ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.12.2022Справа № 910/8132/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Негоди І.А., розглянув матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакілайн"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмотрейд"
про стягнення 1 796 267,07 грн
Представники сторін:
від позивача Калита А.В.
від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакілайн" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмотрейд" (далі-відповідач) про стягнення 1 796 267,07 грн, з яких 1 352 180,52 грн - основний борг, 100 728,18 грн - пеня, 43 455,00 грн - 3% річних, 299 903,37 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № ЛЛ-08/21 від 28.06.2021 в частині оплати поставленого товару у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 відкрито провадження у справі № 910/8132/22 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 27.09.2022, а також встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.
Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі отримана позивачем 05.09.2022, а відповідачем - 09.09.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105492727896.
Ухвалою суду від 27.09.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 11.10.2022.
Підготовче судове засідання, призначене на 11.10.2022, не відбулось.
Ухвалою суду від 19.10.2022, підготовче засідання призначено на 01.11.2022.
Ухвалою суду від 01.11.2022 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.2022.
Ухвалою суду від 24.11.2022, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 08.12.2022.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд даної справи та наявність в матеріалах справи доказів достатніх для розгляду даної справи, в судовому засіданні 08.12.2022, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
28.06.2021 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № ЛЛ-08/21, за умовами якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність покупця склопакети, алюмінієві дверні блоки профіль та інші будівельні матеріали для виготовлення фасадних систем, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначних договором.
Відповідно до п. 3.2 договору, загальна ціна договору визначається виходячи з загальної вартості товару, поставленого за видатковими накладними протягом строку дії договору.
Згідно з п. 3.4 договору покупець зобов'язується оплатити за поставлений товар у строк 15 календарних днів з дати поставки товару на підставі виставленого постачальником рахунку. Невиставлення постачальником рахунку не звільняє покупця від обов'язку оплатити за поставлений товар. У такому разі оплата проводиться згідно з банківськими реквізитами постачальника, що вказані в розділі 12 цього договору.
Датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткової накладної (п. 4.2 договору).
Як погоджено сторонами в п. 4.7 договору, датою переходу права власності на товар та всіх ризиків є дата фактичної поставки товару постачальником в місце поставки, що підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної.
Вказаний договір набирає чинності з дня підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2022 (п. 8.1 договору).
Також між сторонами узгоджено та підписано специфікацію (додаток № 1) до вказаного договору на суму 1 352 180,52 грн.
Як встановлено судом під час розгляду справи, позивачем на підставі видаткової накладної № 2 від 05.07.2021 поставлено товар на суму 1 302 771,72 грн та на підставі видаткової накладної № 3 від 05.07.2021 поставлено товару на суму 49 408,80 грн, загалом на суму 1 352 180,52 грн, тобто, як погоджено сторонами в специфікації.
Також позивачем за результатом такої господарської операції з постачання складено та зареєстровано податкові накладні.
Проте, як вказано позивачем, відповідачем не сплачено кошти за поставлений товар, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.
За вказаних обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості в розмірі 1 352 180,52 грн обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.
Крім того, позивачем в позові заявлено вимогу про стягнення з відповідача 299 903,37 грн втрат від інфляції та 43 455,00 грн 3% річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що такий розрахунок виконано арифметично вірно, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 299 903,37 грн втрат від інфляції та 43 455,00 грн 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 100 728,18 грн пені.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Відповідно до п. 6.2 договору у разі порушення покупцем строків оплати товару, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.
Так, розмір пені позивачем визначено в межах строку нарахування, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що такий розрахунок виконано арифметично вірно, а відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 100 728,18 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті позову судовим збором підлягають покладенню на відповідача в розмірі 26 944,01 грн.
Крім того, позивач в позові просить суд покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
У судовому засіданні 08.12.2022 до вступного слова представником позивача вказано, що докази понесення судових витрат будуть надані протягом 5 днів з дня ухвалення судового рішення у даній справі.
Водночас, станом на момент розгляду даної справи позивачем не надано доказів сплати таких витрат або необхідності їх сплати в майбутньому, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для розподілення таких витрат між сторонами у справі.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюмотрейд" (юридична адреса: 04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2; адреса для листування: 01114, м. Київ, вул. Дубровицька, буд. 28, оф. 208, код 40672307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакілайн" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11, код 34000401) основний борг в розмірі 1 352 180,52 грн (один мільйон триста п'ятдесят дві тисячі сто вісімдесят грн 52 коп.), пеню в розмірі 100 728,18 грн (сто тисяч сімсот двадцять вісім грн 18 коп.), 3% річних в розмірі 43 455,00 грн (сорок три тисячі чотириста п'ятдесят п'ять грн 00 коп.), інфляційні втрати в розмірі 299 903,37 грн (двісті дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот три грн 37 грн 65 коп.), а також судовий збір в розмірі 26 944,01 грн (двадцять шість тисяч дев'ятсот сорок чотири грн 01 коп.)
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 17.01.2023.
Суддя О.Г. Удалова