13 січня 2023 р. м. Чернівці Cправа № 600/3425/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
І. РУХ СПРАВИ ТА ЗАЯВИ
1.1. У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» (далі - позивач або ТОВ «Балакком») до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000/10177/Ж10/24-13-07-07 від 30 грудня 2021 року, яким на підставі Акту перевірки №5499/ж5/24-13-07-01/30501814 від 13 грудня 2021 року до ТОВ ВКФ «Балакком» було застосовано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 4174561,94 грн.
1.2. 20.12.2022 року судом ухвалено рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00000/10177/Ж10/24-13-07-07 від 30 грудня 2021 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» застосовано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 4174561 (чотири мільйони сто сімдесят чотири тисячі п'ятсот шістдесят одна) грн 94 коп.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» судові витрати у вигляд сплаченого платіжним дорученням №11915 від 06.10.2022 року судового збору у розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн 00 коп.
1.3. 29.12.2022 року відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) представником позивача адвокатом Кирилюк Т.А. (далі - заявник) подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення на його користь судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн.
1.4. Згідно із частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення, а відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
1.5. Враховуючи положення частин 2,3 статті 252 КАС України, а також те, що рішення в адміністративній справ №600/3425/22-а ухвалено в результаті розгляду справи в порядку у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, судом ухвалою від 06.01.2023 року призначено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» про ухвалення додаткового судового рішення до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 14:30 год. 12 січня 2023 р.
1.6. У визначені дату та час сторони в судове засідання не з'явилися. Натомість, 10.01.2023 року до суду від відповідача надійшло заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу. У свою чергу, 12.01.2022 року адвокатом Кирилюк Т.А. подано до суду заяву про розгляд поданої нею заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
1.7. Відтак, суд вважає за можливе розглянути питання про судові витрати без участі представників сторін, у порядку письмового провадження.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
2.1. Заяв та клопотань іншого характеру від учасників справи до суду не надходило
ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Так, відповідно до доданих до позову доказів позивачем, за наслідками розгляду адміністративної справи №600/3425/22-а понесено судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 40000,00 грн.
3.2. На підтвердження понесення судових витрат, представник позивача суду надала:
- договір про надання юридичної (правової) допомоги №03/21 від 01.01.2021 року;
- замовлення №13 від 29.02.2022 року відповідно до п. 2.1 договору про надання юридичної (правової) допомоги №03/21 від 01.01.2021 року;
- додаткову угоду №13 від 29.09.2022 року до договору про надання юридичної (правової) допомоги №03/21 від 01.01.2021 року;
- звіт до договору №03/21 від 01.01.2021 року про надання правової допомоги (акт про надані послуги) від 21.12.2022 року;
- платіжне доручення №12715 від 27.12.2022 року про оплату ТОВ ВКФ «Балакком» наданих послуг на загальну суму 40000,00 грн.
3.3. 10.01.2023 року від представника відповідача надійшло заперечення на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, згідно якого наголошує на тому, що розмір витрат на оплату послуг адвоката з професійної правничої допомоги позивачу є суттєво завищеним та таким, що не є співмірним із складністю справи з урахуванням її фактичних обставин, предмету спору, змісту порушення, предмету доказування, аналізу наведених доказів.
Наголошує, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вищенаведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі 160/3114/19. Щодо вчинення адвокатом таких дій як роздрукування документів, безпосереднє подання їх до суду та надіслання їх копій сторонам неможливо вважати самостійними послугами з надання правової (правничої) допомоги, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 17.12.2020 року по справі №808/1849/18 та від 20.12.2018 року по справі №316/1923/16-а.
IV. ПОЗИЦІЯ ТА ВИСНОВОК СУДУ
4.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
4.2. У цій справі судом задоволено позов ТОВ ВКФ «Балакком», яке в розумінні КАС країни не є суб'єктом владних повноважень, а тому судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який порушив права позивача.
4.3. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
4.4. Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
4.5. Зокрема, відповідно до частин 3,4 цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4.6. Представником позивача до розглядуваної заяви додано договір про надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) та первинні документи, які підтверджують надання ним послуг правової допомоги позивачу.
4.7. Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
4.8. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6 статті 134 КАС України).
4.9. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).
4.10. Згідно наявних у матеріалах справи доказів позивачем за послуги правової допомоги фактично сплачено 40000,00 грн.
4.11. Приписами частини 1 статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.
4.12. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини 2, 3 статті 30 вищевказаного Закону).
4.13. Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
4.14. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4.15. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо, однак вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
4.16. Як зазначено судом вище, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).
4.17. Зазначене право належить виключно відповідачам і суд самостійно не вправі доводити неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
4.18. Так, представник відповідача у поданому до суду запереченні вказує на неспівмірності витрат правничої допомоги, а тому просить відмовити у відшкодуванні таких витрат.
4.19. При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду стосовно вирішенні питання про розподіл судових витрат, викладену в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, Великою Палатою зроблено висновок, що саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.
4.20. Водночас, Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
4.21. У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, виходить із того, що дана справа не потребувала встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання; по аналогічних правовідносинах наявна численна судова практика.
4.22. Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
4.23. Судом встановлено, що як вбачається із Додаткової угоди №13 від 29.09.2022 року до договору №03/21, вартість послуг, що надаються ТОВ ВКФ «Баллакком» по справі за адміністративною позовною заявою ТОВ ВКФ «Баллакком» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, Сторони погодили у фіксованому розмірі, а саме - 40000,00 грн. за підготовку адміністративної позовної заяви та представництво в суді першої інстанції, якщо інший порядок розрахунків не буде передбачений новою Додатковою угодою Сторін.
4.24. Суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19 висловлено позицію, згідно якої адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.
4.25. У свою чергу, у звіті до договору №03/21 від 01.01.2021 року про надання правової допомоги (акт про надані послуги) від 21.12.2022 року наведено перелік наданих послуг із зазначенням витраченого часу. При цьому знову ж наголошено, що загальна вартість наданих послуг становить 40000,00 грн.
4.26. Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі на 20000,00 грн., оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають умовам співмірності. Зокрема, на переконання суду, з огляду акту наданих послуг, здійснення таких дій як підготовка позовної заяви об'єктивно включає в себе як вивчення та аналіз документів, наданих клієнтом для подання позову, так і збір інших необхідних документів адвокатом самостійно.
4.27. При цьому, суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача в тій частині, що вчинення адвокатом таких дій як роздрукування документів, безпосереднє подання їх до суду та надіслання їх копій сторонам неможливо вважати самостійними послугами з надання правової (правничої) допомоги, що узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 року у справі №160/3114/19.
Суд також звертає увагу на сутність спірних правовідносин між сторонами, а саме про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення рішенням суду скасовано лише з мотивів порушення відповідачем положень норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, у зв'язку з чим перевірка позивача була проведена всупереч дії установленого мораторію, про що представником позивача вказано як на одну з підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення лише у додаткових письмових поясненнях (від 10.11.2022 року вх. №19514/22). Натомість, судом не перевірялися наведені у позові господарські операції.
4.28. Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
4.29. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
4.30. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
4.31. Більше того, відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, зокрема викладеної у постанові від 14.07.2021 року у справі № 808/1849/18, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
4.32. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн., що є справедливим, пропорційним до предмету спору та відповідає обсягам проведеної роботи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 252 КАС України, суд -
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення (складання).
Додаткове рішення у повному обсязі складено 13 січня 2023 р.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Балакком» (вул. Комунальників, 4-Б, м. Чернівці, 58023 код ЄДРПОУ 30501814).
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013 код ЄДРПОУ 44057187).
Суддя О.В. Анісімов