Справа № 161/450/23
Провадження № 3/161/670/23
м.Луцьк 16 січня 2023 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Гринь Олександр Миколайович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм у Доценко транс сервіс, ПВ КВІ266760 ТСЦ 0741 від 06 жовтня 2020 р.-
- за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
З Луцького РУП ГУНП у Волинській області до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 687612 від 30 грудня 2022 року вбачається, що 30 грудня 2022 року близько 21:00 в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство в сім'ї по відношенню до колишньої дружини ОСОБА_2 , чим міг завдати шкоди її психологічному здоров'ю.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув хоча був повідомлений про дату час та місце його проведення шляхом шляхом їх зазначення в протоколі.
Неявка ОСОБА_1 в судове засідання в силу положень ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду даної справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного характеру. При цьому у формулюванні складу адміністративного правопорушення не конкретизовано, які саме дії вчинив ОСОБА_1 відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Наведене в протоколі про адміністративне правопорушення загальне формулювання, як то «вчинив психологічне насильство в сім'ї», не розкриває суть правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї (матеріальний склад).
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Також, завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Наведене дає підстави для висновку, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України - немає, а тому справа відносно нього підлягає закриттю.
Керуючись статтями 7, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області
Суддя Луцького міськрайонного суду О. М. Гринь