Справа № 577/101/23
Провадження № 1-кс/577/48/23
"09" січня 2023 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
слідчого ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області клопотання старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023200450000026 від 06 січня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Глухів Сумської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, розлученого, проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-снайпера, інвалідності не має, учасника бойових дій, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -
09 січня 2023 року старший слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено з прокурором, про застосування у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Своє клопотання обгрунтовує тим, що 06 січня 2023 року близько 01 год. 00 хв. ОСОБА_6 , маючи при собі невстановлену досудовим розслідуванням вогнепальну зброю, перебував біля будинку АДРЕСА_3 , куди прибули ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яких заздалегідь викликав ОСОБА_9 для надання допомоги, оскільки його автомобіль потрапив у каналізаційний колодязь.
Під час надання вказаної допомоги, між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт, який спровокував сам ОСОБА_6 , використовуючи для цього малозначний привід. Вказаний конфлікт переріс у штовханину, внаслідок чого у ОСОБА_6 виник злочинний намір на заподіяння смерті ОСОБА_8 за допомогою невстановленої досудовим розслідуванням вогнепальної зброї, яку ОСОБА_6 мав при собі.
Реалізуючи вказаний злочинний намір, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою умисного вбивства ОСОБА_8 , витягнув невстановлену досудовим розслідуванням вогнепальну зброю, направив її у бік ОСОБА_8 та, будучи військовослужбовцем, розуміючи властивості наявної у нього зброї на ураження цілі, здійснив один постріл у ОСОБА_8 .
Вчинивши усі дії, які ОСОБА_6 вважав необхідними для доведення наміру на вбивство до кінця, ОСОБА_6 з місця вчинення злочину втік.
Проте наслідків у вигляді смерті ОСОБА_8 не настало, а тому злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від волі ОСОБА_6 , оскільки потерпілого ОСОБА_8 було госпіталізовано до хірургічного відділення КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. академіка М. Давидова», з діагнозом: «Сліпе вогнепальне поранення верхньої третини стегна та промежини», де йому було надано медичну допомогу.
За вказаним фактом СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області 06 січня 2023 року було розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023200450000026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
06 січня 2023 року кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні було змінено з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК України.
ОСОБА_6 06 січня 2023 року о 20 год. 10 хв. був затриманий у порядку ст. 208 КПК України та 07 січня 2023 року йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри доводиться зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події під час якого було виявлено та вилучено металевий предмет зовні схожий на гільзу до патрона 9 мм, протоколом затримання особи в поряду ст. 208 КПК України; показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , показами потерпілого ОСОБА_8 та іншими доказами.
Слідчий для обґрунтування підстав застосування у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилається на п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, а саме, що під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави для застосування у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування; знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні.
Про існування вказаних ризиків свідчать наступні обставини: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої можливими тяжкими наслідками для життя та здоров'я громадян та їх безпеки, за вчинення якого у разі визнання ОСОБА_6 винним, йому загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Характер інкримінованого злочину, що має підвищену суспільну небезпеку, характеризує ОСОБА_6 з негативного боку та свідчить про те, що він, перебуваючи на волі, може знищити, сховати, або спотворити знаряддя вчинення злочину, а саме вогнепальну зброю, оскільки місцезнаходження вказаної зброї на даний час не встановлено, а підозрюваний заперечує свою причетність до вчинення інкриміновного йому злочину.
Крім того, перебуваючи на волі, підозрюваний матиме змогу незаконно впливати на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні, шляхом спонукання до зміни покань.
