Справа № 240/19657/21
Головуючий у 1-й інстанції: Лавренчук О.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
10 січня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.
за участю:
секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П.,
представника позивача: Капелюшної І.М.
представника відповідача: Байдали І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Берріз" до Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Берріз" (далі - Товариство, ТОВ "Органік Берріз") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 4314250) від 23 квітня 2021 року №00043030702.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Житомирській області подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправомірно прийнявши до уваги позицію позивача без належних та допустимих доказів.
Ухвалами Сьомого апеляційного адміністартивного суду від 25.11.2022 та від 13.12.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду на 20.12.2022.
20.12.2022 у судовому засіданні було оголошено перерву до 10.01.2023 та зобов'язано відповідача надати розрахунок до податкового повідомлення-рішення від 23.04.2021 №00043030702 в площині прийнятого судом першої інстанції рішення.
10.01.2023 від відповідача надійшла заява на виконання вимог протокольної ухвали суду проголошеною в судовому засіданні 20.12.2022.
10.01.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про виклик та допит свідка, а саме ОСОБА_1 , начальника відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС, у задоволенні якого судом відмовлено.
В судовому засіданні представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник позивача заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач із серпня 2016 року зареєстрований як юридична особа, видами діяльності ТОВ "Органік-Берріз" по лютий 2021 року були: 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів (основний); 01.1 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.21 Вирощування винограду; 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.50 Змішане сільське господарство; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 10.32 Виробництво фруктових і овочевих соків; 10.82 Виробництво какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів; 10.86 Виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, н.в.і.у; 01.45 Розведення овець і кіз; 01.49 Розведення інших тварин.
На підставі наказу Головного управління ДПС у Житомирській області №150-п від 10.02.2021 головними державними ревізорами - інспекторами відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС, у період із 01.03.2021 по 05.03.2021 було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Берріз" з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року від'ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.
Висновки документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Берріз" відображено в Акті від 12.03.2021 №2871/06-30-07-02/40743147.
Так у розділі 4 "Висновок" Акту від 12.03.2021 №2871/06-30-07-02/40743147 вказано: "Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ, яке виникло з 01.02.2018, встановлено порушення ТОВ "Органік Берріз" пп. 16.1.2, пп. 16.1.12, пп. 16.1.15 п. 16.1 ст. 16, п.44.1, п.44.3, п.44.4, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п. 187.1 СТ.187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст. 201 ПКУ, частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, п. 5 розділу III, пп. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, що призвело до:
- завищення від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації), на суму 202 235 грн.;
- ненадання документів до перевірки, що зафіксовано в акті про ненадання оригіналів документів до перевірки від 05.03.2021 №123/06-30-07-02/40743147.
В Акті від 12.03.2021 вказано, що підставою для формування таких висновків слугувало те, що в охоплених перевіркою звітних періодах позивачем задекларовано в податковому кредиті суми податку на додану вартість по податковим накладним, оформленим з ризиковими контрагентами, а саме:
- ТОВ "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив": звітний період - листопад 2020 року; номенклатура операцій - добриво органічне "Біочар - Форд"; загальна сума 12000000 грн, у т.ч. ПДВ 2000000 грн;
- ПП "Автозапчастина -ЮА": звітний період - липень 2019 року; номенклатура операцій - вантажний автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI; загальна сума 316900 грн, у т.ч. ПДВ 36150 грн; .
- ПП Науково дослідно виробничий бізнес центр інноваційних технологій "Еко Органік": звітний період - жовтень 2020 року; номенклатура операцій - саджанці горіха грецького; загальна сума 3311652 грн, у т.ч. ПДВ 551942 грн;
Заперечення на акт від 12.03.2021 №2871/06-30-07-02/40743147 були надіслані позивачем до Головного управління ДПС у Житомирській області 01.04.2021. У запереченнях Товариство вказано, що придбання у контрагентів товарів та їх оплата підтверджується первинними документами та, відповідно, відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача.
Про розгляд заперечення відповідач повідомив платника податків листом №6688/6/06-30-07-02 від 19.04.2021 у якому вказано, що висновки акту перевірки залишаються без змін, а заперечення без задоволення.
На підставі акта перевірки від 05.03.2021 №123/06-30-07-02/40743147, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №00043030702 від 23 квітня 2021 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 202235 грн. (т. 1 а.с. 92) та податкове повідомлення - рішення №00043040702 від 23 квітня 2021 року.
