).
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має, в свою чергу ОСОБА_1 такі докази в жодній мірі спростовані не були.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п. 2, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у інспектора поліції були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у ОСОБА_1 відчувається запах алкоголю з порожнини рота, а також спостерігається порушення координації рухів.
Згідно п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції, - огляд на стан сп'яніння також проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно п. 6 Розділу ІІ Інструкції, - огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Крім того, ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння я як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я,був зафіксований із використанням спеціальних технічних засобів, що відповідає ч. 2 ст. 266 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 1.10 ПДР України «водій» це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Отже, до категорії «інші особи» в розумінні положення ч. 1 ст. 130 КУпАП відносяться особи, які взагалі не отримували посвідчення водія.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , не отримував посвідчення водія, а отже останній притягується до адміністративної відповідальності за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП «інша особа».
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності (як інша особа), тягне за собою виключно накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При визначенні виду та розміру стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії порушень підвищеної суспільної небезпечності у сфері безпеки дорожнього руху, особу порушника, майновий стан.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
Враховуючи всі обставини справи, особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Дана міра адміністративного стягнення, на думку суду, буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення суд враховує, шо правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість даного правопорушення обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять) гривень.
Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська