29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"13" січня 2023 р.Справа № 924/925/22
м. Хмельницький
Суддя Господарського суду Хмельницької області Музика М.В., розглянувши заяву про відвід судді у справі №924/925/22
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто", м. Хмельницький
до фізичної особи-підприємця Раац Наталії Олександрівни, м. Хмельницький
про стягнення 305 844,03 грн. заборгованості,
ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.12.2022 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто", м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця Раац Наталії Олександрівни, м. Хмельницький про стягнення 305 844,03 грн. заборгованості, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 11.01.2023 року розгляд справи відкладено на 01.02.2023 року.
12.01.2023 року від представника відповідача адвоката Куркевича О.В. надійшла заява про відвід судді, у якій представник ФОП Раац Н.О. просить відвести суддю Музику М.В. від розгляду справи №924/925/22. Вимоги мотивує п. 5. ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу, оскільки вважає, що суддею під час проведення підготовчого засідання 11.01.2023 року було вчинено ряд процесуальних порушень, що мають ознаки упередженості судді Музики М.В. Так, судом було допущено до участі в справі громадянина Шевчука В.В. без належної перевірки його повноважень, та лише після зауважень представника відповідача суд визнав відсутність підстав для самопредставництва. Також суддею не було надано право відповідачу висловити свої заперечення з приводу поданого позивачем клопотання про залучення третьої особи та безпідставно залучено третю особу, оскільки рішення суду по даній справі, на переконання представника відповідача, не може вплинути на права та обов'язки колишнього генерального директора ТОВ "ТД "Фаворит-Авто". В контексті викладеного вважає також безпідставним посилання суду на позицію Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду. З посиланням на постанову ВС від 05.06.2020 року у справі №910/16978/29 зазначає про безпідставність відмови в клопотанні про залишення позову без розгляду, оскільки залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача можливе також на стадії підготовчого провадження.
З викладеного представник відповідача вважає, що вказані грубі умисні порушення суддею Музикою М.В. лише в одному засіданні свідчить про упередженість останнього та порушення основних засад господарського судочинства, що є підставою для відводу судді Музики М.В. від розгляду справи №924/925/22.
Розглянувши подану представником відповідача адвокатом Куркевичем О.В. заяву про відвід судді, суд дійшов висновку про її необґрунтованість з врахуванням наступного.
Визначене ст.ст. 38, 42 ГПК України право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
За змістом ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Підстави для відводу (самовідводу) суддів визначено статтями 35, 36 ГПК України.
Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом ст. 36 ГПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 р. № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В п. 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 р. суд нагадує, що: "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі."
Як зауважував Європейський суд з прав людини, суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено (справа Ле Конт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії, останній абзац п.58).
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (абз. 2 п. 1.2.1. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18).
Із заяви про відвід вбачається, що підставою заявленого відводу є те, що суддею Музикою М.В. безпідставно допущено до розгляду справи та заслухано позицію неповноважного представника позивача; не надано права на висловлення зауважень щодо клопотання про залучення третьої особи та безпідставно залучено останню; безпідставно відмовлено у клопотанні про залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою в підготовче засідання позивача.
Водночас, судом відмічено, що присутній в підготовчому засіданні 11.01.2023 року Шевчук В.В. не був представником позивача, що також стверджується з ухвали суду від 11.01.2023 року у справі №924/925/22, згідно якої представник позивача не з'явився. Щодо залучення третьої особи судом вказано підставу такого залучення. Посилання представника відповідача на позицію Верховного Суду з приводу можливості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого засідання не свідчить про безумовну необхідність для залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою в підготовче засідання позивача.
Так, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи (до такого правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19).
В свою чергу, з системного аналізу завдань підготовчого провадження (ст. 177 ГПК України) та процесуальних дій, які вчиняються під час підготовчого засідання (частина друга статті 182 ГПК України) вбачається, що метою проведення підготовчого засідання є здійснення дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, а не розгляд та вирішення спору по суті.
Таким чином, підготовче засідання та судове засідання проводяться з різною метою, що обумовлено різними завданнями, які стоять перед підготовчим провадженням та розглядом по суті, формами проведення яких вони є.
Як зазначено вище у наведеній представником відповідача постанові Верховного Суду, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Проте, у першому підготовчому засіданні у справі №924/925/22 суд позбавлений можливості встановити, чи перешкоджає неявка позивача розгляду справи, оскільки розгляд справи №924/925/22 по суті судом не розпочато. Окрім того, від позивача до початку підготовчого засідання надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання строку подачі відповіді на відзив.
Згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Суд зазначає, що викладені у заяві про відвід судді доводи фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями, вчиненими суддею Музикою М.В. в процесі розгляду даної справи та не є підставою для задоволення відводу у справі № 924/925/22.
Твердження заявника щодо упередженості суду є припущеннями, які не підтверджені наявними доказами.
Суд звертає увагу скаржника на те, що згідно ч. 3 ст. 198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Вказане свідчить про те, що процесуальні дії з визначення порядку з'ясування обставин віднесено до компетенції суду.
Відтак, твердження, якими обґрунтовано заяву про відвід, фактично є незгодою із процесуальними рішеннями головуючого судді.
Враховуючи викладене та те, що у заяві не було наведено доказів упередженості судді Музики М.В., а також не доведено наявності об'єктивних обставин, з якими положення ст.ст. 35, 36 ГПК України пов'язують можливість задоволення заяви про відвід судді Господарського суду Хмельницької області Музики М.В. від розгляду справи №924/925/22, вказана заява не підлягає задоволенню.
За результатами вирішення заяв про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 7 ст. 39 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 234, 235 ГПК України, суд -
визнати необґрунтованим відвід судді Господарського суду Хмельницької області Музиці М.В., заявлений представником відповідача адвокатом Куркевичем О.В., від розгляду справи №924/925/22.
Передати заяву представника відповідача про відвід судді Музики М.В. у справі № 924/925/22 для визначення складу суду відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя М.В. Музика
Віддрук. у 4 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу в електронний кабінет; 2, 3 - відповідачу (raats@gmail.com; ІНФОРМАЦІЯ_1); 4 - третій особі Харуну Л.В. ( АДРЕСА_1 ) - рек. з пов. про вручення