Справа № 953/7765/22
н/п 1-кс/953/160/23
"05" січня 2023 р. м.Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022220000000571 від 28.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
29 грудня 2022 року засобом поштового зв'язку до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022220000000571 від 28.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, вилученого 15 грудня 2022 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, власником якого є ОСОБА_4 , а саме:
- три копії договорів позики на 1 арк. кожний, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 11.03.2020, 05.05.2020 та від 03.11.2021, відповідно до яких ОСОБА_5 запозичив ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 45000 доларів США, 15000 доларів США та 90000 доларів США відповідно;
- ноутбук марки «acer», модель «MS 2277 Aspire 55426/5542/5242 series» із зарядним пристроєм;
- ноутбук «Compag» S/N: CNF9390RHX із зарядним пристроєм;
- копію договору застави №1 від 16.09.2022 укладеного між ТОВ «ПК «Леодр» та ТОВ «Трастоіл» з додатком до цього договору, всього на 3 арк.
Згідно з відміткою на поштовому конверті клопотання направлено на адресу суду 17 грудня 2022 року, тобто з дотримання строків, встановлених ст.171 КПК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022220000000571 від 28.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 28 вересня 2022 року до СУ ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_5 про те, що у період з лютого 2020 року по жовтень 2021 року ОСОБА_4 , 1976 року народження, шляхом обману, під приводом закупівлі паливно-мастильних матеріалів, заволодів його грошовими коштами у розмірі 150 000 доларів США, чим спричинив матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.
За вказаним фактом СУ ГУНП в Харківській області розпочав досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022220000000571 від 28.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
У ході подальшого досудового розслідування встановлено, що 28 вересня 2022 року до СУ ГУНП в Харківській області надійшла заява ОСОБА_6 , 1978 року народження, про те, що у період з жовтня 2017 року по вересень 2019 року ОСОБА_4 , 1976 року народження, шляхом обману, під приводом закупівлі паливно-мастильних матеріалів, заволодів його грошовими коштами у розмірі 70 000 доларів США, чим спричинив матеріальну шкоду в особливо великому розмірі.
За вказаним фактом СУ ГУНП в Харківській області розпочав досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022220000000572 від 28.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
01 грудня 2022 року матеріали кримінальних проваджень №12022220000000571 від 28.09.2022 та №12022220000000572 від 28.09.2022 об'єднані в одне провадження під №12022220000000571.
У ході подальшого досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 є керівником ТОВ «Паливна компанія «Леодр», код ЄДРПОУ 39544704, та відповідно до даних з ГУ ДПС в Харківській області у ТОВ «Паливна компанія «Леодр» є ліцензія на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі. Основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.
Зі змісту інформації щодо операцій за банківськими рахунками відкритими на ім'я ТОВ «Паливна компанія «Леодр», витребуваних з банківських установ за період з 2017 по 2022 рік, встановлено, що грошові кошти, запозичені у потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на банківські рахунки не вносились, отже не використовувались для розвитку діяльності ТОВ «Паливна компанія «Леодр».
15 грудня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 проведений обшук, у ході якого виявлено та вилучено: три копії договорів позики на 1 арк. кожний, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 11.03.2020, 05.05.2020, 03.11.2021, відповідно до яких ОСОБА_5 запозичив ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 45000 доларів США, 15000 доларів США, 90000 доларів США відповідно, ноутбук марки «acer», модель «MS 2277 Aspire 55426/5542/5242 series» із зарядним пристроєм, ноутбук «Compag» S/N: CNF9390RHX із зарядним пристроєм, копію договору застави №1 від 16.09.2022, укладеного між ТОВ «ПК «Леодр» та ТОВ «Трастоіл», з додатком до цього договору на 3 арк.
Прокурор зазначає, щотимчасово вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містити відомості щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Паливна компанія «Леодр», під розвиток якої запозичувались грошові кошти у потерпілих, а також містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають значення для кримінального провадження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Прокурор ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій просив клопотання задовольнити.
Власник майна - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву,в якій просив клопотання про арешт майна розглядати за його відсутності, щодо накладення арешту заперечував.
Відповідно до ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання викликаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання дійшов такого висновку.
Слідчий суддя встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022220000000571 від 28.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України за фактом протиправного шахрайського заволодіння ОСОБА_4 грошовими коштами у розмірі 70000 доларів США.
Зі змісту протоколу обшуку від 15 грудня 2022 року вбачається, що 15 грудня 2022 року у період часу з 09 години 32 хвилини до 12 години 52 хвилини на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 за участю ОСОБА_4 проведений обшук, під час якого виявлено та вилучено: три копії договорів позики на 1 аркуші кожний, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 11.03.2020, 05.05.2020, 03.11.2021, відповідно до яких ОСОБА_5 запозичив ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 45000 доларів США, 15000 доларів США, 90000 доларів США відповідно, ноутбук марки «acer», модель «MS 2277 Aspire 55426/5542/5242 series» із зарядним пристроєм, ноутбук «Compag» S/N: CNF9390RHX із зарядним пристроєм, копію договору застави №1 від 16.09.2022, укладеного між ТОВ «ПК «Леодр» та ТОВ «Трастоіл», з додатком до цього договору на 3 арк.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, є доказом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, зберегло або може зберігати на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Отже, відповідно до ст. 91 КПК України майно, на яке слідчий просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме - внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за №12022220000000571 від 28.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, наслідки арешту, завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження вищевказаного тимчасово вилученого майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, тому приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022220000000571 від 28.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене 15 грудня 2022 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 майно, а саме:
- три копії договорів позики на 1 арк. кожний, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 11.03.2020, 05.05.2020, 03.11.2021, відповідно до яких ОСОБА_5 запозичив ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 45000 доларів США, 15000 доларів США, 90000 доларів США відповідно;
- ноутбук марки «acer», модель «MS 2277 Aspire 55426/5542/5242 series» із зарядним пристроєм;
- ноутбук «Compag» S/N: CNF9390RHX із зарядним пристроєм;
- копію договору застави №1 від 16.09.2022, укладеного між ТОВ «ПК «Леодр» та ТОВ «Трастоіл», з додатком до цього договору на 3 арк.
Майно, на яке накладено арешт, зберігати у встановленому законодавством порядку.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1