ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.01.2023Справа № 910/11177/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ"
про стягнення 2373486,77 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Секретар судового засідання Гарашко Т.В.
Представники сторін:
від позивача - Дворник Н.І.;
від відповідача - Олексієнко Т.В.
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" (далі - позивач) заборгованості та санкцій за договором поставки №16/21 від 12.01.2021 у сумі 1802800,99 грн, 313830,63 грн пені, 26464,43 грн 3% річних, 230390,72 грн інфляційних втрат.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідачем не оплачено вартість отриманого від позивача товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/11177/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 28.11.2022.
Заперечуючи проти вимог позову відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивачем неправомірно збільшено суму боргу з урахуванням середньозваженого курсу продажу долару США до гривні, оскільки товар було поставлено на суму 1359115,69 грн, тоді як, позивач просить стягнути 1802800,99 грн, а також, позивачем всупереч умов договору поставки №16/21 від 12.01.2021 не надано довідки на підтвердження середньозваженого курсу долара США до гривні.
Відповідач також зазначив, що 10.11.2022 ним було частково оплачено борг у сумі 25000 грн.
Крім того, відповідач заперечує щодо нарахування позивачем штрафних санкцій на суму боргу, обґрунтовуючи відсутністю з боку відповідача умислу у невиконанні умов договору поставки №16/21 від 12.01.2021 через обумовлені форс-мажорні обставини, що виникли у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
Позивачем було подано заяву №23 від 23.11.2022 про зменшення розміру позовних вимог, у якій він підтвердив факт оплати відповідачем 10.11.2022 боргу у сумі 25000 грн та уточнив розрахунки штрафних санкцій, просив суд стягнути з відповідача: 2337656 грн заборгованості, з яких: 1777800,99 грн сума основного боргу, 314774,23 грн пені, 26438,40 грн 3% річних, 218642,38 грн інфляційних втрат.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Приймаючи до уваги наведене суд приймає до розгляду заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим спір підлягає розгляду в межах позовних вимог щодо стягнення 1777800,99 грн основного боргу, 314774,23 грн пені, 26438,40 грн 3% річних, 218642,38 грн інфляційних втрат.
У відповіді на відзив позивач заперечив щодо тверджень відповідача стосовно безпідставності нарахування курсової різниці, оскільки сторони самостійно погодили відповідні умови договору, щодо тверджень відповідача про відсутність довідки банку про підтвердження розмірів курсової різниці, то позивач вказує, що за умовами Договору така довідка видається на вимогу відповідача або в разі спору між сторонами щодо розміру курсової різниці, однак відповідач не оспорює розмір курсової різниці та не вимагав такої довідки. Крім того, позивач вважає, що посилання відповідача про наявність форс-мажорних обставин, які вплинули на неможливість виконання своїх обов'язків з оплати товару перед позивачем не доведено належними доказами.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач фактично навів ті ж заперечення, що вже були викладені у відзиві на позову заяву.
Ухвалою суду від 28.11.2022 було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.01.2023.
У судовому засіданні 16.01.2023 з розгляду справи по суті представниця позивача підтримала вимогу позову, представниця відповідача заперечувала щодо вимог позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представниць сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Між позивачем як постачальником та відповідачем як покупцем укладено Договір №16/21 від 12.01.2021 (далі - Договір).
За умовами п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату на умовах цього Договору.
Кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передається за цим договором зазначається у рахунках-фактурах постачальника, які мають силу специфікації та видаються постачальником на підставі замовлень покупця, складених у будь-якій зручній для нього формі (письмовим повідомленням, через засоби електронної пошти, телефонного зв'язку тощо) або в інших додатках до цього договору та визначаються у видаткових накладних (п. 2.1 Договору).
У розділі 3 Договору сторони погодили умови, що стосуються ціни товару і порядку розрахунків.
Загальна ціна цього договору складає загальну вартість переданого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних (п. 3.1 Договору).
Діюча ціна на момент відвантаження товару на умовах передплати товару, згідно пп. 3.5.1, п. 3.5, ст.3 Договору вказується у рахунках-фактурах постачальника та видаткових накладних (п. 3.2 Договору).
