11 січня 2023 рокуЛьвівСправа № 569/9297/22 пров. № А/857/15100/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,
представника позивача Величка О. М.,
представника відповідача Фіялкович Т.-Д. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2022 року (прийняте у письмовому провадженні у м. Рівному суддею Бучко Т. М.; рішення складено у повному обсязі 27 вересня 2022 року) у справі № 569/9297/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов про накладення штрафу в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із вказаним позовом та просив скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також - Укртрансбезпека) серії ВМ № 00006909 від 11 лютого 2022 року про накладення адміністративного стягнення в сумі 51 000 грн, серії ВМ № 00009366 від 31 січня 2022 р. про накладення адміністративного стягнення в сумі 51 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22 лютого 2022 року він отримав засобами поштового зв'язку постанови, із яких видно, що він, як відповідальна особа, 28.10.2021 о 4 год. 53 хв. за адресою: М-06 Київ-Чоп, км 54+285, допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України).
Вважає, що постанови є незаконними, позаяк адміністративного правопорушення він не вчиняв, в оскаржуваних постановах відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його вину у цьому правопорушенні; не в повній мірі встановлено необхідні для вирішення справи обставини, а висновки, які надав працівник Державної служби України з безпеки на транспорті, не відповідають обставинам справи, а тому постанови підлягають скасуванню. Вважає, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки відповідальною особою в цьому випадку є належний користувач транспортного засобу. Так як належним користувачем тягача згідно договору оренди є ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Промтех-Експорт», в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що за змістом частини першої статті 143 КУпАП слідує, що адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, несе відповідальна особа (особа за якою зареєстровано транспортний засіб) або належний користувач транспортного засобу, який внесений до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Зазначає, що згідно договору оренди № 3 від 1 жовтня 2021 року TOB «Семікс Бетон» передало у тимчасове платне користування обладнання, будівельні машини, автомобілі та механізми для ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Промтех-Експорт», зокрема й транспортні засоби, які надалі проходили габаритно-ваговий контроль за адресою Н-25, км 207 + 225 Рівненська область (FORD CARGO 4142D д.н.з. НОМЕР_1 ; FORD CARGO 4142D д.н.з. НОМЕР_2 ). Згідно умов договору ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Промтех-Експорт»» в строк до 10 календарних днів взяло на себе обов'язок зняти транспортні засоби з обліку та здійснити тимчасову реєстрацію за собою в Територіальному сервісному центрі МВС. Договір оренди припинено достроково за згодою сторін в зв'язку з початком воєнних дій. Згідно умов договору оренди орендар ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Промтех-Експорт» використовувало транспортні засоби у власній господарській діяльності для перевезення бетонних сумішей, за замовленням клієнтів, пошук яких вони здійснювали самостійно. Крім оренди вантажних автомобілів, ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Промтех-Експорт»» надавало агентські послуги по пошуку клієнтів покупців бетонних сумішей, виготовленням яких займається ТОВ «Семікс Бетон». З правомірністю притягнення до відповідальності та нарахування плати за проїзд не погоджується. Станом на час вчинення адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, транспортні засоби вибули із володіння ТОВ «Семікс Бетон» та ними фактично користувалось ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Промтех-Експорт», яке згідно умов договору оренди взяло на себе обов'язок здійснити тимчасову реєстрацію права користування за собою впродовж 10 календарних днів. Крім того, такий обов'язок покладений на користувача згідно із п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 7 вересня 1998 р. № 1388. ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Промтех-Експорт» такого обов'язку не виконало, хоча приступило до фактичного використання транспортних засобів, отриманих в оренду. У зв'язку з тим, що ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Промтех-Експорт» не здійснило тимчасової реєстрації свого права користування та не отримало тимчасовий реєстраційний талон впродовж 10 календарних днів, воно протиправно використовувало номерні знаки транспортних засобів, що належать ТОВ «Семікс Бетон», а відтак саме керівник ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Промтех-Експорт» має відповідати за вказаними правопорушеннями.
Незрозумілим є й те, на яких підставах відповідач дійшов висновку про те, що позивач є перевізником в розумінні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та має якесь відношення до подій, які описані у постановах про застосування адміністративно-господарських штрафів. Відповідач жодним чином не довів, що позивач є перевізником чи особою, що перевозить вантаж за власний кошт, а тому не може бути належним суб'єктом відповідальності.
Також, на сайті відповідача відсутні метадані, передбачені п. п. 14, 15 постанови КМУ від 27 грудня 2019 року № 1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт».
Крім того, Укртрансбезпеки жодним чином не було повідомлено керівника ТОВ «Семікс Бетон» про складені постанови, чим обмежено позивача у праві подачі обґрунтованих пояснень щодо розгляду справи та доведенні непричетності до виявлених ймовірних правопорушень автомобільного законодавства.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків рішення суду першої інстанції. Вказує, що оскаржувані постанови скеровано рекомендованими листами з повідомленням про вручення на поштову адресу позивача, проте повернулися за закінченням терміну зберігання, тому вважає, що Укртрансбезпекою виконано всі законодавчо встановлені дії щодо направлення постанов на адресу позивача.
Зазначає, що за відсутності відомостей про належного користувача у Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ) уповноваженій посадовій особі при розгляді справи про адміністративне правопорушення надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб. Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком № 1197. При цьому, не внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого не внесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований (позивача). У разі, якщо належний користувач не звертається до сервісного центру МВС з відповідною заявою, згідно із п. 24 Порядку № 1197 особа, за якою зареєстрований транспортний засіб, або представник юридичної особи не позбавлений можливості внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг особисто, що встановлено п. 5 Порядку № 1197. Тому відповідач правильно визначив суб'єкта відповідальності за порушення норм ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки до ЄДРТЗ не було внесено відомостей щодо належного користувача (що є виключно правом) та притягнуто до відповідальності саме власника транспортного засобу. Статтею 279-3 КУпАП чітко передбачені випадки звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Позивачем не надано жодних доказів, що підтвердили б існування підстав для звільнення від адміністративної відповідальності.
Вказує на те, що оскаржувані постанови містять усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та п. 17 Порядку № 1174, зміст оскаржуваних постанов відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами). Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-2 КУпАП є автоматично внесені до автоматичносформованої постанови показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Зазначені докази долучені до відзиву, зокрема: 1) фотографії транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) інформаційна картка автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформована автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення. Фотографії руху транспортного засобу через автоматичний пункт також містяться на офіційному веб-сайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнями, які є у кожній постанові та могли б бути перевірені на предмет їх належності, об'єктивності та достовірності, якби внаслідок кібератак, вчинених на початку збройного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну дані та доступ до веб-ресурсу не були частково втрачені. Інформаційна картка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається у вигляді метаданих уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення і використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення. В оскаржуваних постановах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні, з урахуванням похибки, вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України, на підтвердження чого до відзиву надано копію сертифікату перевірки типу, копію сертифікату відповідності, а також копію експертного висновку. Відтак, постанови, що оскаржуються позивачем, за своїм змістом повністю відповідають вимогам нормативно-правових актів та містять необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 статті 132-1 КУпАП. Дії відповідача під час їх формування є законними та такими, що відповідають вимогам ст. 19 Конституції України.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити.
Представник відповідача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 11 січня 2022 року старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Укртрансбезпеки Савченко В. О. виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ № 00006909, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 грн.
За змістом постанови 11 січня 2022 року о 8 год. 56 хв. за адресою Н-25, км 207 + 225, Рівненська область зафіксовано транспортний засіб FORD CARGO 4142D, днз НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 48,2 % (12,24 т).
31 січня 2022 року старший державний інспектор відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко В.О. виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ № 00009366, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 грн.
За змістом постанови 28 січня 2022 року о 14 год 31 хв за адресою Н-25, км 207 + 225, Рівненська область зафіксовано транспортний засіб FORD CARGO 4142D, днз НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 44,7 % (11,576 т).
Зазначені постанови направлені позивачу на його поштову адресу рекомендованими листами з повідомленням про вручення 12 січня 2022 року та 1 лютого 2022 року, що підтверджується списком № ВФ 2121 та № ВФ 2764 згрупованих відправлень, фіскальними чеками Укрпошти та копіями конвертів з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте повернулися за закінченням терміну зберігання.
