Справа № 185/542/23
Провадження № 1-кс/185/180/23
13 січня 2023 року м.Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370000029 від 05.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Клопотанням слідчий порушує питання з метою збереження речових доказів про накладення арешту шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування на телевізор марки «Kivi» модель 43U740LB, чорного кольору, який було вилучено під час огляду 10.01.2023 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З клопотання вбачається, що в провадженні СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370000029 від 05.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вищевказане майно постановою слідчого від 10.01.2023 визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12023041370000029.
Учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явилися.
Слідчий подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, наполягала на його задоволенні.
Розглянувши клопотання, вивчивши додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим у клопотанні зазначено, що арешт майна необхідно здійснити у зв'язку з забезпеченням подальшого повного, неупередженого доказування у кримінальному провадженні та з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до матеріалів клопотання, 04.01.2023 до чергової частини Павлоградського РВП надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що 21.11.2022 в період часу з 17.00 год. до 19.00 год. чоловік на ім'я ОСОБА_7 перебуваючи у приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , звідки таємно, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану викрав телевізор марки "KiWi", чим спричинив ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 12 000 грн.
За вказаним фактом були внесені відомості до ЄРДР № 12023041370000029 від 05.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_6 показала, що за адресою: АДРЕСА_1 вона мешкає разом з сином ОСОБА_8 , 1983 року народження, який має діагноз шизофренія та перебуває на інвалідності 2 групи, довідка видана безстроково.
У зв'язку з тим, що вона на теперішній час підпрацьовує по догляду за літньою жінкою, то майже весь час перебуває за місцем мешкання жінки та додому приходить раз в два чи три дні. Так, 20.11.2022 вона заходила за місцем свого мешкання, щоб провідати сина, коли заходила все було гаразд та всі речі були на місці. 22.11.2022, коли зайшла знову за місцем свого мешкання виявила, що в зальній кімнаті відсутній телевізор. Зі слів сина їй стало відомо, що до нього приходив його знайомий на ім'я ОСОБА_7 , з яким вони вживали спиртні напої. Під час їх відпочинку ОСОБА_7 пропонував закласти до ломбарду телевізор, у зв'язку з тим, що вона не дуже часто приходить додому та не побачить те, що зник телевізор. Також син пояснив, що під час їх відпочинку він заснув, а коли вранці прокинувся то виявив відсутність телевізору, крім того ОСОБА_7 також не було.
Телевізор купувала самостійно, на гроші які самостійно заробила, купувала телевізор у грудні 2021 року. Телевізор марки «Kivi» модель зможе повідомити пізніше, діагональ 43 дюйми, телевізор без рамки, задня панель чорного кольору, на той час купувала його за 12 000 грн.
В ході досудового розслідування було встановлено, що до вчинення вказано злочину може бути причетний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час його опитування, останній пояснив, що він дійсно скоїв крадіжку телевізору, який в подальшому заклав до ломбарду «Імперіал», розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна, 41. Закладав телевізор до ломбарду строком на 5 днів, а через п'ять днів прийшов до ломбарду та викупив його. Надалі, запропонував його придбати своєму знайомому Геннадію, який в свою чергу погодився та придбав у нього викрадений телевізор.
10.01.2023 в якості свідка було допитано ОСОБА_5 , який показав, що у нього є знайомий ОСОБА_9 , але він з ним дружніх стосунків не підтримує. Наприкінці листопада місяця 2022 року ОСОБА_9 повідомив йому про те, що в нього є телевізор, який належить йому, але він закладений до ломбарду. Телевізор зі слів ОСОБА_7 належить йому, а закладав його до ломбарду у зв'язку з тим, що йому необхідні були грошові кошти. Після чого, він погодився купити вказаний телевізор. Вказаний телевізор марки «Kivi» модель 43U740LB, чорного кольору добровільно видає працівникам поліції.
10.01.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , користується мобільним телефоном № НОМЕР_1 , добровільно видав працівникам поліції телевізор марки «Kivi» модель 43U740LB, чорного кольору.
Постановою слідчого від 10.01.2023 вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023041370000029.
Згідно ч.10,11 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі,в тому числі кошти та цінності,що знаходяться на банківських рахунках чина зберіганні у банках або інших фінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді,суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно,якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Вказане майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку,передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди,завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
З огляду на вказані обставини розумним та співрозмірним буде накладення арешту на телевізор марки «Kivi» модель 43U740LB, чорного кольору, який було вилучено під час огляду 10.01.2023 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом накладення заборони відчуження, розпоряджання та користування вказаним майном, так як їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення речових доказів в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.170,172,173,174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370000029 від 05.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування на телевізор марки «Kivi» модель 43U740LB, чорного кольору, який було вилучено під час огляду 10.01.2023 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з моменту її оголошення, підозрюваним, обвинуваченим, третіми особами, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали, та виконується негайно слідчим.
Слідчий суддя ОСОБА_1