16 січня 2023 року Справа № 160/10822/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Обставини справи: 21.07.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не застосуванні п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при обчисленні позивачу, починаючи з 30.01.2020 по 07.10.2021, розмірів посадового окладу за військовим званням виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити позивачу починаючи з 30.01.2020 по день звільнення (включно 07.10.2021) розмірів посадового окладу за військовим званням з урахуванням п. 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити позивачу за період з 30.01.2020 по 07.10.2021 належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів її посадового окладу та розміру окладу за військове звання з 01.01.2020 по 07.10.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та множення на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, обчислену із розміру посадового окладу та розміру окладу за військове звання, визначених виходячи прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та множенням на відповідні коефіцієнти;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплатити позивачу одноразову грошову допомогу, у зв'язку із звільненням з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день звільнення, обчисленого із розміру посадового окладу та розміру окладу за військове звання, визначених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та сплатити компенсацію втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманого грошового забезпечення з 30.01.2020 по день фактичної виплати заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у період з 19.01.2015 по 07.10.2021 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що під час проходження нею служби відповідачем при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням не були враховані посадові оклади за розрядами тарифної сітки, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. При цьому, за доводами позивача, розмір її грошового забезпечення на пряму залежить від розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням. Позивач уважає, що обчислені відповідачем розміри її грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі звільненням з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день звільнення) є заниженими і такими, що порушують права позивача. Також позивач зазначає, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманого грошового забезпечення з 30.01.2020 по день фактичної виплати заборгованості. З огляду на викладене, позивач звернулась до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/10822/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 26.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Ухвалою суду від 26.07.2022 витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 (копію наказу про зарахування позивача до списків особового складу частини тощо); розрахунок виплат при звільненні ОСОБА_1 ; письмову заяву про порядок визначення посадового окладу ОСОБА_1 під час проходження нею служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 28.11.2022 витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 (копію наказу про зарахування позивача до списків особового складу частини тощо); розрахунок виплат при звільненні ОСОБА_1 ; порядок розрахунку посадового окладу позивача, окладу за військовим званням, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги у зв'язку зі звільненням з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
21.12.2022 до суду від відповідача надійшли пояснення від 19.12.2022 №2676 щодо розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також копії: витягу з наказу від 19.01.2015 №11 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини; витягу з наказу від 07.10.2021 №197 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби; розрахунково-платіжної відомості №265 на виплату грошового забезпечення при звільненні по закінченню контракту та досягненні граничного віку, у тому числі ОСОБА_1 ; розрахунок утримання за сім діб відпустки ОСОБА_1 з 17.09 по 23.09.2021; розрахунку компенсації додаткової відпустки учасника бойових дій ОСОБА_1 за 2016-2021 роки.
Крім цього, 21.12.2022 до суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач позовні вимоги не визнає. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що пунктом 4 Постанови №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (станом на дату прийняття постанови) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Постановою КМУ №103 до пункту 4 постанови КМУ №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводитися, виходячи із 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року. При цьому, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови. Крім цього, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не узгоджуються з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII, згідно з яким, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Крім цього, відповідач указує, що з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, підстав для застосування з 01.01.2018 до спірних правовідносин норми п.4 Постанови КМУ №704 в попередній редакції, яка діяла до 24.02.2018 (тобто, до внесення змін, затверджених Постановою КМУ №103) немає. Також не можуть застосовуватись для регулювання спірних правовідносин тексти приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови КМУ №704, оскільки ці примітки не містять норм права. Таким чином, відсутні підстави для обчислення у період з 30.01.2020 по 07.10.2021 розміру посадового окладу позивача та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року помноженого на відповідний коефіцієнт. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовним вимог.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 (позивач) з 19.01.2015 по 07.10.2021 проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (відповідач), що підтверджується витягами з наказів від 19.01.2015 №11 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини та від 07.10.2021 №197 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Згідно з наказом від 07.10.2021 №197 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , стрільця-зенітника зенітного взводу групи бойового управління (5 тарифний розряд), відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами), звільнену наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 04 жовтня 2021 року №41-РС з військової служби у запас за підпунктом «й» (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення по демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), вважати, що 07 жовтня 2021 року справи та посаду здала.
З 07 жовтня 2021 року виключити зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок), рішення Міністра оборони України №248/9240 від 28.12.2018, виплатити за період із 01 по 07 жовтня 2021 року:
надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років у залежності від складання та важливості виконуваних обов'язків;
щомісячну премію відповідно його особистого внеску у загальні результати служби у розмірі 123% посадового окладу.
Щорічна основна відпустка за 2021 рік використана терміном 30 діб у період з 25 серпня по 23 вересня 2021 року. Відповідно до абзацу четвертого пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» провести відрахування коштів із грошового забезпечення за 7 діб відпустки, що була використана в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення. Грошова допомога на оздоровлення за 2021 рік виплачена.
Виплатити матеріальну допомогу за 2021 рік для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, та наказу Міністра Оборони України від 18.02.2020 про бюджетну політику Міністерства оборони України в розмірі 670 грн.
