13.01.2023 Провадження по справі № 2/940/86/23
Справа № 940/1210/22
Іменем України
13 січня 2023 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
з участю секретаря судових засідань Романовської Л.І.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Тетієві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом, в якому просить розірвати шлюб укладений між ним та відповідачкою ОСОБА_2 , який зареєстрований 11 жовтня 1987 року виконкомом Борщагівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис № 5.
В обґрунтування позову зазначив, що спільне життя з відповідачкою не склалося, мають різні погляди на життя. Із 1999 року проживають окремо, не ведуть спільного господарства. Від спільного проживання у шлюбі неповнолітніх дітей не мають.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 20.12.2022 року відкрито провадження в справі, яку призначено до підготовчого засідання.
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Термін для примирення просить не надавати.
Відповідачка ОСОБА_2 у підготовче засідання не прибула, надала до суду заяву, в якій просить здійснювати розгляд справи про розірвання шлюбу за її відсутності, позовні вимоги визнає повністю, термін для примирення просить не надавати. Після розірвання шлюбу просить залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що шлюб між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 зареєстрований 11 жовтня 1987 року виконкомом Борщагівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис № 5, що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 5 СК України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до ч.1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо.
Виходячи з засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Приймаючи до уваги наполягання позивача на розірванні шлюбу та визнання відповідачкою позову, та з урахуванням конституційного права особи на шлюб за вільною згодою, суд вважає за необхідне задовольнити позов, оскільки шлюб між сторонами у справі носить формальний характер, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Керуючись статтями 10, 12, 81, 200, 206, 264-268, 354 ЦПК України, статтями 21, 24, 56, 104, 105, 109, 110, 112 Сімейного Кодексу України, статтею 51 Конституції України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 11 жовтня 1987 року виконкомом Борщагівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, про що складено відповідний актовий запис № 5, розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище набуте в шлюбі « ОСОБА_3 ».
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя С.В.МАНДЗЮК