Справа № 185/5995/22
3/185/5/23
13 січня 2023 року. м. Павлоград.
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської
області у складі:
головуючуго судді - Тимченка С.О.,
при секретарі - Хоменко І.С.,
розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від eправління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань НП України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженки Дніпропетровської області, м. Кривій Ріг, громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за
адресою: АДРЕСА_1 ,
за участі прокурора - Кисельова В.Г.,
правопорушниці - ОСОБА_1 ,
за ч.1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи присяжною Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, згідно з підпунктом п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VІІ суб'єктом, на якого поширюється дія цього закону, та згідно абзацу 15 частини 1 статті 1 цього ж Закону суб'єктом декларування, в порушення вимог абзацу 1 частини 2 ст. 45 Закону № 1700-УІІ, несвоєчасно подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, «перед звільненням», а саме 25.10.2021, за період з 01.01.2021 по 28.08.2021.
Згідно з ч.1 ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. ч. 1, 4, 5 ст. 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними. Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі.
Рішенням 71 сесії Ізюмської міської ради Харківської області 7 скликання від 28.08.2018 року № 1790 затверджено список присяжних Ізюмського міськрайонного суду Харківської області на три роки, серед яких є ОСОБА_1 .
Розпорядженням голови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області № 02-07/4 від 31.08.2018 року «Про допуск присяжних Ізюмського міськрайонного суду Харківської області» ОСОБА_1 допущено до виконання обов'язків присяжного Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.
Відповідно до рішення Ізюмської міської ради Харківської області від 22.09.2021 № 0489 на підставі подання територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області від 17.08.2021 № 02-23/2644/2021 затверджено список присяжних Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у новій редакції, серед яких ОСОБА_1 відсутня.
Таким чином, з 28.08.2021, тобто по закінченню трирічного строку з моменту затвердження рішенням Ізюмської міської ради Харківської області від 28.08.2018 відповідного списку присяжних, ОСОБА_1 є увільненою від виконання обов'язків присяжного.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У відповідності до підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону №1700-УІІ присяжних (під час виконання ними обов'язків в суді) віднесено - до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону.
Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 1 Закону №1700-УІІ, суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Роз'ясненням Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) від 03.02.2021 № 1 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю» передбачено один із типів декларацій суб'єкта декларування:
- декларація суб'єкта декларування, який припиняє відповідну діяльність (декларація перед звільненням) - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Декларація «перед звільненням» охоплює
період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб'єктом декларування.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-УІІ особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (перед звільненням), 25.10.2021 о 12:35.
Гіпер посилання на декларацію: (nttps://public.nazk.gov.ua/documents/1c0d8725-0af7-4ec0-a360-6f74ba365fff).
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки присяжного Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, відповідно до п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VІІ, являючись суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-УІІ, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого терміну подання декларації, а саме 25.10.2021 о 12:35, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію перед звільненням, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини, зазначені в протоколі про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що дійсно подала декларацію з запізненням, у скоєному щиро кається.
Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення правопорушниці, думку прокурора, вважаю, що у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, секретаря судового засідання відділу забезпечення судового процесу судової палати з розгляду кримінальних справ.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, та визначено територіальну підсудність справ за Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки присяжного Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, відповідно до п.п. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VІІ, являючись суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-УІІ, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого терміну подала декларацію, а саме 25.10.2021 о 12:35, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію перед звільненням.
Об'єктивна сторона цього адміністративного правопорушення має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації вищезазначеного типу.
Предметом правопорушення є декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік (щорічна), подана шляхом заповнення на офіційному всб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно абзацу другого пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) (статті 172-4 - 172-9 КУпАП за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України (Далі Департамент) затвердженого Наказом Національної поліції України від 03.10.2019 №1077, п.3, Розділу 2 «Завдання ДСР» до повноважень Департаменту відноситься протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.
Вина правопорушниці підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 126 від 22.02.2022. (а.с. № 4-10);
- положенням про Управління стратегічних розслідувань в Харківській області (а.с. № 11-12);
- довідкою щодо строків накладення стягнення від 21.02.2022 (а.с. № 13-15);
- довідкою згідно з відомостями Інформаційного порталу Національної поліції України. (а.с. № 16);
- листами НП України щодо факту несвоєчасного подання декларацій. (а.с. № 17-19);
- повідомленням Національного агенства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. (а.с. № 20-23);
- листом та рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області із списком присяжних. (а.с. № 27-38);
- листом Ізюмського міськрайонного суду Харківської області щодо закінчення повноважень як присяжного. (а.с. № 39);
- результатом пошуку щодо поданих декларацій. (а.с. № 40);
- декларацією за завтний період у відношенні ОСОБА_1 (а.с. № 41-44);
- поясненнями порушниці. (а.с. № 45).
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 4ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями212-15,212-21цьогоКодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Разом з тим, згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би визначити малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень, окрім як до тих, що визначенні в примітці дост. 22 КУпАП(положення цієї статті не застосовується до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті121, частиною п'ятою статті122, статтями122-2,122-4, частиною третьою статті123, частинами другою - четвертою статті126та статтею130цьогоКодексу).
Тобто законодавець не ввів заборону на застосування ст. 22 КУпАПу справах, передбачених ст. 172-6 КУпАП.
Разом з тим, нормативне визначення малозначності діяння, передбачене в ч. 2ст. 11 КК України, відповідно до якої не визнається злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
У постанові Верховного Суду України від 24 грудня 2015 року (справа № 5-221кс15), викладено такий висновок: специфіка встановлення малозначності діяння полягає в обов'язковій сукупності трьох умов:
1) формальна наявність у вчиненому діянні ознак складу злочину, передбаченогоКК, тобто всіх тих передбачених у законі об'єктивних і суб'єктивних ознак, що у відповідній статті (частині статті) Особливої частиниКК Українихарактеризують певний склад злочину. Діяння, яке не містить хоча б однієї ознаки складу злочину, не може визнаватись малозначним;
2) малозначне діяння не становить суспільної небезпеки, яка є типовою для певного злочину. Це виражається в тому, що воно не заподіює взагалі шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству чи державі, або заподіює їм явно незначну (мізерну) шкоду;
3) малозначне діяння не повинно бути суб'єктивно спрямоване на заподіяння істотної шкоди.
Відтак, визнаючи діяння малозначним, суду потрібно враховувати не тільки фактично заподіяну шкоду, але й те, на що було направлено діяння і до яких втрат могло це призвести.
Оцінюючи в сукупності дії ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що в сукупності ці обставини дають суду підстави для висновку про відсутність значної суспільної небезпеки у її діях, у зв'язку з чим суд вважає можливим застосувати до неї положення ст. 22 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення й можливістю обмежитися усним зауваженням.
В даній конкретній справі, з огляду на її фактичні обставини та особу правопорушниці застосування положень ст. 22 КУпАП, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, а саме виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Керуючись ст. 38, 221, 276, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винною у скоєні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та на підставі ст.22 КУпАП у зв'язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення від адміністративної відповідальності звільнити, обмежившись усним зауваженням.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С.О. Тимченко.