Сторони погодили у п. 3.2.1 Договору, що у разі відстрочення платежу, згідно пп. 3.5.2, п. 3.5, ст. 3 Договору діюча ціна на момент відвантаження товару вказується в рахунках-фактурах постачальника та видаткових накладних.
При цьому в рахунку-фактурі зазначається еквівалент ціни на товар в доларах США за середньозваженим курсом продажу долару США/гривня, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України на день, який передує дню виставлення рахунку-фактури та видаткової накладної. Дата формування рахунку-фактури має співпадати з датою складання видаткової накладної.
Середньозважений курс продажу долару США/гривня, встановлений на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню виставлення рахунку, на письмову вимогу покупця та у разі спору підтверджується довідкою уповноваженого банку і постачальника.
Згідно з п. 3.5 Договору оплата товару проводиться на умовах передплати та на умовах відстрочення платежу в такому порядку:
3.5.1 Передплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому Договорі або у рахунках-фактурах в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х банківських днів від дати рахунку-фактури;
3.5.2 При відвантаженні товару постачальником покупцю без отримання попередньої оплати покупець здійснює оплату отриманого товару та доставку на умовах відстрочення платежу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту отримання товару. При збільшенні офіційного середньозваженого курсу продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку з дати відвантаження товару на дату проведення розрахунку більше ніж 3%, постачальник має право збільшити загальну вартість розрахунку в такій же пропорції. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Такий самий порядок визначений у п. 3.5 Договору оплати транспортних послуг.
За умовами п. 5.1 Договору передача товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції Міжнародної Торгівельної Палати від 01.01.2010 на умовах, що визначені у рахунках-фактурах або інших додатках до цього Договору. При відсутності відповідної вказівки в Рахуноку-фактурі/видатковій накладній за базис поставки сторони приймають умови FCA (склад Постачальника), що розташований за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 21.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання видаткової накладної або акта прийому-передачі, з цього моменту переходить право власності на товар до покупця та всі пов'язані з ним ризики (п. 5.2 Договору).
Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору у період з 26.02.2021 по 07.02.2022 поставив відповідачу товар загальною вартістю 20641128,67 грн на підтвердження чого надав відповідні видаткові накладні та ТТН, проте відповідачем у період з 27.02.2022 по 09.08.2022 було сплачено лише 19282012,98 грн вартості товару, на підтвердження чого з позовом надано виписку з банку. Відповідач вказані обставини не заперечує.
Позивач вказує, що станом на день звернення із позовом відповідач не розрахувався за отриманий товар по Договору за видатковою накладною №2324 від 19.01.2022 у сумі 158409,79 грн, №3204 від 25.01.2022 у сумі 595140,18 грн, № 6409 від 07.02.2022 у сумі 605565,72 грн. На ці ж суми вартості товару позивачем за порушення відповідачем строків оплати товару було нараховано інфляційні втрати, 3 % річних та пеню.
Разом з тим, позивачем на суму заборгованості неоплаченого товару за видатковими накладними №2324, №3204, №6409 в порядку умов п. 3.5.2 Договору у зв'язку зі збільшенням офіційного середньозваженого курсу продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку з дати відвантаження товару на дату проведення розрахунку більше ніж на 3% було збільшено загальну вартість розрахунку.
Так, позивач звертаючись до суду із позовом просив стягнути з відповідача 1802800,99 грн, під час розгляду справи 10.11.2022 відповідачем було сплачено 25000 грн, що підтверджується випискою з банку, у зв'язку із чим позивачем було зменшено суму боргу до 1777800,99 грн.
Відповідач, заперечуючи проти вимог позову зазначає, що позивачем неправомірно було збільшено вартість товару та в порушення умов Договору не надано довідки на підтвердження середньозваженого курсу долара США до гривні.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У частині 1 ст. 627 ЦК України вказано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 628 ЦК України).
Так, укладений між сторонами Договір за своєю праовою природоє є договором поставки.
Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Укладаючи Договір сторони погодили у п. 3.5 Договору, що оплата товару проводиться на умовах передплати та на умовах відстрочення платежу.
Як вже було вказано вище, у п. 3.5.2 Договору погоджено, що при відвантаженні товару постачальником покупцю без отримання попередньої оплати покупець здійснює оплату отриманого товару та доставку на умовах відстрочення платежу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту отримання товару. При збільшенні офіційного середньозваженого курсу продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку з дати відвантаження товару на дату проведення розрахунку більше ніж 3%, постачальник має право збільшити загальну вартість розрахунку в такій же пропорції. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.