Вказані докази спростовують доводи позивача, що Укртрансбезпекою жодним чином не було повідомлено керівника ТОВ «Семікс Бетон» про складені постанови.
Не погодившись з постановами суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував, зокрема тим, що належний користувач може нести адміністративну відповідальність лише за умови внесення відомостей про нього в ЄДРТЗ. Оскільки, на час вчинення адміністративного правопорушення такі відомості в ЄДРТЗ позивачем не були внесені, тому відповідальність має нести особа, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівник юридичної особи, за якою він зареєстрований (позивач).
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Статтею 5 Закону № 2344-ІІІ серед основних завдань державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту визначено створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-ІІІ державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:
перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з пунктом 22.5 цих Правил за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
При цьому, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на осі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Відповідно до частини другої вказаної вище статті КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:
така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затверджений постановою КМУ від 14.11.2018 № 1197 (далі - Порядок 1197) визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач).
Пунктом 2 Порядку 1197 передбачено, що належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відтак, у разі відсутності даних про належного користувача транспортного засобу адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах) несе керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Враховуючи наведене та те, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження наявності відомостей про належного користувача транспортного засобу в ЄДРТЗ на час розгляду справи, а також те, що належний користувач не звертався до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що відповідальність має нести власник транспортного засобу - позивач у справі.
Щодо доводів апеляційної скарги на протиправне використання ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Промтех-Екпорт» номерних знаків транспортних засобів, що належать ТОВ «Семікс Бетон», як підставу звільнення від адміністративної відповідальності відповідно до ст. 279-7 КУпАП, колегія суддів зазначає що ТОВ «Промислово-інвестиційна компанія «Промтех-Екпорт» використовувало належні ТОВ «Семікс Бетон» транспортні засоби (разом з відповідними номерними знаками) на підставі укладеного між юридичними особами договору оренди транспортних засобів, що не може вважатися протиправним використанням.
Колегія суддів також вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність в оскаржуваних постановах доказів того, що він є перевізником або особою, що перевозить вантаж за власний кошт, оскільки суб'єктом відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є не перевізник або особа, що перевозить вантаж за власний кошт, а відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до ЄДРТЗ внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).
Відповідно до пунктів 2, 16 цього Порядку посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Згідно із пунктом 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 163.
Відповідно до пункту 9 постанови КМУ від 24 лютого 2016 року № 163 “Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки” засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.
Система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи ( п. 2 Порядку № 1174).
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п. 7 Порядку № 1174).
У відповідності до пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Отже, технічний засіб фіксації вказаних адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідає вимогам вказаного Технічного регламенту, що підтверджується сертифікатом перевірки типу, сертифікатом відповідності.
Щодо доводів позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено всіх даних, які мають значення для розгляду справи, апеляційний суд зазначає таке.
Пунктом 17 Порядку № 1174 визначено, що у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
При цьому суд зазначає, що в пункті 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті (далі - Інструкція), зафіксовані в автоматичному режимі, не містить посилання на форму постанови відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції та не містить імперативної вимоги щодо встановлення всього обсягу інформації про транспортний засіб.
Відтак, колегія суддів вважає, що з оскаржуваної постанови видно, що вона містить усі передбачені положеннями статті 283 КУпАП обов'язкові відомості щодо події правопорушення, суб'єкта адміністративної відповідальності, накладеного стягнення та порядку його сплати, а також порядку ознайомлення та оскарження постанови, а також інші обов'язкові відомості, визначені статтею 283 КУпАП, крім того постанова містить додаткову інформацію про транспортний засіб, визначену Інструкцією.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанови серії ВМ № 00006909 від 11 лютого 2022 року, серії ВМ № 00009366 від 31 січня 2022 року є законними та обґрунтованими, тому відсутні підстави для визнання їх протиправними та скасування.
Щодо решти обставин і доводів апеляційних скарг колегія суддів зазначає, що такі не спростовують викладених вище висновків і на законність судового рішення не впливають.
За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2022 року у справі № 569/9297/22 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Постанова складена у повному обсязі 11 січня 2023 року.