Справа № 350/84/23
Номер провадження 2-з/350/1/2023
16 січня 2023 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову (до подання позовної заяви), в якій просить, заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_2 проводити демонтажні роботи (розбирати дерев'яний каркас, стіни і покрівлю) незавершеного будівництвом будинку, готовністю 66%, який знаходиться в АДРЕСА_3 .
В обгрунтування заяви про забезпечення позову заявниця зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її колишній чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на незавершений будівництвом будинок, готовністю 66%, який знаходиться в АДРЕСА_3 .
Оскільки вищевказаний житловий будинок будувався її чоловіком ОСОБА_4 разом з нею у період перебування у шлюбі, який був зареєстрований 11.07.1978 року, тому вона являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .
Першою Рожнятівською державною нотаріальною конторою їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на дане спадкове майно із-за відсутності документа власності на нього.
Брат її померлого чоловіка ОСОБА_2 та сестра ОСОБА_3 04.08.2021 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрували право власності на земельну ділянку, площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 2624855800:02:001:0142 по АДРЕСА_3 , в площу якої включили частину земельної ділянки, площею 0,0374 га на якій розташований незавершений будівництвом спадковий будинок.
У зв'язку з вищевикладеним вона має намір звернутися в суд з цивільним позовом до Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на незавершений будівництвом будинок, визнання незаконним та скасування рішення Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області від 16.07.2021 року про передачу у приватну власність земельної ділянки та скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Дізнавшись про те, що вона збирає документи для звернення з вищевказаним позовом до суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 самовільно почали розбирати дерев'яні стіни незавершеного будівництвом будинку та знімати з даху шифер.
Заявниця зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі визнання за нею права власності на спадкове майно, а тому просить задовольнити заяву.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі і забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'зання.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Крім того, з роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
З урахуванням мотивів, наведених заявницею на підтвердження своїх вимог, є підстави вважати, що між сторонами дійсно виник спір, вирішення якого можливе у судовому порядку. Метою вжиття заходів забезпечення позову є можливість запобігання продовженню дій, які можуть перешкодити вирішенню спору чи ефективному захисту прав позивача.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець пов'язує обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
Таким чином, вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів щодо необхідності забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153, 353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволити.
Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительці АДРЕСА_2 проводити демонтажні роботи (розбирати дерев'яний каркас, стіни і покрівлю) незавершеного будівництвом будинку, готовністю 66%, який знаходиться в АДРЕСА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з часу отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.М.Бейко