Справа № 524/8936/19
Провадження № 6/524/18/23
13.01.2023 року Автозаводський районний суд м Кременчука в складі:
головуючого судді Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Лапік К.В.
за участю стягувача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кременчуці подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Благадир Д.Г. про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу,
05.01.2023 року до суду звернувся головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Благадир Д.Г. з поданням, в якому просить тимчасово влаштувати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , до дитячого або лікувального закладу.
В обґрунтування подання зазначає, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 66794119 з примусового виконання виконавчого листа № 524/8936/19 від 08.09.2021 року, виданого 08.09.2021 року Полтавським апеляційним судом від 10.08.2021 року, за яким необхідно відібрати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ОСОБА_3 і передати її матері ОСОБА_1 та описує хід виконавчого провадження.
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Благадир Д.Г. просить розглянути подання без його участі.
Стягувач ОСОБА_1 у судовому засіданні подання підтримує. Пояснила, що з 16.02.2022 року жодних виконавчих дій не виконується.
Представник боржника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про дату розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування, участь якого при розгляді подання є обов'язковою, у судове засідання не з'явився. Клопотання про відкладення розгляду справи не надходило. Висновку щодо влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу не надано
Суд, вислухавши стягувача, дослідивши матеріали справи та подання, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою Полтавського апеляційного суду від 10.08.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 серпня 2020 року, яким відібрано дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ОСОБА_3 і передано її матері ОСОБА_1 скасоване.
Ухвалене нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, про відібрання малолітньої дитини задоволено.
Відібрано дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у ОСОБА_3 і передано її матері ОСОБА_1 .
08.09.2021 року Полтавським апеляційним судом на виконання постанови видано виконавчий лист про відібрання дитини, який перебуває на виконанні у відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), виконавче провадження № 66794119.
У відповідності вимог частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
При цьому, порядок виконання рішення суду про відібрання дитини урегульовано Законом України «Про виконавче провадження», а дії державного виконавця при виконанні вказаного рішення визначені частинами 1-3 статті 64 цього закону.
Відповідно до ст. 437 ЦПК України питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу вирішується судом за поданням державного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання в судовому засіданні з викликом сторін та за обов'язковою участю представників органів опіки та піклування. Неявка сторін не є перешкодою для вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 64 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець проводить виконавчі дії за обов'язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, із залученням представників органів опіки і піклування. За необхідності державний виконавець може звернутися до суду з поданням щодо вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу. У разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього застосовуються заходи, передбачені цим Законом.
Згідно з ст. 23-1 Закону України «Про охорону дитинства» усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.
У ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
З наданих головним державним виконавцем матеріалів подання суд позбавлений можливості оцінити чи відповідає тимчасове влаштування малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дитячого або лікувального закладу, якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, враховуючи, що органом опіки та піклування жодних висновків щодо необхідності влаштування малолітньої до дитячого або лікувального закладу не подано.
При цьому, головним державним виконавцем не зазначено, яким чином влаштування малолітньої ОСОБА_2 до дитячого або лікувального закладу буде сприяти виконанню рішення про відібрання дитини у батька та передання її матері, оскільки жодних виконавчих дій з 16.02.2022 року у виконавчому провадженні не проведено.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для влаштувати малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дитячого або лікувального закладу, а тому подання державного виконавцязадоволенню не підлягає.
На підставці викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 437 ЦПК України, суд,-
У задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Благадир Д.Г. про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.С. Предоляк