Справа № 289/45/23
Номер провадження 1-кп/289/57/23
12.01.2023 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
перекладача - ОСОБА_5
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6
обвинуваченої - ОСОБА_7
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Радомишль кримінальне провадження №12022060000000258 від 18.06.2022 по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 та ч.3 ст. 307 КК України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,-
На розгляді Радомишльського районного суду Житомирської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022060000000258 від 18.06.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
Справа перебуває на стадії підготовчого засідання.
09.01.2023 року через канцелярію суду прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строки тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчуються - 13 січня 2023 року.
Згідно ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просить суд продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 терміном на 60 діб, оскільки ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу на даний час не зменшились і продовжують існувати.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не пізніше 18.06.2022 року незаконно придбали психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфітамін, масою не менше 1,4532 грам, яку помістили в салон та багажне відділення автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний знак НОМЕР_1 (республіка Білорусь), де незаконно зберігали та перевозили з метою подальшого збуту по автодорозі Київ-Чоп поблизу до стаціонарного посту в с.Кочерів, Радомишльської ТГ Житомирського району до її вилучення працівниками поліції під час проведення огляду 18.06.2022 року о 17:32 год.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, просить суд застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Відповідаючи на уточнюючі питання зазначив, що є громадянином Республіки Турція, постійно проживає в Республіці Білорусь, постійного місця проживання в Україні не має.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6 підтримав доводи обвинуваченого, але у разі задоволення клопотання просить суд визначити заставу у мінімальному розмірі.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою судом не встановлено.
Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Ризики передбачені ст. 177 КПК, які мали місце на час обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.
Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, який визначений ч. 3 ст. 307 КК України, та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших осіб та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема існує реальний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи, що він є громадянином іншої країни, постійного місця проживання в Україні не має, а також тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні. Вік підозрюваного ОСОБА_4 , його соціальні зв'язки, майновий стан та стан здоров'я, дозволяють останньому переховуватись від органів досудового розслідування.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення, хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також, наявний ризик незаконного впливу на свідків, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, буде як особисто, так і через інших осіб незаконно впливати на свідків, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню та змусить їх змінити показання в частині непричетності його до інкримінованого кримінального правопорушення, які на даний час не допитані в суді.
Водночас відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вбачається доцільним продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 діб.
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
При визначенні розміру застави, суд враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 177, 178, 183, 194 315 КПК України, суд -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 307 КК України, строком на 60 діб, а саме по 13 березня 2023 року, включно.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 073 600,00 грн. (один мільйон сімдесят три тисячі шістсот) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до закінчення строку дії цієї ухвали. 3 моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;
- заборонити спілкуватися зі свідками, іншими особами у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до прокурора свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі внесення застави обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали проголошено 13 січня 2023 року.
Суддя ОСОБА_1