Відпустка за сімейними обставинами за 2021 рік зі збереженням грошового забезпечення не надавалась.
Виплатити індексацію за період із 01 по 07 жовтня 2021 року відповідно до постанови КМУ від 17 липня 2003 року №1078.
Відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» виплатити грошову компенсацію за 84 дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2021 роки.
Вислуга у Збройних Силах України, розрахована штабом військової частини складає: календарна - 06 років 08 місяців 19 днів, пільгова - 03 роки 11 місяців 22 дні.
Позивач зазначає, що під час проходження нею служби відповідачем при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням не були враховані посадові оклади за розрядами тарифної сітки, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року, але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. При цьому, за доводами позивача, розмір її грошового забезпечення на пряму залежить від розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням.
Отже, позивач уважає, що обчислені відповідачем розміри її грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі звільненням з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день звільнення) є заниженими і такими, що порушують права позивача. Також позивач зазначає, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів на суму заборгованості частини недоотриманого грошового забезпечення з 30.01.2020 по день фактичної виплати заборгованості.
Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала чинності з 01.03.2018, далі - Постанова №704), якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з п.2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови №704 (станом на дату прийняття постанови) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 (станом на дату прийняття постанови) містили примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018, відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (набрала чинності 24.02.2018).
Пунктом 6 Постанови №103 внесені зміни, у тому числі, до постанови КМУ №704, внаслідок яких, пункт 4 постанови КМУ №704 викладено у новій редакції: 4. установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Водночас зміни до додатків 1, 12, 13, 14 постанови КМУ №704 не вносилися до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 28.10.2020 №1038. Згідно з цією постановою, пункти перші приміток зазначених вище додатків викладено у такій редакції: посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.
У подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 скасовано в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено; визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»; у іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 - залишено без змін.
Відповідно до ч.2 ст.265 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, з 29.01.2020 пункт 4 Постанови №704 діє в редакції, згідно з якою, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Враховуючи наведені висновки щодо відсутності правових підстав для застосування такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата та приймаючи до уваги відновлення дії положень постанови КМУ №704, які діяли до внесення змін постановою КМУ №103, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був перерахувати посадовий оклад і оклад за військовим званням позивача, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
До матеріалів справи відповідачем надані пояснення від 19.12.2022 №2676, в яких зазначено, що порядок розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням встановлений Постановою КМУ від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме пунктом 4 «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
У поясненнях наведено такий розрахунок посадового окладу і окладу за військовим званням позивача: стрілець-зенітник 5 тарифний розряд (коеф. згідно додатку 1,6), молодший сержант (коеф. згідно додатку 0,38); прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2018 1762 грн; розрахунок ПО: 1762*2819,2 = 2820 грн; розрахунок ОВЗ: 1762*0,38 = 669,56 = 670 грн.
Отже, з цього розрахунку видно, що під час визначення посадового окладу та окладу за військовим званням позивача відповідач застосував прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 01.01.2018, що суперечить наведеним вище вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд зазначає, що при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260).
Відповідно до п.1 Розділу ХХІІІ «Виплата грошової допомоги на оздоровлення» Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з п.6 Розділу ХХІІІ Порядку №260, розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Таким чином, військовослужбовці, які набули право на отримання щорічної основної відпустки, мають право один раз на рік на виплату грошової допомоги для оздоровлення, яка визначається, виходячи, у тому числі з посадового окладу та окладу за військовим званням.
Оскільки у цій справі суд дійшов висновку про те, що відповідач повинен був перерахувати посадовий оклад і оклад за військовим званням позивача, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату за період з 30.01.2020 по 07.10.2021 належних позивачу сум грошової допомоги на оздоровлення, обчисленого із розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням з 01.01.2020 і з 01.01.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року помноженого на відповідний коефіцієнт.
Відповідно до п.1 Розділу ХХIV «Виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань» Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги України (п.7 Розділу ХХIV).
У наданому до матеріалів справи витягу з наказу від 07.10.2021 №197 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про виключення позивача зі списків особового складу зазначено про виплату матеріальної допомоги за 2021 рік для вирішення соціально-побутових питань відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, та наказу Міністра оборони України від 18.02.2020 про бюджетну політику Міністерства оборони України в розмірі 670 грн.
Суд зазначає, що розмір матеріальної допомоги за 2021 рік для вирішення соціально-побутових питань (670 грн) суперечить вимогам п.7 Розділу ХХIV Порядку №260, згідно з яким, до місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та щомісячні додаткові види грошового забезпечення за займаною посадою.
При цьому, як зазначено вище, відповідач повинен був перерахувати посадовий оклад і оклад за військовим званням позивача, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Розрахунок виплати позивачу матеріальної допомоги за 2020 рік для вирішення соціально-побутових питань відповідач до суду не надав.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату за період з 30.01.2020 по 07.10.2021 належних позивачу сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу і окладу за військовим званням з 01.01.2020 і з 01.01.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року помноженого на відповідний коефіцієнт, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.16-2 Закону України «Про відпустки», додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік надається, серед інших, учасникам бойових дій.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 04.10.2016, копія якого надана до матеріалів справи.
