Справа № 953/129/23
н/п 1-кп/953/605/23
"10" січня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження в м. Харкові обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України у кримінальному провадженні № 12023226130000009 від 03.01.2023 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка Красноградського району Харківської області, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, без постійного місця реєстрації, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 17.06.2022 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт, -
17.06.2022 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був визнаний винним Київським районним судом м. Харкова у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та засуджений до покарання у виді громадських робіт строком на 240 (двісті сорок) годин.
04.11.2022 ОСОБА_3 письмово ознайомлений Київським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області з порядком та умовами відбування покарання, попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 389 КК України, за ухилення від відбування громадських робіт та отримав направлення до Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, для відпрацювання громадських робіт, згідно якого повинен був приступити до їх відбування не пізніше 07.11.2022.
Проте, гр. ОСОБА_3 до відбування покарання 07.11.2022 не приступив. З графіком відбування громадських робіт, ОСОБА_3 був письмово ознайомлений. В період часу з 07.11.2022 по 30.11.2022, з 09:00 год. до 13:00 год. ОСОБА_3 , відпрацював лише 16 годин громадських робіт, а саме 09.11.2022, 11.11.2022, 12.11.2022, та 14.11.2022. В період часу з 01.12.2022 по 31.12.2022 ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою ухилитися від призначеного йому вироком суду покарання, без поважних причин до ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області жодного разу не з'явився і до відбування громадських робіт не приступив.
Такі дії ОСОБА_3 набули тривалого системного характеру і полягають у невиконанні обов'язку (бездіяльність) щодо відбування покарання у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт та відповідно до ст. 40 КВК України є ухиленням від виконання покарання, оскільки більше двох прогулів без поважних причин протягом місяця є ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України, а саме: ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно заяви ОСОБА_3 щодо визнання ним своєї винуватості, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_4 згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника ОСОБА_4 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку ч. 2 ст. 389 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Під час досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, а саме: подання начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_5 від 30.12.2022; копії матеріалів особової справи № 09/2022 відносно ОСОБА_3 ; протоколом допиту свідків ОСОБА_6 від 04.01.2023, ОСОБА_7 від 04.01.2023; повідомленням про підозру від 04.01.2023, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена та його дії вірно кваліфіковані за 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий: 17.06.2022 Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, не інвалід.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді арешту за санкцією ч. 2 ст. 389 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи із співвідношення, що одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт.
Виходячи із вимог п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, невідбута частина покарання ОСОБА_3 за вироком Київського районного суду м. Харкова від 17.06.2022 у виді 224 годин громадських робіт відповідає 28 дням арешту.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_3 після постановлення вироку Київського районного суду м. Харкова від 17.06.2022, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, тому суд призначає остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання до призначеного за цим вироком суду покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 17.06.2022, згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України виходячи із співвідношення, що 224 (двомстам двадцяти чотирьом) годинам громадських робіт відповідає 28 (двадцяти восьми) дням арешту, та остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до відбування покарання у виді 2 (двох) місяців 28 (двадцяти восьми) днів арешту.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання, після набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід у відношенні засудженого ОСОБА_3 не обирався.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Прокурору, обвинуваченому та потерпілому направити копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1