За умовами п. 3.2.1 Договору у разі відстрочення платежу, згідно пп.3.5.2. п.3.5. ст.3 Договору діюча ціна на момент відвантаження товару вказується в рахунках-фактурах постачальника та видаткових накладних.
При цьому в рахунку-фактурі зазначається еквівалент ціни на Товар в доларах США за середньозваженим продажу долару США/гривня, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України на день, який передує дню виставлення рахунку-фактури та видаткової накладної. Дата формування Рахунку-фактури має співпадати з датою складання видаткової накладної.
Середньозважений курс продажу долару США/гривня, встановлений на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню виставлення рахунку, на письмову вимогу покупця та у разі спору підтверджується довідкою уповноваженого банку постачальника.
На виконання п. 3.2.1 Договору позивачем у виставлених рахунках-фактурах №№6725, 3869, 2740 зазначався еквівалент ціни товару в доларах США за середньозваженим курсом продажу долару СШАгривня, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню виставленню рахунку та видаткової накладної.
Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Норми чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку коливання курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.
Враховуючи, що сторонами при укладенні Договору була закріплена можливість збільшення ціни у випадку відстрочки платежу, що відбувалося у спірних поставках, та у випадку збільшення офіційного середньозваженого курсу продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку з дати відвантаження товару на дату проведення розрахунку більше ніж на 3%, суд відхиляє заперечення відповідача про неправомірність нарахування позивачем збільшеної суми вартості товару.
Відповідач визначає факт отримання ним товару за видатковими накладними №2324 від 19.01.2022, №3204 від 25.01.2022, № 6409 від 07.02.2022 та не заперечує щодо того, що залишок несплаченої суми становить (1359115,69 грн - 25000 грн) 1334115,69 грн.
Суд відхиляє заперечення відповідача стосовно його тверджень про порушення позивачем умов п. 3.2.1 Договору, оскільки умовами цього пункту визначено, що довідку про підтвердження середньозваженого курсу продажу долару США/гривня, встановленого на міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню виставлення рахунку позивач надає на вимогу відповідача та у разі спору, однак матеріалами справи не підтверджується, що відповідач звертався до позивача із відповідною вимогою або, що між сторонами виникав спір щодо курсу долару США до гривні на момент відвантаження товару по спірним поставкам.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Зважаючи, що відповідачем на дату подання цієї позовної заяви не здійснено у встановлений Договором строк оплати отриманого за вказаними видатковими накладними товару, а також станом на дату подання позовної заяви офіційний середньозважений курс продажу долара США до гривні на Міжбанківському валютному ринку збільшився більше ніж на 3 %, позивачем збільшено загальну вартість отриманого товару на дату проведення розрахунку - дата написання позовної заяви 04.10.2022 за формулою:
(К2:К1) *ВТ = ЗВТ, де
К1 - встановлений офіційний середньозважений курс продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку на дату відвантаження товару, який також зазначений у відповідному рахунку-фактурі;
К2 - встановлений офіційний середньозважений курс продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку на дату розрахунку - дата написання цієї позовної заяви;
ВТ - вартість товару, на дату його відвантаження;
ЗВТ - пропорційно збільшена вартість товару, у зв'язку із збільшенням офіційного середньозваженого курсу продажу долару США до гривні.
Судом на сайті Міністерства фінансів України перевірено, що офіційний середньозважений курс продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку на дату подання позову 04.10.2022 становив - 36,943 грн (https://minfin.com.ua/ua/currency/mb/archive/usd/04-10-2022/).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок збільшення вартості ціни товару, зважаючи на вартість товару у доларовому еквіваленті, розрахованому з урахуванням вимог п. 3.2.1 та п. 3.5.2 Договору, суд дійшов висновку щодо його арифметичної правильності, а тому заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 1777800,99 грн (враховуючи, що відповідачем було сплачено 25000 грн) є обґрунтованою.