Позивач подав скаргу на податкові повідомлення-рішення від 23.04.2021 до ДПС України.
За результатом розгляду скарги, ДПС України прийняло рішення від 15.07.2021, яким скасувало податкове повідомлення - рішення від 23.04.2021 №00043040702, а податкове повідомлення - рішення №00043030702 від 23 квітня 2021 року залишено без змін.
Вважаючи податкове повідомлення - рішення №00043030702 від 23 квітня 2021 року протиправним, а свої права та інтереси порушеними, ТОВ "Органік Берріз" звернулось до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність цієї господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.
Судом першої інстанції зазначено, що долучені до матеріалів адміністративної справи та, відповідно до заперечення на акт від 12.03.2021 первинні документи, містять відомості про господарську операцію позивача із ПП "Автозапчастина -ЮА" та підтверджують її здійснення, а тому є правомірним віднесення її у звітність з ПДВ та врахуванні до податкового кредиту з ПДВ.
Також суд зазначив, що відповідачем під час розгляду адміністративної справи не доведено нереальність відображеної в податковій звітності Товариства його господарської операції з контрагентом ПП Науково Дослідно Виробничий Бізнес Центр Інноваційних Технологій "ЕКО ОРГАНІК" з продажу саджанців горіха грецького ТОВ "Органік Берріз" на загальну суму ПДВ 551942 грн за жовтень 2020 року, а тому помилковими є висновки акту перевірки від 12.03.2022 в цій частині.
Окрім того, судом встановлено, що рядок 16.1 декларації позивача з ПДВ за грудень 2020 року сформовано на підставі перенесеного значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період, тобто за листопад 2020 року, який було сформовано з урахуванням безпідставного віднесення до сум податкового кредиту з ПДВ величину 2000000,00 грн по операції, яка, як встановлено судом, не є господарською операцією в розумінні ПК України, тому суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо формування вказаних в акті перевірки від 12.03.2021 висновків про завищення податкового кредиту з ПДВ внаслідок неправомірного врахування до податкового кредиту сум ПДВ по документам, оформленим з ТОВ "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив» в розмірі ПДВ 2000000,00 грн.
Однак, суд зазначив, що з огляду на відсутність у матеріалах адміністративної справи відповідних розрахунків, здійснених згідно з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням відповідача, по кожному з порушень встановлених податковим органом за результатом проведення перевірки, суд позбавлений можливості відокремити суми визначених контролюючим органом позивачу сум грошових зобов'язань у розрізі кожного окремо встановленого контролюючим органом порушення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2021 №00043030702.
Колегія суддів, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, в межах доводів і вимог апеляційної скарги відповідно до приписів ст. 308 КАС України, відзначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з абз. 1 та абз. 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні": первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
Розділ V ПК України " Податок на додану вартість" містить статті з 180 по 211.
За правилами п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У силу вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно п. 198.6 ч. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою використання в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.
Однак, наявність лише податкової накладної не є підставою для формування податкового кредиту. Для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту необхідна наявність первинних документів, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та свідчать про реальність такої господарської операції.
З аналізу положень податкового законодавства можна зробити висновок, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.
Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність цієї господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 420/7385/19, при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №420/2808/20 та у постанові ВС від 13 липня 2022 року у справі №420/7385/19, норми податкового законодавства не обмежують період подання платником податків необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки, оскільки положення пункту 44.6 статті 44 ПК України визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучити до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело би до неповноти дослідження та порушення справедливого балансу.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, судам слід надати оцінку наданих товариством первинних документів, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Так, з матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Берріз" зареєструвало право оренди/суборенди на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
У акті перевірки від 12.03.2021 податковий органі дійшов висновку про неправомірність врахування до податкового кредиту сум ПДВ по документах, оформлених з 01.02.2018 по 31.12.2020 у зв'язку з ненадання позивачем для перевірки документів, що унеможливило детальне дослідження операцій, здійснюваних між ТОВ "Органік Берріз" та ПП "Автозапчастина ЮА".
У таблиці, що міститься на стор 9 Акту перевірки від 12.03.2021 вказано, що в охоплених перевіркою звітних періодах позивачем задекларовано в податковому кредиті суми податку на додану вартість по податковим накладним, оформленим з ризиковими контрагентами, а саме: ПП "Автозапчастина -ЮА": звітний період - липень 2019 року; номенклатура операцій - вантажний автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI; загальна сума 216900 грн, у т.ч. ПДВ 36150 грн.
В матеріалах справи містяться копії документів, які на думку позивача, підтверджують реальність господарської операції з ПП "Автозапчастина -ЮА" (т. 4 а.с. 209-213), а саме:
- акт прийому - передачі транспортних засобів від 18 липня 2019 року;
- видаткова накладна №РН-0000454 від 18 липня 2019 року;
- рахунок-фактуру №СФ-0000050 від 18.07.2019;
- платіжне доручення №58 від 18 липня 2019 року;
- наказу від 31 липня 2019 року "Про введення в експлуатацію основного засобу".
Вказані документи були надані позивачем до заперечення до акту перевірки.
Разом з тим, відповідач, заперечуючи позовні вимоги в цій частині, зазначає що у контрагента засновник, директор та бухгалтер є однією особою та є одночасно засновником та головним бухгалтером ще одного підприємства. Вказує, що середньоспискова чисельність за листопад 2019 року складає 1 особа, остання звітність з ПДВ подана за жовтень 2020 року. Щодо можливостей здійснення ПП "Автозапчастина - ЮА" відповідних операцій, відповідач зазначає, що суб'єкт господарювання здійснював у липні - серпні 2019 року експортні операції з реалізації вантажних ТЗ та у травні - жовтні 2019 року операції з імпорту тих що були у використанні ТЗ. Остання звітність з ПДВ подана у жовтні 2020 року, у якій суб'єктом задекларовано відсутність реалізації та придбання товарів (робіт, послуг).
Податковий орган вважає, що вищезазначені обставини свідчать про нереальний характер операцій з придбання транспортного засобу позивачем.
Однак, такі висновки відповідача є помилковими, оскільки, долучені до матеріалів адміністративної справи та, відповідно до заперечення на акт від 12.03.2021 первинні документи, містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, а тому є правомірним віднесення її у звітність з ПДВ та врахуванні до податкового кредиту з ПДВ, як обгрунтовано зазначено судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Щодо висновків відповідача про нереальність господарських операцій ПП Науково Дослідно Виробничий Бізнес Центр Інноваційних Технологій "ЕКО ОРГАНІК" з продажу саджанців горіха грецького ТОВ "Органік Берріз" на загальну суму ПДВ 551942 грн за жовтень 2020 року, слід зазначити наступне.
Так, на підтвердження реальності вказаної господарської операції, позивачем надано до суду копії наступних документів (т. 4 а.с. 200-209):
- рамкового договору про партнерство та співробітництво від 02 березня 2020 року;
- додаткового договору №1 до рамкового договору про партнерство і співробітництво від 02.03.2020 (предмет договору: відповідно до мети рамкового договору про партнерство та співробітництво від 02.03.2020 сторони домовились провести науково дослідну роботу з розроблення методики збільшення ефективності використання 1 га сільськогосподарських земель шляхом комбінування посадки промислових насаджень горіха грецького з іншими продовольчими та технічними культурами із застосуванням технологій органічного землеробства);
- договору поставки №01-16/10-20 від 16.10.2020, предметом якого є саджанці горіха грецького (щеплені);
- додаткова угода №1 від 29.12.2020 про зміни та доповнення до договору поставки №01-16/10-20 від 16.10.2020;
- специфікацію від 16.10.2020;
- видаткова накладна №01/17 від 17.10.2020;
- рахунок - фактура №01/17/р від 17 жовтня 2020 року;
- платіжне доручення №39 від 15 квітня 2021 року;
- платіжне доручення №3 від 16.10.2020;
- акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2020-22.04.2021.
Належними доказами підтверджується, що згідно умов додаткової угоди від 29.12.2020 про зміни до договору поставки від 16.10.2020 розрахунок за поставлений товар здійснюється до 30.04.2021.
Слід зазначити, що поставка товару підтверджується видатковою накладною №01/17 від 17.10.2020, а тому і формування податкових зобов'язань здійснювалось по першій події у жовтні 2020 року.
Заперечуючи реальність господарської операції позивача з контрагентом, податковий орган у акті від 12.03.2021 вказує, що проведеним аналізом даних ЄРПН встановлено придбання ПП Науково Дослідно Виробничий Бізнес Центр Інноваційних Технологій "ЕКО ОРГАНІК" в березні 2020 року живця горіха грецького та здійснення в жовтні-листопаді 2019 року та січні 2020 року попередньої оплати за живці горіха грецького. При цьому зазначений платник податків проводить реалізацію ТОВ "Органік Берріз" в жовтні 2020 року саджанців горіха грецького в кількості 6731 шт.
Акт перевірки від 12.03.2021 не містить інформації щодо кількості придбаного контрагентом позивача у березні 2020 року живця горіха грецького.
Разом з тим, відповідач під час розгляду адміністративної справи не надав до суду належних доказів, на підставі якої податкової інформації він дійшов висновку, що відображена в даних ЄРПН інформації щодо живця горіха грецького (згідно інформації, що міститься в мережі Інтернет: живець - вид розмноження горіха грецького), придбаного контрагентом у березні 2020 року унеможливлює реалізацію цим контрагентом у жовтні 2020 року саджанців горіха грецького позивачу.
Суд звертає увагу на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 13 липня 2022 року у справі №420/7385/19 у якій суд зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
Однак, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не доведено нереальність відображеної в податковій звітності Товариства його господарської операції з контрагентом ПП Науково Дослідно Виробничий Бізнес Центр Інноваційних Технологій "ЕКО ОРГАНІК" з продажу саджанців горіха грецького ТОВ "Органік Берріз" на загальну суму ПДВ 551942 грн за жовтень 2020 року.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо помилковості висновків акту перевірки від 12.03.2022 в цій частині.
Крім того, якщо податкові органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.
Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв'язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
Окрім того, в Акті від 12.03.2021 містяться висновки щодо нереальності відображеної в податковій звітності Товариства господарської операції з ТОВ "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив": звітний період - листопад 2020 року; номенклатура операцій - добриво органічне "Біочар - Форд"; загальна сума 12000000 грн, у т.ч. ПДВ 2000000 грн
Вказані висновки зроблено на підставі аналізу інформаційних баз даних ДПС України та перевірки податкової інформації щодо документально оформленого руху товару (органічних добрив), яка згідно з пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПКУ слугувала підставою для висновків про підміну номенклатури товару ТОВ КФ Фабрика органічних добрив, а саме: невідповідність придбаних та реалізованих товарів згідно зареєстрованих податкових накладних по ланцюгу постачання, неможливість здійснення господарської операції постачання визначених органічних добрив у зв'язку із відсутністю декларування придбання органічних добрив, сировини для їх виробництва, що в сукупності доказів та з врахуванням незначної чисельності працівників, відсутності необхідного для виробництва ідентифікованого товару обладнання, задекларованих обсягів постачання ідентифікованого товару на користь інших суб'єктів господарювання, свідчить про неможливість постачання ТОВ КФ Фабрика органічних добрив визначеного товару.
Зокрема, в акті перевірки від 12.03.2021 вказано, що перевіркою встановлено, що ТОВ "КФ "Фабрика органічних добрив" оформлено постачання на користь ТОВ "Органік Берріз" добрива органічного "Біочар-Форд" на загальну суму 12 млн грн, податок на додану вартість з якого в сумі 2 млн грн враховано позивачем до податкового кредиту.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач акцентує увагу суду на тому, що ТОВ "КФ "Фабрика органічних добрив" при оформленні поставки добрив у податкових накладних, що містяться в ЄРПН вказує код УКТ ЗЕД 3101000000, тоді як агрохімікати з даним кодом УКТ ЗЕД не входять до переліку агрохімікатів, дозволених до ввезення на митну територію України, виробництва, торгівлі, застосування та рекламування без їх державної реєстрації.
