Справа № 216/6143/22
Провадження № 1-кп/216/409/23
12 січня 2023 року м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12022041230000793 від 24.07.2022 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, який має загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх, малолітніх та інших непрацездатних осіб не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судимий: 17.02.2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу по ст. 185 ч. 1 КК України до штрафу 850 грн.; 22.05.2015 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу по ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 16.06.2016 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу по ст. 309 ч. 2, ст.ст. 71, 72 ч.1 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 12.10.2017 умовно-достроково на 11місяців 14 днів; 18.06.2021 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу по ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
26 грудня 2022 року перший заступник керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з обвинувальним актом у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 грудня 2022 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
12.01.2023 року прокурор звернувся до суду з клопотанням, в якому просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 обраний раніше строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання.
Захисник та сам обвинувачений з клопотанням прокурора не погодилися і просили суд обрати обвинуваченому інший, більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Потерпілий в судовому засіданні просив розглянути клопотання на розсуд суду.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 листопада 2022 року відносно обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 15 листопада 2022 року до двадцять четвертої години 13 січня 2023 року включно.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 315 КПК України - під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу..
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років та який згідно статті 12 цього Кодексу, кваліфікуються як тяжкий злочин.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, як дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статі. Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання, продовження строку дії запобіжного заходу повинен врахувати всі обставини, які можуть вплинути на вид обраного запобіжне заходу.
Таким чином із зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивно: характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосувань якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої: підозри, так і вищенаведених ризиків.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство У країн в застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обгрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Суд вважає, що на момент розгляду питання щодо продовження дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує обґрунтована підозра та ризики переховуватися від суду і вчинити інше кримінальне правопорушення. На підтвердження зазначених ризиків свідчить вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан його здоров'я, репутацію та майновий стан, міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, а саме те, що ОСОБА_7 неодружений, утриманців не має, відсутність: постійного місця роботи, раніше судимий. Також судом враховується, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку. Що в свою чергу свідчить про його зухвалу поведінку та не виключається можливість скоєння ним іншого правопорушення.
У зазначеному кримінальному провадженні показання свідків, які фактично викривають обвинуваченого, мають доказове значення та покладені в основу обвинувачення, таким чином, більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризику впливу на свідків. В даному випадку необхідно враховувати той факт, що на стадії судового провадження жодний свідок, потерпілий не допитаний в судовому засідання, а їх допит, враховуючи вимоги КПК України, є пріоритетним, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існуванні презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, про що викладено правову позицію в рішеннях ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Осаковський проти України».
Положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов'язку встановленого законом.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що на момент вирішення клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменьшились, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Таким чином, заслухавши думку прокурора про необхідність продовження обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, думку захисника, обвинуваченого та потерпілого, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування, зміни запобіжного заходу, оскільки не зникли ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 діб.
Будь-яких даних про неможливість ОСОБА_4 перебувати під вартою через стан здоров'я, матеріали, надані суду, не містять та стороною захисту не надані.
Крім того, у підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.
Заслухавши учасників справи, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Угод про визнання винуватості у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено. Дане кримінальне провадження підсудне Центрально-Міському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 177, 314-316, 331 КПК України суд, -
Застосований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час досудового розслідування захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Криворізька установа виконання покарань №3» продовжити на строк 60 днів, тобто по 12 березня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, поверх 5, зал судових засідань № 5 (Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Першотравнева, 12) на 17 січня 2023 року на 13 годину 00 хвилин.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Строк дії ухвали в частині продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити до 12 березня 2023 року включно.
Ухвала в частині продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1