11.01.2023 Справа №607/117/23
Провадження №3/607/63/2023
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатна Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
23 грудня 2022 року близько 11.00 год. громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем спільного проживання: АДРЕСА_1 , вчинив відносно дідуся ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягли у моральному та психологічному тиску, висловлюванні погрози, покарання, та економічного характеру, що полягли у висловлюванні втратити кошти, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю громадянина ОСОБА_2 .
Крім цього, громадянин ОСОБА_1 23 грудня 2022 року о 22.00 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , порушив вимоги Термінового заборонного припису серії АА № 254938 від 23 грудня 2022 року, винесеного терміном на 3 доби щодо постраждалого ОСОБА_2 , а саме заборону в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному та фізичному здоров'ю.
Приймаючи до уваги факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаю що відповідно ст. 36 КУпАП, вони мають бути об'єднані в одне провадження та їм слід присвоїти номер справи №607/117/23 (провадження 3/607/63/2023).
З протоколів про адміністративні правопорушення серій ВАВ №734957, ВАВ №548090 встановлено, що ОСОБА_1 повідомлявся про час та місце розгляду справи на 11 січня 2023 року на 11 год. 00 хв. в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області, однак від підпису відмовився. Вказані обставини підтверджують факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність вказаного провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закону), домашнє насильство, це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 зазначеного вище Закону).
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (п. 4 ст.1 зазначеного вище Закону).
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- відомостями, які містяться в протоколах про адміністративні правопорушення серій ВАВ №548090, ВАВ №734957 від 23 грудня 2022 року;
- рапортами інспектора ЧЧ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Голик Т.В. від 23 грудня 2012 року, згідно яких 23 грудня 2022 року о 12.59 год., 19.36 год., 22.05 год. 23.10 год. надходили повідомлення від ОСОБА_3 про те, що онук ОСОБА_1 вчиняє сварку, поводиться неадекватно, стукає у двері;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 від 23 грудня 2022 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 23 грудня 2022 року, згідно яких останній підтвердив, що 23 грудня 2022 року близько 11.00 год. його онук поводився агресивно, чинив моральний та психологічний тиск, вимагав гроші. Близько 22.00 год. онук знову прийшов, стукав у двері, виражався нецензурними словами та погрожував всій сім'ї фізичною розправою;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 23 грудня 2022 року, в яких підтвердила, що її онук ОСОБА_1 23 грудня 2022 року вимагав кошти у її чоловіка ОСОБА_2 та погрожував покаранням у разі непослуху, чинив на нього моральний та психологічний тиск;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 23 грудня 2022 року, згідно яких його син 23 грудня 2022 року близько 11.00 год. вимагав гроші в ОСОБА_2 , чинив моральний тиск стосовно нього;
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 серії АА № 254938 від 23 грудня 2022 року, яким встановлено заборону на вхід та перебування в місці проживання ОСОБА_2 , заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою та зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи;
- письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 23 грудня 2022 року, в яких підтвердила, що після винесення стосовно її сина термінового заборонного припису стосовно кривдника, її син неодноразово повертався та стукав у вхідні двері, порозбивав речі та скло у тамбурних дверях, викрикував погрози через двері, це відбувалося близько 22.00 год.
- витягами з рапортів УПП в Тернопільській області від 23 грудня 2012 року, згідно яких 23 грудня 2022 року о 17.05 год., 20.23 год., надходили повідомлення від ОСОБА_3 про те, що онук ОСОБА_1 вчиняє сварку, поводиться неадекватно, стукає у двері;
- витягами з Єдиного державного реєстру судових рішень постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 травня 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, та постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення;
- випискою із медичної карти амбулаторного хворого від 24 грудня 2022 року № 298, згідно якої 24 грудня 2022 року о 00.30 год. у ОСОБА_1 встановлено розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, легка ступінь алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь - яких дій психологічного та економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, а також невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 36 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчинених правопорушень, обставини справи, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його майновий стан, враховуючи відсутність обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за вчинені адміністративні правопорушення вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді громадських робіт. Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 36, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Об'єднати справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП №607/117/23 (провадження 3/607/63/2023) та №607/120/23 (провадження 3/607/64/2023) в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам №607/117/23 (провадження 3/607/63/2023).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
СуддяЛ. В. Делікатна