13 січня 2023 року
м. Київ
справа № 420/19954/21
адміністративне провадження № К/990/667/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2022 року у справі №420/19954/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2014 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі: 44361 гривня 58 копійок з одночасною компенсацією сум податку з доході фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 15 січня 2004 року № 44 з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 березня 2018 року до 8 січня 2019 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої iндексації 3878 гривень 02 копійки, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3878 гривень 02 копійки за період з 1 березня 2018 року до 8 січня 2019 року включно в сумі: 39780 гривень 98 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими особами тa рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2014 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 1 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року включно;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня2015 до 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року iз одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та iнших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України вiд 15 січня 2004 року № 44 з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 1 березня 2018 до 8 січня 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення iндексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабміну України від 17липня 2003 року № 1078;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 1 березня 2018 року до 8 січня 2019 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексацiї грошових доходів населення».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з цими судовими рішеннями, Військова частина НОМЕР_1 повторно звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 28 грудня 2022 року.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2022 року у справі №420/19954/21 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з частиною першою статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що її належить повернути з огляду на таке.
Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Водночас частинами третьою і четвертою статті 55 КАС України обумовлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Суд зауважує, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Тож для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі і визнання належно вчиненими будь-якого іншого з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умов, визначених законодавством.
У цьому контексті Суд зауважує, що касаційна скарга підписана ОСОБА_2 як командиром Військової частини НОМЕР_1 .
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують повноваження Олександра Тимошенка на підписання та подання касаційної скарги від імені Військової частини НОМЕР_1 .
На цій підставі суд констатує, що касаційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено порядку, встановленому законом.
За правилами 1 першого частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин, суддя не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Враховуючи вимоги пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України, касаційну скаргу належить повернути особі, яка її подала.
Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв'язку перебуванням у відпустці головуючої судді Мартинюк Н.М. (наказ від 10 січня 2023 року №3-кв), розгляд цієї скарги відбувся по виходу судді з відпустки.
Керуючись статтею 332 КАС України,
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2022 року у справі №420/19954/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
……………………………………..
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду