Справа № 127/27913/17
Провадження № 2/127/538/19
10 січня 2023 року м. Вінниця
Судді Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяви ОСОБА_1 від 10.01.2023 року про відвід судді Ан О.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об'єднання», ОСОБА_2 , Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», ОСОБА_3 , Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири,
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Житлово-експлуатаційне об'єднання», ОСОБА_2 , КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 до ТОВ «Житлово-експлуатаційне об'єднання», ОСОБА_2 , Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири.
Ухвалою суду від 15.04.2022 справу прийнято до провадження суддею Ан О.В.
Ухвалою Вінницького міського суду від 11.05.2022 року в задоволенні заяв ОСОБА_1 , 3-ї особи ОСОБА_5 відмовлено.
10.01.2023 року позивач ОСОБА_1 подала дві заяви про відвід судді Ан О.В., які мотивувала грубою систематичною недбалістю судді, порушенням норм права під час здійснення правосуддя, , порушенням прав рівності сторін при винесенні ухвал,
Згідно ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Тому питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема пунктом 5 частини 1 цієї статті встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При вирішенні питання щодо відводу судді, суд керуються пракутикою Європейського суду , зокрема по справі « Салов проти України», до “неупередженість”, в сенсі статті 6 § 1, має визначатися суб'єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. Bulut v. Austria, рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-ІІ, с. 256, § 31, та Thomann v. Switzerland, рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996 - ІІІ, с. 815, § 30).
По справі Мироненко проти України», на яку посилається заявник, Європейський суд зокрема зазаначив , що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43). Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді , певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58). У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26).
Розглядаючи інші справи ЄСПЛ уже констатував, що сумнів є легітимним, навіть якщо він не призводить до суттєвих наслідків. Суд може бути справедливим, але породжувати легітимні сумніви щодо своєї безсторонності. Проте сумніви мають бути основані на фактичних обставинах, тобто припущення до уваги не беруться. Отже практика Європейського суду свідчить про те, що право відвід судді є не побажанням сторони по справі змінити склад чи усунення побоювання сторони, а повинно ґрунтуватися на об'єктивних підставах, критеріях, визначених практикою Європейського суду.
На адресу позивачки ОСОБА_1 також було направлені судові повістку та ухвали, які виносились судом. Сторони були завчасно повідомлені про розгляд справи, суд вирішив всі клопотання позивача, про що є посилання в протоколах судового засідання та в матеріалах справи. По справі ведеться аудіо запис всіх судових засідань. Тому посилання позивача на упереджене ставлення необгрунтовані. Ухвала суду про залишення позову ОСОБА_4 без розгляду не скасована та має законну сила. Отже суд відхиляє посилання позивача на незаконність ухвали.
Частина 3 ст. 189 ЦПК України передбачає, що підготовче судове засідання може бути проведено протягом 60 днів з дня відкриття провадженні по справі. Станом на 11.05.2022 підготовче провадження у справі не закрито та продовжено розгляд справи, призначено наступну дату розгляду на 25.05.2022 на 12:00 год., тому посилання . на порушення строків та те що підготовче провадження закрито недоречне.
Ухвалою суду від 10.05.2022 без виходу до нарадчої кімнати суд відмовив у задоволені заяви позивачки про зупинення провадження на час хворобливого стану та лікування позивача з підстав, що позивачем не надано доказів, щоб підтверджували такий стан.
Мотиви відводу ОСОБА_1 , викликані незгодою з процесуальними рішеннями судді відповідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України не є підставою для відводу.
За таких обставин заяви ОСОБА_1 про відвід судді належить визнати необґрунтованою та відмовити в задоволенні заяви.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 40, 260, 353 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід судді Ан О.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне об'єднання», ОСОБА_2 , Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», ОСОБА_3 Департаменту житлового господарства Вінницької міської ради про відшкодування шкоди завданої внаслідок залиття квартири, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: