Справа № 127/23733/20
Провадження № 4-с/127/77/22
10 січня 2023 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю: секретаря Жигарової Д.О.,
представника суб'єкта оскарження Макушинського Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бондар Надії Сергіївни,-
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бондар Надії Сергіївни, мотивуючи її тим, що на виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/23733/20 було видано виконавчий лист від 02.06.2022 року про стягнення з ОСОБА_2 242973,00 грн. грошової компенсації вартості Ѕ частини автомобіля та 2430,00 грн. судових витрат на користь ОСОБА_1 . Також на виконання постанови Вінницького апеляційного суду у справі №127/23733/20 було видано виконавчий лист від 02.06.2022 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20000,00 грн. та сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 832,00 грн.
03.06.2022 року за вказаними виконавчими листами було відкрито два виконавчі провадження №69151634 та №69151905. В цей же день постановою державного виконавця вони були об'єднані у зведене виконавче провадження №69217944.
Заявник зазначає, що 03.06.2022 року виконавцем було винесено постанови про арешт коштів та майна боржника, однак для виконання до відповідних органів вони направлені не були. Рахунки боржника не заблоковані, опис майна не проведено та він продовжує безперешкодно користуватись коштами та розпоряджатись майном. Також виконавцем не вчинено дій щодо обмеження боржника у праві виїзду за межі України. З моменту відкриття виконавчого провадження минуло півроку, однак жодне із рішень суду досі не виконане через злісну бездіяльність державного виконавця, яка протягом усього цього часу не вчинила жодної дії для їх виконання. Тоді як боржник є платоспроможним, працює на круїзному лайнері, має дуже високий дохід і відповідно фінансову можливість виконати обидва рішення суду, однак продовжує злісно ухилятись від виконання рішення суду. В той же час, виконавцем порушено строки вчинення виконавчих дій, а її бездіяльність призводить до того, що боржник продовжує порушувати права стягувача, тому ОСОБА_1 звернулася до суду з даною скаргою.
В судове засідання заявник не з'явилася, проте її представник подав до суду заяву з проханням розглядати скаргу за його відсутності та ОСОБА_1 . Також просив скаргу задовольнити в повному обсязі.
Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Макушинський Ю.І., в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог, підтримав відзив на скаргу та пояснив, що 03.06.2022 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття двох виконавчих проваджень, зроблено запити до ПФУ, МВС, ДПС про наявність зареєстрованого майна чи доходів боржника, винесено постанови про арешт коштів та арешт майна боржника, які підписано кваліфікованим електронним підписом та направлено банкам і установам для виконання. В цей же день державним виконавцем отримані відповіді ДПС та МВС, згідно яких транспортні засоби за боржником не зареєстровані, доходи відсутні. Згідно інформації, наданої ПАТ КБ «ПриватБанк», станом на 16.06.2022 року кошти на рахунках боржника, достатні для погашення заборгованості, відсутні. 16.06.2022 року державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене провадження. За боржником нерухоме майно не зареєстроване та ліквідне майно відсутнє. Боржник не працевлаштований та в період з 01.07.2022 року по 13.12.2022 року державний кордон України не перетинав. З моменту відкриття виконавчих проваджень стягувачу в рахунок погашення боргу по двох виконавчих провадженнях протягом червня-грудня 2022 року було перераховано 11909,08 грн. З приводу надіслання постанов про арешт, то представник зазначив, що вони надсилаються до ЄДР в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису державного виконавця та вони стають доступними для завантаження надавачами платіжних послуг у день їх формування в АСВП та накладення КЕП виконавця. Також додав, що в АСВП відображаються тільки постанови, а запити, відповіді, супровідні - ні. Щодо працевлаштування боржника на круїзному лайнері, то відомості датовані ще 2017, 2018, 2020 роками, з яких не можливо встановити його працевлаштування на теперішній час. При цьому, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату боржника. Оскільки державним виконавцем вчинено всі дії згідно чинного законодавства, спрямовані на виконання виконавчих документів, тому представник просив відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 не з'явився, хоча був повідомлений судом належним чином про час, дату і місце розгляду скарги, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши пояснення представника суб'єкта оскарження,дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що у головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бондар Надії Сергіївни на примусовому виконанні перебуває два виконавчі листи, а саме:
-виконавчий лист №127/23733/20, виданий 02.06.2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області, на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 242973,00 грн. грошової компенсації вартості Ѕ частини автомобіля Ford Kuga, державний номер - НОМЕР_1 , рік випуску - 2015, дата реєстрації - 19.08.2015 року, колір - сірий, об'єм двигуна - 1997, вага - 1575, тип кузова - універсал - b, VIN-код - НОМЕР_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судвого збору у розмірі 2430,00 грн. (а.с. 103);
-виконавчий лист №127/23733/20, виданий 02.06.2022 року Вінницьким міським судом Вінницької області, на підставі постанови Вінницького апеляційного суду, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 832,00 грн. (а.с. 101).