ОСОБА_6 схильний до вживання алкогольних напоїв, за що 11 серпня 2022 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Враховуючи характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої можливими тяжкими наслідками для людей, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, а тому у відношенні підозрюваного ОСОБА_6 прохає застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали і прохають його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні надав показання, що він оспорює обгрунтованість пред'явленої йому підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки він не мав наміру на вбивство ОСОБА_8 . Детально обставини вчинення інкримінованого йому злочину, він не пам'ятає, лише пам'ятає, що 05 січня 2023 року вдень почав вживати спиртні напої, а потім вранці 06 січня 2023 року прокинувся вдома за адресою: АДРЕСА_1 , посварився з колишньою дружиною, яка викликала йому таксі та він поїхав за місцем проживання своїх батьків до м. Глухова Сумської області. Він не знає та не може пояснити звідки у нього взагалі взялася зброя, оскільки свою табельну зброю він здав, коли залишав військову частину в м. Житомирі. З 19 грудня 2022 року він перебував на лікарняному, а тому був у м. Конотопі Сумської області. Проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також заперечує.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 підтримує позицію свого підзахисного, вважає, що останньому необгрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, а також, що слідчим не доведені зазначені у клопотанні про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою ризики. Враховуючи, що ОСОБА_6 має сталі соціальні зв'язки, є учасником бойових дій, потребує лікування, прохає застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши надані докази, приходить висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Частинами 1, 2, 4 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Крім того у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с) Конвенції, поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Оцінка доказів, які підтверджують винуватість чи невинуватість підозрюваного, які будуть покладені в основу обвинувального вироку чи навпаки виправдувального вироку, згідно ст. 368 КПК України, є предметом судового розгляду по суті.
Таким чином ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.115 КК України.
Обгрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні вищевказаного злочину доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 06 січня 2023 року, відповідно до якого на ділянці місцевості біля будинку АДРЕСА_3 був виявлений та вилучений предмет зовні схожий на гільзу; показаннями потерпілого ОСОБА_8 ; показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 , довідкою КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. академіка М. Давидова», відповідно до якої ОСОБА_8 був госпіталізований до хірургічного відділення вказаного медичного закладу 06 січня 2023 року з діагнозом: «Сліпе вогнепальне поранення верхньої третини стегна та промежини»; довідкою військової частини НОМЕР_1 та військовим квитком, відповідно до яких ОСОБА_6 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця-снайпера, а також іншими доказами в їх сукупності.
Злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів, за його вчинення передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, небезпека ризику переховування від органів досудового розслідування і суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю інформації про матеріальний, соціальний стан особи та інше. Так у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування».
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 вчинив інкримінований йому злочин у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_6 інкримінується вчинення злочину із використанням вогнепальної зброї, а відповідно до довідки КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. академіка М. Давидова» від 06 січня 2023 року, у потерпілого ОСОБА_8 було сліпе вогнепальне поранення. Вказаний злочин був вчинений у громадському місця - біля будинку АДРЕСА_3 . Після вчинення злочину ОСОБА_6 залишив місце його вчинення
Вищевказані обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_6 має підвищену суспільну небезпеку для оточуючих.
Слідчий суддя також враховує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, по всій території України з 05 год 30 хв. 24 лютого 2022 року запроваджено воєнний стан, який Указом Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року № 757/2022 , затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ, продовжений до 19 лютого 2023 року.
В таких умовах застосування зброї створює додатковий неспокій серед мирного населення.
ОСОБА_6 вчинив інкримінований йому злочин у найбільш несприятливий для суспільства час, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки особи підозрюваного, характеризує його як особу, схильну до антисоціальної поведінки.
Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11 серпня 2022 року був визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП - перебування 29 липня 2022 року на території військової частини НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинене в умовах особливого періоду.
Після вчинення інкримінованого йому злочину, ОСОБА_6 залишив місце свого проживання в м. Конотопі Сумської області, виїхав до м. Глухова Сумської області, де і був затриманий працівниками поліції.
Місце знаходження зброї, з якої ОСОБА_6 06 січня 2023 року близько 01 години біля будинку АДРЕСА_3 здійснив постріл у ОСОБА_8 , не встановлено.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 не заперечував, що він знайомий із свідками ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , що також підтверджується показаннями останніх, які зазначені у протоколах їх допиту від 06 січня 2023 року.
Слідчий суддя, вважає, що стороною обвинувачення надані докази наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування; знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить висновку, що ОСОБА_6 в якості запобіжного заходу слід застосувати саме тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (справа «Летельє проти Франції»).
ОСОБА_6 був затриманий 06 січня 2023 року о 20 год. 10 хв.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний призначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати підозрюваному розмір застави.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 393, 395 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023200450000026 від 06 січня 2023 року, про застосування у відношенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05 березня 2023 року до 24 год. 00 хв.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом 5 днів з моменту вручення йому копії ухвали.
СуддяОСОБА_1