Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
16 січня 2023 р. № 520/511/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в переведенні з одного виду пенсії на інший ОСОБА_1 та зарахування періоду проходження військової служби ОСОБА_2 згідно військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого Красноградським РВК Харківської області з 23.10.1980 по 03.11.1982 та стаж роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 заповненої 20.01.1983 неправомірними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до загального трудового стажу період проходження військової служби ОСОБА_2 згідно військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого Красноградським РВК Харківської області з 23.10.1980 по 03.11.1982 та стаж роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 заповненої 20.01.1983 та здійснити нарахування та виплату пенсії з моменту первинного звернення.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, у відповідності до положень п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до положень частин 1 та 2 ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно ч. 7 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Як встановлено зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в переведенні з одного виду пенсії на інший та зарахування періоду проходження військової служби ОСОБА_2 , оформлені рішенням №2621/03-16 від 26.07.2021, проте, в порушення вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оскаржуване рішення до позову не надане.
Натомість, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про його витребування у відповідача.
З приводу цього необхідно зауважити, що суд не є інструментом в руках учасників справи, у тому числі щодо зібрання документів замість або для самих учасників справи. Учасник справи зобов'язаний самостійно та активно на стадії підготовки позовної заяви до початку звернення до суду, вчиняти дії по збиранню та отримуванню доказів, які він вважає можуть мати важливе значення для вирішення спору по суті задля можливого ухвалення судом рішення на його користь.
Суд звертає увагу позивача на те, що позивач при зверненні до суду з позовом зобов'язаний надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а у разі неможливості надання позивачем таких доказів він зобов'язаний надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів та у разі неможливості самостійно надати докази за необхідності заявити клопотання про їх витребування.
Отже, позивач зобов'язаний самостійно ретельно підготуватися для звернення до суду з позовом, надавши до такого позову документи, які мають значення для вирішення спору та які може отримати самостійно. У разі, якщо позивач здійснив заходи щодо отримання доказів, але не може самостійно отримати такі документи (відмовлено у наданні, не надано відповіді та інш.), він вправі клопотати перед судом про їх витребування.
Позивач посилається на те, що вона позбавлена можливості при зверненні до суду надати вказане рішення, оскільки другий аркуш рішення було втрачено.
З цього приводу суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись із запитом до відповідача щодо надання копії оскаржуваного рішення, проте доказів звернення до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із таким запитом до суду позивачем не подано. Також позивачем до суду не надано доказів того, що йому було відмовлено у його наданні.
Також, перевіривши матеріали справи з приводу додержання позивачем строків звернення до суду з вказаним позовом, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Слід зауважити, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем 26.07.2021, водночас з цим позовом позивач звернувся 29.12.2022 відповідно до відтиску поштової служби на конверті, у якому надійшла позовна заява, тобто з істотним пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України.
Позивачем до позовної заяви додано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що 18.01.2022 вона звернулась з адміністративним позовом до Харківського окружного адміністративного суду. У зв'язку з тим, що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 у позивача був відсутній інтернет і тому не було можливості відстежувати стан розгляду справи у зв'язку із введенням воєнного стану. Тільки 25.10.2022 позивач отримала ухвалу Харківського окружного адміністративного суду про повернення позовної заяви від 07.09.2022 по справі №520/1202/22. Також позивач посилався на запровадження воєнного стану на території України як підставу для поважності пропуску строку звернення.
Суд враховує зазначені обставини та зазначає, що з моменту отримання ухвали суду, тобто з 25.10.2022, позивач був обізнаний про те, що позовну заяву не прийнято до розгляду, проте повторно до суду звернувся лише 29.12.2022, тобто майже через 2 місяці.
Суддя також враховує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Згідно із ч. 1-4 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Суд звертає увагу, що в Україні введений та діє воєнний стан, проте Харківський окружний адміністративний суд здійснює правосуддя.
Суд зауважує, що міжміський та міський транспорт, відділення поштового зв'язку працюють, що дає об'єктивну можливість учасникам справи подавати (направляти поштовим зв'язком чи на електронну пошту) процесуальні документи.
Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку за відсутності відповідних обґрунтувань.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали позивачу скористатись правом на звернення з позовною заявою, ОСОБА_1 не наведено.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду копію рішення ГУПФУ в Івано-Франківській області від 26.07.2021 №963190130257 разом з копією для відповідача або відмову пенсійного органу в наданні оскаржуваного рішення та заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, в якій вказати інші обґрунтовані причини поважності його пропуску.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду копії рішення ГУПФУ в Івано-Франківській області від 26.07.2021 №963190130257 разом з копією для відповідача або відмову пенсійного органу в наданні оскаржуваного рішення та заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, в якій вказати інші обґрунтовані причини поважності його пропуску.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.А. Волошин