Враховуючи, що станом на день ухвалення рішення відповідачем не було погашено суму боргу у розмірі 1777800,99 грн заявлена позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Згідно з частиною 1 статті 230 та частиною 6 статті 232 ГК України пеня за цим Кодексом визнається штрафною санкцією, нарахування якої, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 6.3 Договору у разі порушення строків оплати за товар, указаних в пункті 3.5.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Судом встановлено, що відповідачем в установлені Договором строки не було сплачено позивачу спірну суму заборгованості.
Позивачем на суми вказані у видаткових накладних (№2324 від 19.01.2022 158409,79 грн, №3204 від 25.01.2022 595140,18 грн, № 6409 від 07.02.2022 605565,72 грн) за порушення відповідачем строків оплати товару було нараховано у період по накладній №2324 з 01.02.2022 по 04.10.2022, по накладній №3204 з 05.02.2022 по 04.10.2022, по накладній №6409 з 18.02.2022 по 04.10.2022 інфляційні втрати у сумі 218642,38 грн, 3 % річних у сумі 26438,40 грн в порядку ст. 625 ЦК України та пеню у сумі 314774,23 грн в порядку п. 6.3 Договору.
Твердження відповідача стосовно наявності форс-мажорних обставин пов'язаних з воєнним станом в Україні, як на обставину через яку до відповідача не мають застосовуватися штрафні санкції, відхиляються судом, оскільки обов'язок з оплати товару за Договором виник у відповідача до початку воєнного стану.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами Регламентом засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Відповідно до ст. 14-1 ЗУ Про торгово-промислові палати в Україні, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Листом від 28.02.2022 Торгово-промисловою палатою України, на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, Статуту ТПП України, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Суд зазначає, що факт початку дії воєнного стану в Україні з 24.02.2022 є загальновідомим.
У п. 7.1 Договору сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобовязань за цим Договором, якщо таке невиконання сталося внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор), що виникли після укладення цього Договору в результаті подій надзвичайного характеру, які постачальник або покупець не могли ні передбачити, ні запобігти їх виникненню розумними заходами.
Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови сторін від розрахунків за товар, поставлений до моменту їх виникнення (п. 7.2 Договору).
Разом з тим, суд звертає увагу на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21, де вказано, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов'язання.
Як з'ясовано судом, місцезнаходженням відповідача є м. Київ, який не було окуповано, строк виконання зобов'язань з оплати поставленого товару настав до початку дії форс мажорних обставин, відповідач не довів факт неможливості провести розрахунок за отриманий товар через введений воєнний стан, а ускладнені обставини на які посилається відповідач щодо введення воєнного стану вплинули однаково на обох учасників відносин, а не виключно на відповідача.
Таким чином, відповідачем всупереч установленому законом та договором порядку, не підтверджено настання в останнього форс-мажорних обставин та не доведено причинно-наслідкового зв'язку між дією форс-мажорних обставин та неможливістю виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків виконання грошового зобов'язання перед позивачем.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум 3 % річних та пені, і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Що ж стосуються заявлених до стягнення позовних вимог в частині інфляційних втрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Проте, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.
У випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.
Відповідний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі 296/10217/15-ц.
Враховуючи той факт, що позивачем було збільшено вартість товару з урахуванням еквіваленту вартості товару у гривні до долару США, що таким чином вже відшкодувало позивачу знецінення гривні, то відповідно підстави для нарахування інфляційних втрат на суму боргу відсутні, у зв'язку із чим суд відмовляє у стягненні 218642,38 грн інфляційних втрат.
Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Крім того, суд зазначає, що на підставі п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, у зв'язку зі зменшенням позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у сумі 537,47 грн на підставі вказаного положення Закону може бути повернутий останньому на підставі його заяви.
Керуючись статтями 86, 126, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС-УКБ" (01035, м. Київ, вул. Петрозаводська, 2, літера А; ідентифікаційний код 38825398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТІС" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 21, корпус В, 1 поверх; ідентифікаційний код 34350636) 1777800 (один мільйон сімсот сімдесят сім тисяч вісімсот) грн 99 коп. боргу, 314774 (триста чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн 23 коп. пені, 26438 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять вісім) грн 40 коп. 3%, а також 31785 (тридцять одну тисячу сімсот вісімдесят п'ять) грн 20 коп. судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст підписано 17.01.2023.
Суддя Сташків Р.Б.