До суду позивачем, на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив" надано копії:
- договору поставки добрив №09/11/2020 від 09.11.2020 (постачальник ТОВ «Комерційна фірма «Фабрика органічних добрив», покупець ТОВ «Органік Беріз») у п. 1.1 якого вказано: «Постачальник зобов'язується передати у встановлені цим Договором строки добрива у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість за цінами та на умовах, визначених цим договором та додатками (специфікаціями ) до нього»;
- Специфікації №1 до Договору поставки добрив №09/11/2020 від 09.11.2020;
- Видаткової накладної №09/11/20 від 09.11.2020;
- ТТН;
- Податкової накладної №14 від 09.11.2020, у якій вказано код товару згідно УКТ ЗЕД 3101000000, опис товару Добриво органічне «Біочар Фод»
- Видаткова накладна №16/11/20 від 16.11.2020;
- Податкова накладна №15 від 16.11.2020 у якій вказано код товару згідно УКТ ЗЕД 3101000000, опис товару Добриво органічне «Біочар Фод»;
- Видаткова накладна №18/11/20 від 18 листопада 2020 року;
- Податкова накладна №17 від 18.11.2020 у якій вказано код товару згідно УКТ ЗЕД 3101000000, опис товару Добриво органічне «Біочар Фод»;
- Актів списання добрив на виробництво від 07.12.2020
Суд вважає за необхідне зазначити, що у статті 1 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» міститься визначення агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.
Отже, добриво органічне «Біочар Фод» підходить до визначення агрохімікатів.
Згідно ст. 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» забороняються ввезення на митну територію України, виробництво, торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації, крім випадків, встановлених цим Законом. Вимоги щодо проведення державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів не поширюються на дослідні партії, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень; виробництво для експорту та виробництво дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань, а також на агрохімікати за переліком згідно з додатком до цього Закону.
Згідно інформації, що міститься в податкових накладних, Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив» відображено операцію: опис товару - добриво органічне «Біочар Фод», а код товару 3101000000.
Отже, в силу вимог чинного законодавства України обов'язковою вимогою, дотримання якої надасть право для віднесення операцій по товару: добриво органічне «Біочар Фод» до господарських, вказаний товар повинен пройти процедуру державної реєстрації або бути зазначеним у Переліку агрохімікатів, дозволених до ввезення на митну територію України, виробництва, торгівлі, застосування та рекламування без їх державної реєстрації, який є Додатком до Закону України «Про пестициди і агрохімікати».
Судом встановлено, що добриво органічне "Біочар-Фод" відсутнє в Переліку агрохімікатів, дозволених до ввезення на митну територію України, виробництва, торгівлі, застосування та рекламування без їх державної реєстрації, який є Додатком до Закону України «Про пестициди і агрохімікати».
Доказів, які б свідчили на користь висновку, що добриво органічне "Біочар-Фод" пройшло державну реєстрацію, матеріали адміністративної справи не містять.
Враховуючи викладені вище обставини, суд першої інстанції вірно зазначив, що товар - добриво органічне "Біочар-Фод" заборонене для торгівлі та використання, а тому такий товар не може впливати на результати діяльності підприємства та, відповідно операції по такому товару не можуть бути відображені в податковій звітності позивача.
Водночас, суд вважає, що в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат і податкового кредиту для цілей оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Однак, у податковій декларації позивача за листопад 2020 року задекларовано податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 1997200,00 грн (рядок 9), податковий кредит в розмірі 2197828,00 грн (рядок 17) та відповідно у ряду 19 (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17-рядок 9 декларації)) вказано суму 200628,00 грн.
У рядку 21 задекларовано від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 200628,00 грн.
Згідно Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2020 року, позивачем задекларовано податковий кредит, зокрема, по податковій накладній ТОВ "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив» (код ЄДРПОУ 42251009), складеній у листопаді 2020 року: обсяг постачання 10000000,00 грн та, відповідно, ПДВ 2000000,00 грн.
Разом з тим, за результатом розгляду даної адміністративної справи встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту операції з ТОВ "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив» на суму ПДВ 2000000,00 грн, а тому відповідно декларування вказаної суми у рядку 10-1 (колонка А та колонка Б) та у рядку 17 Декларації є безпідставними.
Згідно податкової декларації позивача з ПДВ за грудень 2020 року Товариством у рядку 9 не декларуються податкові зобов'язання, у рядку 10.2 колонка Б задекларовано дозволений податковий кредит в розмірі 1607 грн, а у рядку 17 Декларації задекларовано податковий кредит з ПДВ в розмірі 202235,00 грн (увійшла сума, вказана в рядку 16.1 та у рядку 10.1), у ряду 19 (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17-рядок 9 декларації)) вказано суму 202235,00 грн. У рядку 21 декларації вказано 202235 грн.
