Справа № 577/3768/22
Провадження № 2/577/57/23
10 січня 2023 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Семенюк І.М.
за участю секретаря судового засідання Кузнєцової Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопської міської ради про усунення перешод у здійсненні права користування та розпорядження майном, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, а саме - будинком АДРЕСА_1 шляхом припинення обтяження - заборони на нерухоме майно за номером запису про обтяження: 47996855, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , дата державної реєстрації про обтяження 21.04.2008 року.
Вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.09.2022 року , виданого приватним нотаріусом Л.В. Пастушенко, вона є власником житлового будинку із господарськими будівлями у АДРЕСА_1 , який належав її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати була власником будинку на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого міським відділом комунального господарства 06.06.1985 року на підставі рішення виконкому Конотопської міської ради народних депутатів № 234 від 22.05.1985 року та зареєстрованого Конотопським МБТІ 06.06.1985 року в книзі № 42 за реєстровим номером 8158. Відповідно до технічного паспорту на будинок, виданого вже на її ім'я, як спадкоємця, будинок збудований в 1980 році. Будували будинок її мати та батько, але батько ОСОБА_3 помер раніше - ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших дітей, крім неї, батьки не мали, тому вона єдина спадкоємиця цього будинку. Будинок був збудований на місці старого будинку, успадкованого матір'ю після її батьків. Їй відомо зі слів матері, що при будівництві будинку мати ще в 1972 році брала за місцем своєї роботи у Конотопському вагоноремонтному заводі позику в певній сумі для придбання будівельних матеріалів та самого будівництва і відомо те, що вона своєчасно розрахувалась з підприємством та повернула надані кошти. Мати все своє трудове життя працювала на заводі- спочатку токарем, потім майстром, а закінчила трудову діяльність і була звільнена з заводу за ч. ст. 40 у зв'язку зі скороченням чисельності штатів 10.02.1997 року, а за рік до цього отримала пенсію за віком. При отриманні у нотаріуса ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину на будинок після смерті матері виявилось, що існує обтяження на будинок, вид обтяження - заборона на нерухоме майно, яке було зареєстровано Конотопською міською державною нотаріальною конторою на підставі листа серії та номер: б/н, виданого 02.03.1972 року Конотопським ВРЗ за номером обтяження: 7062130, від 21.04.2008 року. Це обтяження нотаріус зняти не може. Відповідно до наданого нотаріусом роз'яснення за № 364/01-16 від 29.09.2022 року та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації обтяжень, перенесено обтяження за номером запису про обтяження: 47996855, вид обтяження - заборона на нерухоме майно суб'єктом обтяження є ОСОБА_2 , тобто її мати, яка померла. У зв'язку з ліквідацією заводу, від якого було клопотання про обтяження, неможливо зрозуміти, чому своєчасно не була знята накладена заборона. Її право, як власника будинку порушено, оскільки вказане обтяження не дозволяє їй реалізувати своє право власника щодо розпорядження майном. Тому змушена звернутись до суду з вказаним позовом.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
Представники відповідача Конотопської міської ради до судового засідання не з'явилися, подали суду відзив, в якому проти задоволення позовних вимог не заперечують, просять розглянути справу без участі їх представника.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши зібрані у справі докази, встановив фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.09.2022 року , виданого приватним нотаріусом Л.В. Пастушенко , позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку із господарськими будівлями у АДРЕСА_1 , який належав матері позивача ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого міським відділом комунального господарства 06.06.1985 року на підставі рішення виконкому Конотопської міської ради народних депутатів № 234 від 22.05.1985 року та зареєстрованого Конотопським МБТІ 06.06.1985 року в книзі № 42 за реєстровим номером 8158. ( а.с.5)
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 вересня 2022 року, житловий будинок у АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , форма власності приватна, розмір частки 1 , на житловий будинок у АДРЕСА_1 накладене обтяження ( а.с.7, 10).
Як вбачається з представлених копії трудової книжки ОСОБА_2 працювала у ДП Конотопський вагоноремонтний завод, тобто на підприємстві, від якого було клопотання про обтяження (а.с. 11-12). ОСОБА_2 померла (а.с. 14). ДП Конотопський вагоноремонтний завод ліквідовано без правонаступництва (а.с. 16-18). Згідно відповіді за № 1314 від 03.10.2022 року, наданої на зверненя позивача архівним відділом Конотопської міської ради вбачається, що лист Конотопського вагоноремонтного заводу від 02.03.1972 року, на підставі якого було зареєстровано 21.04.2008 року за № 70621 обтяження на майно, за терміном зберігання не передавався до архіву, як не передавались і інші документи, крім наказів про прийом, звільнення та переміщення робітників та відомостей про заробітну плату (а.с. 8).
У відповідності до ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 319 ч.1 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права (ст. 391 ЦК України).
Згідно з положеннями п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09 червня 1999 року №31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10 червня 1999 року 142364/3657 (зі змінами).
Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою - реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
З 1 січня 2013 року відповідно до ст.8, ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 І року№ 3425-ХІІ, нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позик (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотеко держателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 74 Закону України «Про нотаріат», від 2 вересня 1993 року № 3425-
ХІІ, одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про
погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного
договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору
довічного утримання, звернень органів опіки та піклування про усунення
обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини,
нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового
будинку, гаража, земельної ділянки, іншого, нерухомого майна.
Однак, вказані дії виконати неможливо, оскільки ліквідовано юридичну особу без правонаступництва.
Враховуючи, що обтяження на нерухоме майно на даний час перешкоджає позивачу у вільному розпорядженні власністю, суд вважає обґрунтованим звернення позивача до суду з вказаним позовом саме до Конотопської міської ради, оскільки, за відсутності правонаступників, на нерухоме майно позивача може претендувати держава саме в особі місцевого органу самоврядування, яким і є Конотопська міська рада .
За встановлених обставин, враховуючи положення, якими врегульовано виниклі правовідносини, позовні вимоги до відповідача в частині зняття обтяження з майна позивача підлягають задоволенню, оскільки позовні вимоги є доведеними належними доказами, позивач звернулася до суду за захистом свого права у обраний нею спосіб, що повністю відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом .
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 16, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити .
Усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні майном ОСОБА_1 - будинком АДРЕСА_1 шляхом припинення обтяження - заборони на нерухоме майно за номером запису про обтяження: 47996855, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 , дата державної реєстрації про обтяження 21.04.2008 року.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Конотопська міська рада (юридична адреса: м. Конотоп, пр. Миру, 8 Сумської області)
Повний текст рішення виготовлений 13 січня 2023 року
Суддя Семенюк І. М.