Справа №295/9107/22
Категорія 71
2/295/792/23
11.01.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Лайчук В.В.,
представника позивача Шмата Р.П. , представника третьої особи Колосюк О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_2 - адвоката Шмат Руслана Петровича до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог вказано, що відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків щодо доньки: не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування, взагалі не спілкується з дитиною, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не дає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для здобуття освіти.
Ухвалою від 17.11.2022 року у справі відкрито загальне позовне провадження (а.с. 37).
В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав та просив задовольнити.
Представник третьої особи не заперечував проти задоволення позову, долучив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Свідок ОСОБА_5 , який є дідусем неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявою від 11.12.2022 року та в судовому засіданні пояснив, що відповідач участі у вихованні доньки не приймає, дитина перебуває на повному утриманні та вихованні матері. Сім'я ОСОБА_7 проживала у батьків позивача, відповідач майже не приділяв уваги вихованню дитини. Свідок відповідача не бачив останні 12 років, ніколи нічого не купував та не дарував доньці, вихованням та утриманням не займався(а.с. 55).
Свідок ОСОБА_8 , яка є бабусею неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявою від 11.12.2022 року та в судовому засіданні пояснила, що онука виховується без батька, матір'ю, дідусем та бабусеюз сторони матері. Відповідач при розірванні шлюбу висунув вимогу, за якою за згоду на розірвання шлюбу вимагав відмову позивача від аліментів на доньку. Відповідача не бачила 12 років, останній не займався вихованням та утриманням дитини з народження (а.с. 56).
Свідок ОСОБА_9 заявою від 11.12.2022 року та в судовому засіданні пояснив, що відповідача близько 11 років не бачив останній не спілкувався з неповнолітньою дочкою ОСОБА_6 , вихованням та утриманням дитини не займається, перешкод у спілкуванні з дитиною останньому ніким не чинилось (а.с. 57).
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст. 211 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін та постановити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01.11.2011 року розірвано шлюб між позивачем та відповідачем, який був зареєстрований відділом актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції 14.11.20089 року, актовий запис №2113 (а.с. 7-8).
Встановлено, що позивач ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Неповнолітньою донькою ОСОБА_6 опікується мати, з якою дитина і проживає, за час відвідування дитиною Житомирського центру розвитку дитини №53 «АБВГДЕЙКА» з 01.12.2012 року по 10.08.2015 року та ліцею №23 міста Житомира ім. М. Очерета батько дитини, ОСОБА_3 до таких закладів не з'являвся та не цікавився вихованням дитини (а.с. 28-30).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №1194 від 26.12.2022 року затверджено висновок щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до висновку, виходячи з інтересів дитини, позбавлення батьківських прав відповідача щодо неповнолітньої доньки є доцільним (а.с. 71).
З викладеного вище в сукупності вбачається, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітньої доньки.
Відповідно до ст. 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до ч. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до частин 3, 4 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Згідно ч. 1 ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
В пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення від виконання юридичного обов'язку - це акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, мати (батько) можуть вважатися такими, що ухиляються від обов'язку по вихованню дитини, якщо вона (він) не проявляють про неї батьківської турботи, хоча мають таку можливість.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ст. 13 ЦПК України).
Тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, беручи до уваги, що наявними у справі доказами підтверджується та обставина, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання дитини, не турбується про фізичний, духовний та моральний розвиток доньки, не проявляє батьківської турботи та піклування про дитину, а отже свідомо нехтує своїми батьківським обов'язками, суд дійшов висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_6 .
Керуючись статями ст. 51 Конституції України, ст.ст. 150, 155, 164, 165, 166, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 5, 12, 13, 81, 89, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Шмат Руслана Петровича до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 992, 40 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2, код ЄДРПОУ: 04053625.
Повний текст рішення виготовлено 11 січня 2023 року.
Суддя Л.М. Чішман