Оскільки, як встановлено судом рядок 16.1 декларації позивача з ПДВ за грудень 2020 року сформовано на підставі перенесеного значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період, тобто за листопад 2020 року, який було сформовано з урахуванням безпідставного віднесення до сум податкового кредиту з ПДВ величину 2000000,00 грн по операції, яка, як встановлено судом, не є господарською операцією в розумінні ПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність дій відповідача щодо формування вказаних в акті перевірки від 12.03.2021 висновків про завищення податкового кредиту з ПДВ внаслідок неправомірного врахування до податкового кредиту сум ПДВ по документам, оформленим з ТОВ "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив» в розмірі ПДВ 2000000,00 грн.
Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що суд позбавлений можливості відокремити суми визначених контролюючим органом позивачу сум грошових зобов'язань у розрізі кожного окремо встановленого контролюючим органом порушення.
Так, згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.05.2020 у справі 824/257/18-а, враховуючи, що суми грошових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій, боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені позивачу за конкретними окремими підставами, які відображені в акті перевірки, а при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб'єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об'єкту оподаткування та його вартісне вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов'язань суму, яка збільшена правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав та інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду.
Аналогічне правозастосування викладене і в постановах Верховного Суду від 3 вересня 2019 року (справа №806/2049/18), від 26 грудня 2018 року (справа № 2а/0370/3780/11), від 23 жовтня 2018 року (справа №808/3458/16).
Так, в Акті від 12.03.2021 вказано, що підставою для формування таких висновків слугувало те, що в охоплених перевіркою звітних періодах позивачем задекларовано в податковому кредиті суми податку на додану вартість по податковим накладним, оформленим з ризиковими контрагентами, а саме:
- ТОВ "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив": звітний період - листопад 2020 року; номенклатура операцій - добриво органічне "Біочар - Форд"; загальна сума 12000000 грн, у т.ч. ПДВ 2000000 грн;
- ПП "Автозапчастина -ЮА": звітний період - липень 2019 року; номенклатура операцій - вантажний автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI; загальна сума 316900 грн, у т.ч. ПДВ 36150 грн; .
- ПП Науково дослідно виробничий бізнес центр інноваційних технологій "Еко Органік": звітний період - жовтень 2020 року; номенклатура операцій - саджанці горіха грецького; загальна сума 3311652 грн, у т.ч. ПДВ 551942 грн;
У розділі 4 "Висновок" Акту від 12.03.2021 №2871/06-30-07-02/40743147 вказано: "Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року у Декларації від'ємного значення з ПДВ, яке виникло з 01.02.2018, встановлено порушення ТОВ "Органік Берріз" пп. 16.1.2, пп. 16.1.12, пп. 16.1.15 п. 16.1 ст. 16, п.44.1, п.44.3, п.44.4, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п. 187.1 СТ.187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п.201.1 та п.201.10 ст. 201 ПКУ, частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, п. 5 розділу III, пп. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, що призвело до:
- завищення від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації), на суму 202 235 грн.;
- ненадання документів до перевірки, що зафіксовано в акті про ненадання оригіналів документів до перевірки від 05.03.2021 №123/06-30-07-02/40743147.
Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №00043030702 від 23 квітня 2021 року, позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 202235 грн. (т. 1 а.с. 92)
Як встановлено судовим розглядом справи, операції між позивачем та ТОВ "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив" не мали реальний характер, що свідчить правомірність висновків відповідача про завищення податкового кредиту з ПДВ внаслідок неправомірного врахування до податкового кредиту сум ПДВ по документам, оформленим з ТОВ "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив" в розмірі ПДВ 2000000 грн.
Згідно детального розрахунку до податкового повідомлення-рішення №00043030702 від 23 квітня 2021 року, який наданий відповідчем на вимогу суду апеляційної інстанції, сума завищення від'ємного значення з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив" складає 52311 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що дії позивача щодо завищення від'ємного значення з ПДВ на суму 52311 грн за грудень 2020 року за господарськими операціями з ТОВ "Комерційна фірма "Фабрика органічних добрив" є неправомірними, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цій частині.
Таким чином, відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.04.2021 №00043030702 в частині заниження розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 52311 грн, а тому рішення суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.04.2021 №00043030702 у вказаній частині є помилковим та підлягає скасуванню.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремленого підрозділу ДПС України від 23 квітня 2021 року №00043030702 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 52311 грн та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області, як відокремленого підрозділу ДПС України від 23 квітня 2021 року №00043030702 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 52311 грн та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 січня 2023 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.