Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/1/23
Провадження № 1-кс/572/27/23
12 січня 2023 року м.Сарни
Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
Органом досудового розслідування - СВ Сарненського районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022181200000543 від 10.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436 - 1 КК України.
Прокурор Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Сарненського районного суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене 11.01.2023 року майно, а саме: системний блок «DELL»; грамота на ім'я ОСОБА_4 та свідоцтво на ім'я ОСОБА_4 із зображення комуністичної символіки; іконку із друкованим текстом на зворотній стороні «Молитесь о святой руси», фактичним володільцем та власником яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Каунас, Литва, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до клопотання встановлено, що в період з 15.10.2022 року по 29.10.2022 року на особистій сторінці соціально орiєнотованої мережі "Одноклассники" (https://ok.ru/profile/560518500738), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Каунас, Литва, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 опублікувала зображення серпа, молота, п'ятикутної зірки та значка «ВЛКСМ». Вiдповiдно, до п. в ч. 4 ст. 1 Закону України "Про засудження
комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди iхньої символіки" (далі - Закон), прапори, символи, зображення або інша атрибутика, в яких вiдтворюється поєднання серпа та молота, серпа, молота та п'ятикутної зірки, плуга (рала), молота п'ятикутної зірки є символікою комуністичного тоталітарного режиму. Частиною 1 ст. 3 Закону визначено, що пропаганда комуністичного та/або націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам'яттю мільйонів жерт комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена Законом. Водночас, ч. 1 ст. 6 Закону передбачено відповідальнiсть вiдповiдно до ст.436-1 КК України за порушення вимог вказаного Закону України.
11.01.2023 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_2 . В ході обшуку вилучено системний блок «DELL»; грамоту на ім'я ОСОБА_4 та свідоцтво на ім'я ОСОБА_4 із зображення комуністичної символіки; іконку із друкованим текстом на зворотній стороні «Молитесь о святой руси».
Прокурор підтримав клопотання та просить його задовольнити.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна, оскільки тимчасово вилучене майно містить на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.436-1 КК України, має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про арешт на тимчасово вилучене майно в кримінальному провадженні №12022181200000543 від 10.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436 - 1 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 11.01.2023 року майно - системний блок «DELL»; грамоту на ім'я ОСОБА_4 та свідоцтво на ім'я ОСОБА_4 із зображення комуністичної символіки; іконку із друкованим текстом на зворотній стороні «Молитесь о святой руси», фактичним володільцем та власником яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мають значення у кримінальному провадженні, як речові докази з метою визначення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Копію ухвали надіслати заінтересованим особам.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: