17 січня 2023 року Справа 215/4894/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.12.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці «на підставі ст.ст. 6, 7 КАС України», передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Дана справа була передана судді Кучмі К.С. 12.01.2023 року, в якій позивачем заявлені наступні позовні вимоги:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) Державної служби України з питань праці, у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 16.08.2022 р. вх.С-3757-22а, приготувати наказ, розпорядженням відповідно до якого призначається посадова особа чи комісія для розгляду звернення і надання їх висновків для прийняття рішення, наказу і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати виконати таку процедуру;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) Державної служби України з питань праці, у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 16.08.2022 р. вх.С-3757-22а, надати з реєстраційними номерами належно завірені дві копії цієї його заяви і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати виконати таку процедуру;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) Державної служби України з питань праці, у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 16.08.2022 р. вх.С-3757-22а, надати роз'яснення, яким чином в акті розслідування нещасного випадку, що стався 02.06.2010 р. зазначені причини настання нещасного випадку спричинили ненастання страхового випадку державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві для нього і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати виконати таку процедуру;
- встановлення наявності компетенції (повноважень) Державної служби України з питань праці, у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 16.08.2022 р. вх.С-3757-22а, направити за призначенням та надати вихідний номер і дату відправки його заяви від 16.08.2022 р. управлінню Держпраці Кіровоградської області і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати виконати таку процедуру.
Згідно з п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору обчислюється відповідно до ч.1, 2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”.
В силу ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.), за кожну позовну вимогу. Законом України “Про Державний бюджет на 2021 рік”, станом на 1 січня 2022 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 2 481 гривні.
Частиною 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.
Водночас, судовий збір позивачем не сплачено.
Разом з тим, до позову долучено заяву, в якій позивач зокрема просить суд звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з його доходами у сумі 2 154,25 грн., які менше рівня прожиткового мінімуму 2 481 грн.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Подаючи до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку №6921 від 20.10.2022 р. щодо компенсації за надання соціальних послуг особам з інвалідністю І групи з січня по грудень 2021 року, всього на суму 25 851 грн.
При цьому, надана позивачем довідка Управління праці та соціального захисту населення м.Кривий Ріг №6921 від 20.10.2022 р. не може бути належним доказом на підтвердження розміру річного доходу позивача - фізичної особи за весь попередній календарний рік.
Окрім того, зазначена довідка не є достатнім доказом на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Натомість, доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником до позовної заяви не надано.
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
За викладених обставин, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позову, у зв'язку з чим, його заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору за заявлену немайнову вимогу у розмірі 992,40 грн.
Крім того, згідно з частинами 1-2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Також суд зазначає, що відповідно до п.п.1-6 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Дослідивши позовну заяву, суд зазначає, що позовні вимоги не відповідають приписам ч.1 ст.5 КАС України.
Отже, позивачу необхідно звернутися до суду з уточненою позовною заявою, в якій привести позовні вимоги відповідно до ст.5 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 КАС України, а тому згідно з ч.1 ст.169 КАС України вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви, в якій привести позовні вимоги відповідно до вимог ст.5 КАС України;
- документу про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн. за наступними банківськими реквізитами: отримувач УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача) 37988155; рахунок UA368999980313141206084004632; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; код бюджетної класифікації доходів 22030101.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя К.С. Кучма