Справа № 279/5948/22 провадження №3/279/31/23
11 січня 2023 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
На розгляд суду надійшла справа відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який, згідно протоколу серія ААД №087106, 06.11.2022 року о 12.00 год. на а/д М-07 Київ-Ковель-Ягодин 160 км Житомирська область Коростенський район с.Клочеве керував транспортним засобом "Seat Ibiza" д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують траспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводится за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Зі змісту п.2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення не визнав, пояснив, що їхав з дитиною до місця проживання, в стані сп'яніння не перебував, правил дорожнього руху не порушував. Був зупинений працівниками поліції, які причину зупинки не пояснили (спочатку повідомили, що він був непристебнутий, що він заперечував, потім, що його авто має механічні пошкодження). Він надав документи на перевірку, пояснив, що поспішає з дитиною до місця проживання. Жодних ознак сп'яніння в нього не було, бо нічого не вживає. Спочатку поліцейські з'ясовували, чи не має від нього запаху спиртного, а потім заявили що в нього зіниці не реагують на світло і тремтять руки. Він пояснив, що руки тремтять від холоду, бо він вийшов з теплого салону авто. Заявляв, що згоден на місці пройти освідування, однак йому повідомили, що необхідно їхати в мед.заклад, при цьому автомобіль залишити на трасі. Його дитина була налякана, треба було засвітло доїхати до дому і боявся залишати автомобіль без нагляду, тому слідувати до медзакладу відмовився.
Стороною захисту подано письмове клопотання про закриття провадження в справі в зв'язку з тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, оскільки ознак сп'яніння він не мав, тому не було підстав для його освідування.
До протоколу долучено відеофайл, під час перегляду якого встановлено, що ОСОБА_1 на місці зупинки його транспортного засобу працівниками поліції пропонувалось прослідувати до медичного закладу для проведення освідування на стан наркотичного сп'яніння. При цьому, водій намагався з'ясувати, що є підставою його зупинки та які ознаки сп'яніння він має, висловлював готовність пройти тестування, пояснював, що тремор рук викликаний тим, що він вийшов з теплого салону авто. При цьому, поведінка водія була звичайною, адекватною, спілкування носило продуктивний характер, логічно пояснював свою позицію, був спокійний, коректний та врівноважений, ознак, які б свідчили про перебування в нетверезому стані, не проявляв. Отже, вказаний доказ не містить даних про те, що ОСОБА_1 мав ознаки будь-якого сп'яніння.
Не містить вказаний запис і будь-яких даних про те, що в присутності водія складалось направлення на огляд, яке долучено до справи. Даних про те, що відносно ОСОБА_1 приймались рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, які стали підставою для його зупинки, направлені до суду матеріали не містять.
При цьому, відповідно до положень ст.266 КУпАП ОСОБА_1 не була забезпечена можливість проходження освідування на місці зупинки, на що він був згоден, тому підстави для направлення його на освідування до медичного закладу (відмова від проходження освідування на місці зупинки або незгода з результатами освідування) взагалі не виникли.
За таких обставин, висновок про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння при наявності явних ознак перебування в такому стані, що є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.130 КУпАП, неможливий.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи суворість санкції яка передбачена за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, таке правопорушення може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду (справи "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини", "Лутц проти Німеччини", "Надточій проти України", "Золотухін проти Росії", "Маліге проти Франції"), тому такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Відповідно, звинувачення у вчиненні діяння, яке прирівнюється до кримінального, вимагає відповідного доказування, яке базується на суворому дотриманні норм закону.
При цьому, суд не має виконувати функцію обвинувача в справі (рішення ЄСПЛ в справах "Карелін проти Росії", "Михайлова проти України").
Враховуючи, що матеріали справи не містять належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.130 ч.1, 221, 247, 283-284 КУпАП,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.130,ч.1 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд.
Суддя
копія згідно оригіналу