Таким чином, позивач як учасник бойових дій з 04.10.2016 має право на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Відповідно до п.3 розділу ХХХІ «Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» Порядку №260, у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення (п.5 Розділу ХХХІ Порядку №260).
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (п.6 Розділу ХХХІ Порядку №260).
Отже, розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки здійснюється виходячи, серед іншого, з посадового окладу і окладу за військовим званням.
До матеріалів справи відповідачем надано розрахунок компенсації додаткової відпустки позивача як учасника бойових дій за 2016-2021 роки. Згідно з цим розрахунком, за 84 доби невикористаної додаткової відпустки учасникам бойових дій необхідно виплатити компенсацію в сумі - 30229,65 грн (14 діб в рік * 6 років = 84 доби, ОВС - 670, ПО - 2820, Нвр.30% - 1047, всього: 4537,00, НОПС 65% - 3919,50 грн, таємність - 0% 0,0, премія 123% - 3468,60 грн, разом: 10954,65 : 30,44 *84 доби = 30229,65 грн).
Враховуючи наведений розрахунок грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки позивача як учасника бойових дій, а також зазначеного вище розрахунку посадового окладу позивача і окладу за військовим званням, суд дійшов висновку, що під час розрахунку грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки позивача як учасника бойових дій відповідач застосував прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на 01.01.2018.
Проте у цій справі суд дійшов висновку, що відповідач повинен був перерахувати посадовий оклад і оклад за військовим званням позивача, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, обчисленої із розміру посадового окладу та розміру окладу за військовим званням, визначених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт підлягають задоволенню.
Водночас суд зазначає, що вказані вище перерахунок та доплату позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій відповідач має здійснити за роки проходження військової служби позивачем, під час яких діяли (діють) положення постанови КМУ №704, згідно з якими посадовий оклад і оклад за військовим званням обчислюється, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За встановлених обставин справи, наведених положень чинного законодавства суд зазначає про задоволення позовних вимог в частині:
- визнання протиправними дій відповідача, які полягають у не застосуванні при визначенні у період з 30.01.2020 по 07.10.2020 розміру посадового окладу і окладу за військовим званням позивача, норм постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, згідно з якими посадовий оклад і оклад за військовим званням обчислюється, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату за період з 30.01.2020 по 07.10.2021 розміру посадового окладу і окладу за військовим званням позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату за період з 30.01.2020 по 07.10.2021 належних позивачу сум грошової допомоги на оздоровлення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату за період з 30.01.2020 по 07.10.2021 належної позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату позивачу грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за роки проходження військової служби позивачем, під час яких діяли (діють) положення, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, згідно з якими посадовий оклад і оклад за військовим званням обчислюється, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Абзацом 1 ч.2 ст.15 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Аналогічні положення передбачені п. 2 Розділу XXXII «Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби» Порядку №260.
З огляду на викладене суд зазначає, що виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується у разі звільнення, у тому числі, у зв'язку з закінченням строку контракту та за наявності вислуги 10 років і більше.
Судом установлено, що ОСОБА_1 звільнена відповідно до підпункту «й» пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами).
Згідно з підпунктом «й» пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації), які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Отже, позивач звільнена з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.
Поряд з цим, як свідчить витяг з наказу від 07.10.2021 №197 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про виключення позивача зі списків особового складу, вислуга ОСОБА_1 у Збройних Силах України, розрахована штабом військової частини складає: календарна - 06 років 08 місяців 19 днів, пільгова - 03 роки 11 місяців 22 дні.
Таким чином, оскільки у позивача відсутня вислуга 10 років і більше, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплатити позивачу одноразову грошову допомогу, у зв'язку із звільненням з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день звільнення, обчисленого із розміру посадового окладу та розміру окладу за військовим званням, визначених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Статтею 1 Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону №2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3 Закону №2050-III).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону № 2050-III).
Відповідно до статті 7 Закону №2050-III, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19.
З огляду на викладене, а також те, що у цій справі було вирішено питання про право позивача на збільшене грошове забезпечення, яке позивачу не виплачено, суд зазначає, що позовні вимоги позивача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів є передчасними, відповідно, такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, позовні вимоги у цій справі є такими, що підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у не застосуванні при визначенні у період з 30.01.2020 по 07.10.2020 розміру посадового окладу і окладу за військовим званням ОСОБА_1 , норм постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, згідно з якими посадовий оклад і оклад за військовим званням обчислюється, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та доплату за період з 30.01.2020 по 07.10.2021 розміру посадового окладу і окладу за військовим званням ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та доплату за період з 30.01.2020 по 07.10.2021 належних ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) сум грошової допомоги на оздоровлення, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та доплату за період з 30.01.2020 по 07.10.2021 належної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, установлений постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за роки проходження військової служби позивачем, під час яких діяли (діють) положення, постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, згідно з якими посадовий оклад і оклад за військовим званням обчислюється, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Н.В. Кучугурна