Справа № 953/142/23
н/п 1-кс/953/276/23
"09" січня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221130000025 від 02.01.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України, про арешт майна, -
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова 06.01.2023 поштою надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно 03.01.2023 за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49, в ході проведення огляду місця події, яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме чоботи чорного кольору з підошвою коричневого кольору та вставкою коричневого кольору з написом «ЕССО»; місцем зберігання чоботів чорного кольору з підошвою коричневого кольору та вставкою коричневого кольору з написом «ЕССО» визначити - камеру схову речових доказів Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, після проведення необхідних слідчих розшукових дій речовий доказ повернути на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 02.01.2022 до ХРУП №1 ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що невстановлена особа 23.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила крадіжку майна, належного ОСОБА_4 , чим завдала останньому матеріального збитку.
03.01.2022 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно видав співробітникам поліції чоловічі чоботи чорного кольору з підошвою коричневого кольору та вставкою коричневого кольору з написом «ЕССО» та повідомив, що вказані чоботи він забрав 23.12.2022 з квартири знайомого на ім'я ОСОБА_6 для особистих потреб.
Вилучені чоловічі чоботи чорного кольору з підошвою коричневого кольору та вставкою коричневого кольору з написом «ЕССО», належать громадянину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, що вилучений предмет, власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється предметом вчинення даного кримінального правопорушення та відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України являється речовим доказом по даному кримінальному провадженню, а також у подальшому при проведенні досудового розслідування необхідні стороні обвинувачення для проведення ряду процесуальних та слідчих (розшукових) дій, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження, тому на них необхідно накласти арешт з метою їх збереження відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Сторона обвинувачення зазначає, що відповідно до ст. ст. 167, 170, 171 КПК України, з метою його збереження, виникла необхідність накладення арешту на вищевказане у клопотанні майно, яке є предметом вчинення кримінального правопорушення, адже не застосування арешту на дане майно може привести до його знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового розслідування.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання.
В судове засідання власник майна ОСОБА_4 не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, на електрону адресу суду надійшла заява власника майна ОСОБА_4 , в якій він просить проводити судове засідання без його участі, проти задоволення клопотання не заперечує (а.с. 14).
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12023221130000025 від 02.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
03.01.2023 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 , з 09.00 год. до 09.25 год., в ході якого, згідно протоколу огляду місця події від 03.01.2023, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 6-8).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
При цьому, задовольняючи клопотання про арешт майна, враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає можливим визначити місцем зберігання арештованого майна - камеру схову речових доказів Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, після проведення необхідних слідчих розшукових дій арештоване майно повернути на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з покладенням на нього обов'язку забезпечити зберігання вказаного майна до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку, та попередити останнього про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду 03.01.2023 за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, буд. 49, а саме: чоботи чорного кольору з підошвою коричневого кольору та вставкою коричневого кольору з написом «ЕССО» - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання арештованого майна - камеру схову речових доказів Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49, після проведення необхідних слідчих розшукових дій речовий доказ повернути на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Попередити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1