11 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/3247/22 пров. № А/857/14504/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Матковської З.М. та Хобор Р.Б.,
з участю секретаря судового засідання - Дутки І.Р.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Кінь А.А.;
від відповідача - Слюсар Г.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2022р. про відмову в роз'ясненні судового рішення в справі за позовом представника ОСОБА_1 , діючого на підставі довіреності від імені та в інтересах ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Гулкевич І.З., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 23.09.2022р., м.Львів; дата складання повного тексту ухвали суду І інстанції: не зазначена),-
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2022р. відмовлено у задоволенні заяви Головного управління /ГУ/ Пенсійного фонду /ПФ/ України у Львівській обл. про роз'яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2022р. у справі № 380/3247/22 (а.с.73-74).
Не погодившись із винесеною ухвалою, її оскаржив відповідач ГУ ПФ України у Львівській обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильної відмови в роз'ясненні судового рішення, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.103-107).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в розглядуваному випадку рішення суду від 30.03.2022р. у справі № 380/3247/22 є незрозумілим, оскільки в ньому не вказано, яким чином пенсійний орган може здійснити перевід ОСОБА_2 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 09.12.2021р., зарахувавши до стажу державної служби період роботи в податковій службі з 04.10.1993р. по 04.02.2022р.
Також у довідках Головного управління ДПС у Львівській обл. №№ 237-13-01-10-21, 238-13-01-10-21, 400-13-01-10-21 дата вказана не розбірливо, останні не засвідчені печаткою. Окрім цього, в довідці № 237-13-01-10-21 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) не вказано, станом на яку дату (місяць, рік) вказано складові заробітної плати.
Разом з цим, в рішенні суду зобов'язань щодо обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» не визначено.
Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Розгляд справи в апеляційному порядку був призначений в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (а.с.158).
Згідно ухвали апеляційного суду від 28.12.2022р. через виниклу необхідність розгляд справи призначено до апеляційного розгляду в судовому засіданні (а.с.163-166).
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.
Статтею 254 КАС України встановлено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Системне тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому роз'ясненню підлягає рішення, яким справу вирішено по суті.
Як слідує з роз'яснень, що містяться в п.19 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі», роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання (п.6 постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013р. «Про судове рішення в адміністративній справі»).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2022р. заявлений позов задоволено; визнано протиправною відмову ГУ ПФ України у Львівській обл. у переведенні ОСОБА_2 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», яка викладена у листі № 284-19373/К-52/8-1300/22 від 06.01.2022р.; зобов'язано ГУ ПФ України у Львівській обл. з 09.12.2021р. перевести ОСОБА_2 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи в податковій службі з 04.10.1993р. по 04.02.2022р.; стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань пенсійного органу судові витрати у розмірі 992 грн. 40 коп. сплаченого судового збору (а.с.61-63).
07.09.2022р. відповідач ГУ ПФ України у Львівській обл. звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просив роз'яснити резолютивну частину рішення суду від 30.03.2022р. у справі № 380/3247/20, а саме:
яким чином ГУ ПФ України у Львівській обл. може здійснити перевід ОСОБА_2 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 09.12.2021р., зарахувавши до стажу державної служби період роботи в податковій службі з 04.10.1993р. по 04.02.2022р.;
який середньомісячний заробіток для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» слід застосувати (а.с.63-64).
Відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції вказав на те, що в рішенні суду від 30.03.2022р. чітко та зрозуміло викладено його зміст.
Адміністративний позов ОСОБА_2 судом задоволено, при цьому в мотивувальній частині рішення судом було зазначено про зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби період роботи в органах податкової служби з 04.10.1993р. по 04.02.2022р. Також з оскаржуваної відмови пенсійного органу не вбачається конкретних періодів, які відповідач не зараховує позивачу до стажу державної служби, а тому додаткової регламентації порядку виконання задоволених позовних вимог резолютивна частина рішення не потребує.
Оскільки судом вирішувалось лише правомірність зарахування стажу та підставність призначення/переведення позивача на пенсію державного службовця, і з цього приводу прийнято вказане рішення, а спору щодо середньомісячного заробітку не було, тому ГУ ПФ України у Львівській обл. повинно відповідно до своєї компетенції самостійно перевірити вказані обставини з врахуванням вимог чинного законодавства та прийнятого судом рішення.
Таким чином, судове рішення містить усі обставини справи та мотиви, з яких суд виходив при прийнятті рішення, і положення закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права. Відтак, рішення суду є чітким та зрозумілим.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду, оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2022р. у справі № 380/3247/22 викладено із дотриманням вимог ст.246 КАС України, його мотивувальна і резолютивна частини є зрозумілими для виконання і задоволені вимоги не потребують роз'яснення.
Інститут роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення формальних недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але із його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Разом з тим, у разі незгоди з мотивацією судового рішення особа, яка бере участь у справі, може оскаржити це судове рішення в порядку, встановленому процесуальним законом.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, виходячи із змісту позовних вимог та судового рішення, колегія суддів вважає, що під час вирішення спору судом не допущена неясність і невизначеність рішення суду в частині відмови пенсійного органу, яка визнана протиправною і скасована, а також дій, які зобов'язаний вчинити ГУ ПФ України у Львівській обл. для поновлення порушених прав позивача.
Наведені заявником недоліки судового рішення не призводять до неможливості виконання судового рішення, оскільки таке є чітким та зрозумілим.
Отже, текст рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2022р. у справі № 380/3247/22 труднощів для розуміння не викликає, суть його є зрозумілою та не двозначною.
Разом з тим, зміст заяви про роз'яснення судового рішення фактично стосується роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду.
Тобто, перед судом фактично поставлене питання про роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду, яке не може бути вирішене в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.
Водночас, вказаний процесуальний недолік може бути усунутий не роз'ясненням судового рішення, а шляхом зміни способу чи порядку виконання судового рішення (ст.378 КАС України).
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої ухвали не впливають та висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції підставно відмовлено в роз'ясненні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2022р. у справі № 380/3247/22.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Також в порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта ГУ ПФ України у Львівській обл.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській обл. на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2022р. про відмову в роз'ясненні судового рішення в адміністративній справі № 380/3247/22 залишити без задоволення, а згадану ухвалу суду - без змін.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді З. М. Матковська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного тексту судового рішення: 13.01.2023р.