На підставі вказаних вище виконавчих листів головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бондар Н.С. 03.06.2022 року було винесено дві постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 69151634 та ВП №69151905 (а.с. 8-9, 14-15).
З матеріалів справи вбачається, що у кожному виконавчому провадженні 03.06.2022 року державним виконавцем було винесено постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника (а.с. 10-11, 12-13, 16-17, 18-19).
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що:
-постанова про арешт майна боржника від 03.06.2022 року у ВП 69151905 була підписана ОСОБА_3 з використанням електронного цифрового підпису лише 25.07.2022 року (а.с. 107), а аналогічна постанова у ВП 69151634 - підписана в той же день - 03.06.2022 року (а.с. 109).
-обтяження, на підставі постанови про арешт майна боржника 69151634 від 03.06.2022 року, було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно лише 13.12.2022 року (а.с. 115), тобто через шість місяців після винесення постанови. Щодо реєстрації обтяження за постановою про арешт майна боржника за ВП 69151905, то вона відсутня в реєстрі.
Суд не приймає до уваги пояснення представника суб'єкта оскарження щодо внесення даних про арешт в реєстр нерухомості лише в грудні 2022 року, в зв'язку з тим, що в умовах воєнного стану було припинено доступ до реєстрів. Оскільки, роботу реєстрів було розблоковано на більшості територій України, де не відбуваються активні бойові дії. Разом з тим, на територіях, що знаходяться в зоні бойових дій або під тимчасовою окупацією, заборона щодо доступу до Реєстру та проведення реєстраційних дій збереглася. Перелік таких регіонів затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 01 квітня 2022 року № 1307/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 11 квітня 2022 року № 1429/5). До нього входять повністю Херсонська, Донецька, Луганська області, АРК Крим та м. Севастополь, а також окремі райони Харківської, Миколаївської та Запорізької областей. Таким чином, головний державний виконавець мав можливість внести дані про арешт в реєстр ще задовго до грудня 2022 року, проте цього зроблено не було.
Вподальшому, 13.06.2022 року державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження №69217944 (а.с. 20-21).
28.06.2022 року стягувачем було подано до Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) заяву про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника та про накладення арешту на майно боржника та кошти (а.с. 22-24, 25-27, 110-112, 69, 70, 71). Заяви мотивовані тим, що боржник ухиляється від виконання рішень суду, працює на круїзному лайнері, має рахунки у банках України та інше майно на яке може бути накладено стягнення для погашення боргу.
Розглянувши заяву стягувача про накладення арешту на майно боржника та кошти Першим відділом державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було підготовлено відповідь від 25.07.2022 року (а.с. 113-114). Відповідно до листа стягувачу повідомлено про перелік вчинених державним виконавцем дій, а саме: відкриття виконавчих проваджень; здійснення запитів до ПФУ, МВС, ДПС; арешт коштів та майна боржника; отримання відповідей про відсутність транспортних засобів, нерухомого майна та доходів у боржника; об'єднання виконавчих проваджень у зведене; перерахування стягувачу 1340,73 грн., 113,81 грн., 142,27 грн., 1675,91 грн. Також вказано, що станом на 25.07.2022 року залишок боргу по ВП 69151905 складає 20575,92 грн.
Разом з тим, заява про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника було залишена виконавцем без відповіді та реагування.
Щодо посилання представника суб'єкта оскарження на абз. 3 п. 10-2 Розділу 13 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» яким визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації), то суд зазначає наступне. Цей абзац було доповнено Законом України № 2455-IX від 27.07.2022, тобто через півтора місяці від дати відкриття виконавчого провадження.
Суд критично ставиться до твердження ОСОБА_1 про те, що боржник працює на круїзному лайнері, має дуже високий дохід та відповідно фінансову можливість виконати обидва рішення суду, оскільки докази на їх підтвердження датовані ще 04.01.2017 року, 22.03.2018 року та 23.10.2020 року (а.с. 72-76). Таким чином, стягувачем, в супереч ст.ст. 76-77, 81 ЦПК України, не доведено факт працевлаштування боржника на круїзному лайнері станом на теперішній час.
З матеріалів долучених до відзиву вбачається, що державним виконавцем 13.12.2022 року було здійснено запити у ВП 69151634 до ДФС України, ДПС України, МВС України та встановлено, що у боржника відсутні рахунки, джерела отримання доходів, транспортні засоби та дані щодо перетину кордону боржником (а.с. 117-118, 120, 121). Слід відзначити, що державним виконавцем було здійснено запит щодо перетину кордону за період з 01.07.2022 року по 13.12.2022 року, в той час, як виконавче провадження відкрито - 03.06.2022 року. Згодом, 26.12.2022 року державним виконавцем було встановлено факт наявності у ОСОБА_2 чотирьох рахунків у АТ КБ «ПриватБанк» з незначними сумами залишку коштів на рахунках (а.с. 119).
14.12.2022 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бондар Н.С. при примусовому виконанні виконавчих листів №127/23733/20 було здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому листі: АДРЕСА_1 , та встановлено відсутність ліквідного майна належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення (а.с. 122).
Суд звертає увагу, що запити щодо розшуку майна боржника, здійснення виходу за адресою проживання боржника та внесення запису про обтяження державний виконавець було вчинено після прийняття скарги до розгляду судом.
З відомостей по стягненню по ЗВП 69217944 встановлено, що з боржника ОСОБА_2 в період з 30.06.2022 року по 15.12.2022 року було стягнуто кошти на користь стягувача ОСОБА_1 в загальному розмірі 11909,08 грн. Залишок боргу по ВП 69151634 становить 234425,78 грн, а у ВП 69151905 - 19900,14 грн. (а.с. 123). Разом з тим, з матеріалів виконавчого провадження не вбачається факт перерахування коштів в розмірі 11909,08 грн. на користь ОСОБА_1 . Крім цього, представник суб'єкта оскарження ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що доказів на підтвердження перерахування стягнутих коштів стягувачу ОСОБА_1 не має. Таким чином, суд погоджується з твердженням заявника про те, що грошових коштів у порядку примусового виконання рішень суду вона не отримала.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Так, ст. 10 вказаного вище Закону визначено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
За змістом п.п. 1, 3 ч. 2 вказаної вище статті, виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Статтею 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій, зокрема:
- арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
- опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Отже, матеріалами справи встановлено порушення виконавцем строку внесення запису про обтяження та вчинення дій щодо опису майна боржника.
За вимогами ч. 8 ст. 48 Закону (в редакції чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Згідно з ч.ч. 2, 4, 10 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор, як учасник виконавчого провадження, мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, та користуватися іншими правами, наданими законом.
Отже, гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно із ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
За змістом ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бондар Н.С., під час вчинення виконавчих дій, не було внесено запис про обтяження в реєстр, не подано запити щодо перевірки майнового стану, не проведено опис майна за місцем проживання боржника, чим виконавець проявила бездіяльність та порушила вимоги Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на це, оскаржувані дії є неправомірною бездіяльністю. Враховуючи викладене вище, суд вважає, що права, свободи та інтереси ОСОБА_1 головним державним виконавцем Бондар Н.С. при вчиненні виконавчих дій порушено, а тому скарга є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 5, 13, 18, 19, 48, 56, 74 Закону України «Про виконавче провадження», п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ст.ст. 447-451 ЦПК, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бондар Надії Сергіївни - задовольнити.
Визнати бездіяльність головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бондар Надії Сергіївни, у виконавчому провадженні №69151634 та у виконавчому провадженні №69151905 - неправомірною.
Зобов'язати головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бондар Надію Сергіївну невідкладно здійснити заходи примусового виконання рішення суду на підставі виконавчих листів від 02.06.2022 року у справі №127/23733/20.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складений 16.01.2023 року.
Суддя: