Справа № 127/27890/22
Провадження 3/127/526/23
13 січня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП, -
До Вінницького міського суду Вінницької області від Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
25.11.2022 ДОП СП ВП № 1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області сержантом поліції Наборським О.Г. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 824254. З даного протоколу вбачається, що «26.10.2022 о 08 год. 40 хв. в дворі за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_1 висловлювалась в адресу ОСОБА_2 та штовхалась, чим порушила громадський порядок та спокій громадян», тим самим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що вона є головною по під'їзду будинку АДРЕСА_2 , займається організаційними питаннями будинку, ремонтними роботами тощо. Натомість ОСОБА_2 не бере участі в утриманні будинку, постійно провокує конфліктні ситуації з усіма мешканцями під'їзду, моментами поводить себе неадекватно, у зв'язку із чим мешканці будинку звертались до поліції, на будь-які зауваження не реагує. Вказала, що 26.10.2022, ОСОБА_2 розпочала безпідставний конфлікт, ображала та висловлювалась нецензурною лайкою в бік ОСОБА_1 , проте сама ж викликала працівників поліції, які чомусь склали протокол про адміністративне правопорушення саме на ОСОБА_1 . Зазначила, що не висловлювалась на адресу ОСОБА_2 нецензурно та не штовхала її.
З письмових пояснень потерпілої - ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи, вбачається, що 26.10.2022 ОСОБА_1 безпідставно в грубій формі почала звинувачувати її в діях, які вона не вчиняла та застосувала до неї фізичну силу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заявила клопотання про допит в якості свідків мешканців будинку АДРЕСА_2 - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яким відомі обставини, що підлягають встановленню у даній справі.
Заслухавши клопотання ОСОБА_1 , суд постановив його задовольнити, викликати й допитати в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
В судовому засіданні свідки пояснили, що ОСОБА_1 завжди діє на благо будинку та його мешканців, з усіма підтримує добросусідські відносини та ніколи не вчиняла будь-яких неправомірних дій. Натомість ОСОБА_2 своєю поведінкою постійно порушує спокій мешканців будинку, малює на дверях, псує стіни, а її поведінка іноді має нездоровий характер. Зазначили, що неодноразові виклики працівників поліції щодо протиправних дій ОСОБА_2 не приносили позитивного результату. ОСОБА_2 продовжує вчиняти неправомірні дії, поводити себе агресивно та неадекватно.
Судом прийнято до уваги, що свідки надавали показання, посилаючись на інформацію, якою володіють особисто, не з чужих слів. Показання свідків узгоджуються з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тому, судом прийнято до уваги показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян - тягне за собою адміністративну відповідальність.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 824254 від 25.11.2022 вбачається, що 26.10.2022 о 08 год. 40 хв. в дворі будинку АДРЕСА_2 громадянка ОСОБА_1 висловлювалась на адресу ОСОБА_2 нецензурно та штовхалась, чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. У правовій літературі справедливо зазначається, що незалежно від того у зв'язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку.
Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров'ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижуює рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність.
Чіпляння - це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне чіпання особистих речей, навмисне загороджування виходу або проходу, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав'язати свою волю, а точніше - свавілля.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а тож підприємств, установ та організацій.
За своїми об'єктивними та суб'єктивними ознаками дрібне хуліганство характеризується тим, що конкретна особа, усвідомлюючи, що її дії протиправні, а також те, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок, і, маючи прагнення до цього, нецензурно цинічно, огидно, брутально лається в громадських місцях, докучливо, зневажаючи честь і гідність інших людей, утискаючи їх волю у розв'язній манері ставиться до тих, хто її оточує, безпідставно порушує спокій громадян та здійснює інші антисоціальні дії.
З матеріалів справи вбачається, що вони не містять жодних доказів,обов'язок щодо збирання яких у відповідності до ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, на підставі яких суд міг би встановити чи було вчинено ОСОБА_1 адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
При цьому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за відсутності будь-яких інших доказів не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Крім того, обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 824254 від 25.11.2022, спростовуються показаннями свідків, наданими в судовому засіданні.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 , викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
У цій правовій позиції можна відокремити такі конструктивні ознаки: а) обов'язкова наявність сукупності ознак чи неспростовних презумпції; б) ознаки чи презумпції повинні бути достатньо вагомими; в) чіткими; г) взаємоузгодженими. Тому за відсутності таких ознак не можна констатувати, що правопорушення доведено «поза розумним сумнівом».
В ході розгляду справи судом встановлено наявність конфліктної ситуації між мешканцями будинку та ОСОБА_2 . Водночас, факти вчинення ОСОБА_1 саме дрібного хуліганства не підтверджені належними і допустимими доказами та не встановлені в судовому засіданні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо - є неналежними доказами.
Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 та показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши відповідно до ст. 252 КУпАП докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, формулювання абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП).
Таким чином, враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Враховуючи положення ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Оскільки до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 24 КУпАП, не застосовується, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, підстави для справляння судового збору з ОСОБА_1 відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 33, 38, 173, 221, 245-249, 251-252, 268, 277, 279, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: