11 січня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/3661/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - законний представник), яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 (далі - позивач), звернулась до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною викладену у листі від 03.10.2022 за вих. №7310- 1885/7310-22 відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу в оформленні і видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16- річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням 16- річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України. затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 N9 2503-ХІІ, без надання згоди на обробку персональних даних.
1.2. Ухвалою суду від 27.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. По досягненню 16-річного віку законний представник та позивач звернулися до Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області із заявою щодо оформлення і видачі йому паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.
2.2. Проте, листом від 03.10.2022 року Чернівецький відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі - Чернівецький відділ УДМС України в Чернівецькій області) повідомив позивача про те, що бланки паспортів громадянина України у вигляді книжечки, зразка 1994 року з УДМС у Чернівецькій області на період воєнного стану на території України передані за актами приймання-передачі до одного із територіальних органів ДМС України з метою їх зберігання та схоронності та видача таких бланків паспортів на період воєнного стану зупинена.
2.3. Не погодившись з такою відповіддю та вважаючи, що його син має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, законний представник звернулася з цим позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
3.1. Законний представник позивача у поданій до суду позовній заяві вказує, що Положенням № 2503-XII, передбачена можливість для отримання позивачем паспорта громадянина України саме у формі книжечки, як альтернативу паспорта громадянина України у вигляді паспортної картки. Вказує, що Положення № 2503-XII повністю гарантує реалізацію прав, захищених Конституцією України, оскільки не примушує до обробки персональних даних.
3.2. При цьому вважає, що запровадження воєнного стану не може слугувати підставою для обмеження права її сина на отримання документу, що посвідчує особу, а саме паспорта громадянина України у формі книжечки.
3.3. Окрім цього, законний представник робить посилання на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 та вказує, що зразкове рішення поширюється на всіх, хто заявляє аналогічні вимоги в аналогічних відносинах, що регулюються одними нормами права.
Позиція відповідача
3.4. До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що дана адміністративна справа, хоча і стосується спірних правовідносин щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України, однак вона не відповідає ознакам зразкової справи, вирішеної Великою Палатою Верховного Суду 19.09.2018 року. Після винесення постанови Великою Палатою Верховного Суду було внесено ряд змін до законодавства, що регулює питання оформлення та видачі паспорта громадянина України, зразка 1994 року.
3.5. Так, представник відповідача зазначає, що до поданої заявником заяви не долучено повного пакету документів, зокрема рішення суду, яким зобов'язано оформити та видати паспорт зразка 1994 року, із передбачених законодавством для оформлення та виготовлення паспорта громадянина України, а саме Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України № 456 від 06.06.2019 року.
3.7. Звертає увагу на те, що саме з боку заявника було порушено порядок звернення із заявою про оформлення паспорта громадянина України до органу міграційної служби.
ІV. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
4.1. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.09.2006 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином законного представника по справі - ОСОБА_1 .
4.2. Позивач та його законний представник звернулися до Чернівецького відділу УДМС України в Чернівецькій області із заявою від 26.09.2022 року щодо оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. В якості долучених додатків до вказаної заяви зазначено, зокрема, копію свідоцтва про народження та дві фотокартки 3,5х4,5 см.
4.3. Листом №7310-1885/7310-22 від 03.10.2022 року Чернівецьким відділом УДМС України в Чернівецькій області позивача повідомлено, що бланки паспортів громадянина України у вигляді книжечки, зразка 1994 року з УДМС у Чернівецькій області на період воєнного стану на території України передані за актами приймання-передачі до одного із територіальних органів ДМС України з метою їх зберігання та схоронності та видача таких бланків паспортів на період воєнного стану зупинена. А тому, можливість оформити та видати паспорт у вигляді книжечки, зразка 1994 року, буде розглядатися після скасування правового режиму воєнного стану.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
5.1. Предметом цього позову є відмова Чернівецького відділу УДМС України в Чернівецькій області щодо видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки. Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати такій відмові оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі - Закон №5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно частини 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
5.3. Статтею 14 Закону № 5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
5.4. Частиною 1 статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
5.5. Відповідно до пункту 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
5.6. Пунктом 5 Положення № 2503-XII передбачено, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
5.7. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис “Україна”, нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис “Паспорт”. На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис “Паспорт громадянина України”. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється (пункт 6 Положення № 2503-XII).
5.8. Згідно пункту 8 Положення № 2503-XII термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
5.9. Водночас, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
5.10. Пунктом 2 Постанови КМУ №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;
- з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
5.11. Згідно з пунктом 3 Постанови № 302 установлено, що:
- прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється;
- паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
5.12. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 “Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302” (далі - Постанова № 398), до Постанови №302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
5.13. Наказом Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України” від 06.06.2016 року №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок №456).
5.14. Згідно пункту 1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
5.15. Саме на вказаний Порядок №456 посилається представник відповідача у відзиві, зазначивши при цьому, що за відсутності відповідного рішення суду на сьогодні, у Чернівецькому відділі УДМС України в Чернівецькій області відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
5.16. При цьому, суд звертає увагу, що положення Порядок №456 застосовуються до тих осіб, щодо яких вже прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Однак, а ні позивачем, а ні відповідачем, не надано суду жодних підтверджень існування такого рішення суду про зобов'язання ДМС оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України зразка 1994 року. Однак, якщо особа не зверталась до суду, це не свідчить про відсутність у неї права на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 р.
5.17. Окрім цього, суд зазначає, що згідно пункту 3 Порядку №456 подача заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядкує є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України “Про захист персональних даних”.
5.18. Суд також звертає увагу, що погодження людини на оформлення паспорта-картки відповідно до Закону №5492-VІ є згодою на присвоєння унікального номера запису в Реєстрі, який відповідно до статей 4, 10 цього закону за своєю суттю є довічним незмінним ідентифікатором конкретної людини, складеним із її персональних даних. Будь-яке примушування до оформлення паспорта-картки без згоди на те особи свідчить про порушення принципу невтручання в особисте та сімейне життя суб'єкта, шляхом електронної обробки персональних даних у процесі оформлення паспорту у формі ID-картки.
5.19. Так, пунктом 131 затвердженого Постановою №302 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація, як біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
5.20. Згідно з частини 1 статті 6 Закону України “Про захист персональних даних” від 01.06.2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
5.21. Статтею 2 Закону № 2297-VI встановлено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
5.22. Разом з тим, згідно частин 5,6 статті 6 Закону № 2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
5.23. Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
5.24. Водночас, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює порушення конституційних прав такої особи.
5.25. При цьому, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, у межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Вказані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
5.26. Згідно матеріалів справи видно, що згода на оброку персональних даних ні позивачем, ні її законним представником, не надавалася. Таким чином, суд вважає, що у даному разі бажання позивачем отримати паспорт у формі книжечки, а не у формі ІD-картки, не становить загрозу національній безпеці, економічному добробуту та правам людини.
5.27. У статті 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06.07.2010 року № 2438-VI, зазначено: “Будь-якій особі надається можливість: a) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у ст. 5 і 6 цієї Конвенції; …”.
5.28. За сталою практикою ЄСПЛ першою умовою виправданості втручання у права, гарантоване статтею 8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну “закон” є автономним, та до якості “закону” ставляться певні вимоги (див. рішення ЄСПЛ у справі “Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства” (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, заява № 18139/91, п. 37) Під терміном “закон” … слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам “доступності” та “передбачуваності”.
5.29. Разом з цим, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року № 475/97-ВР, передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
5.30. Таким чином, суд приходить до висновку, що норми Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (також чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було “встановлене законом”) не було “необхідним у демократичному суспільстві” у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.
5.31. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне і сімейне життя, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.32. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
5.33. Питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі.
5.34. Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18, провадження № 11-460заі18) позов задоволено частково та визнано протиправною відмову Відділу Управління Державної міграційної служби у видачі особі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII; зобов'язано Відділ Державної міграційної служби оформити та видати особі паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.
5.35. Вирішуючи спір по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було “встановлене законом”) не було “необхідним у демократичному суспільстві” у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5.36. При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України” (далі - Закон №1474-VIII), яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
5.37. Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак, таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове - про часткове задоволення позову.
5.38. При цьому Велика Палата Верховного Суду визначила ознаки типової справи:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом Державної міграційної служби України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи Державної міграційної служби України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
5.39. Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів Державної міграційної служби України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
5.40. Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
5.41. Водночас, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що дана адміністративна справа, хоча і стосується спірних правовідносин щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України, однак вона не відповідає ознакам зразкової справи, вирішеної Великою Палатою Верховного суду 19.09.2018 року. Після винесення постанови Великою Палатою Верховного Суду було внесено ряд змін до законодавства, що регулює питання оформлення та видачі паспорта громадянина України, зразка 1994 року.
5.42. Суд не погоджується із такими доводами відповідача, адже по даній справі заявлені аналогічні вимоги в аналогічних відносинах, що регулюються одними і тими ж нормами права. Прийняття після винесення постанови Великою Палатою Верховного Суду декількох підзаконних нормативно-правових актів не позбавляє даної справи ознак, які відповідають ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної вище зразкової справи.
5.43. Разом з цим, щодо дотримання всіх необхідних вимог при зверненні до органу міграційної служби щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, суд зазначає наступне.
5.44. Постанова № 302, передбачає виготовлення бланку паспорта громадянина України у формі пластикової картки типу ID-1, а тому подача заяви-анкети, яка передбачена також даною постановою, стосується саме такої форми паспорта громадянина України.
5.45. Натомість пункт 3 Постанови № 2503-ХІІ передбачає, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
5.46. Постановою Кабінету Міністрів України “Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 185” від 12.06.2013 року № 415 відновлено дію Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України” від 04.06.1994 року № 353, якою затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки).
5.47. Пунктом 13 Постанови № 2503-ХІІ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
5.48. На виконання вказаної постанови Міністерством внутрішніх справ України виданий Наказ від 13.04.2012 року №320 “Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України”, який встановлював форму заяви про видачу паспорта та перелік документів, які необхідно подати, однак вказаний наказ втратив чинність 01.03.2018 року. Разом з цим, втрата чинності наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року №320, на переконання суду, не позбавляє права особи звернутися до відповідних органів Державної міграційної служби України із заявою про отримання паспорту громадянина України у формі книжечки, передбаченого Постановою № 2503-ХІІ, в іншому випадку це б суперечило верховенству права.
5.49. Окрім цього, суд звертає увагу на те, що до поданої до Чернівецького відділу УДМС України в Чернівецькій області заяви в якості додатків додано, зокрема, дві фотокартки 3,5х4,5 см. та копію свідоцтва про народження.
5.50. Вказане свідчить про те, що передбачені пунктом 13 Постанови № 2503-ХІІ документи були оформлені та подані до відповідного органу Державної міграційної служби України.
5.51. Стосовно доводів відповідача, наведених у листі від 03.10.2022 року, в частині неможливості видачі паспорта у зв'язку із відсутністю бланків по причині веденням воєнного стану суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність в органу ДМС бланків паспортів громадянина України у вигляді книжечки, зразка 1994 року, не може бути підставою для відмови особі у видачі такого паспорта або його обміні, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.
5.52. Більше того, пунктом 7 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456 передбачено, що у передбачених випадках уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
5.53. У свою чергу, згідно пункту 8 вказаного Порядку у разі відсутності в особи документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку, уповноважена особа затримує таку особу для її встановлення на строк, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
5.54. Суд звертає увагу, що Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області здійснює свою діяльність як суб'єкт владних повноважень, а отже його діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування. Питання оформлення та видачі паспортів громадянина України належить до виключних повноважень територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС України. А тому, будь-яке невиправлене перешкоджання у видачі позивачу паспорта громадянина України з боку відповідача може спричинити для позивача негативних наслідків, як то неможливості за необхідності посвідчити свою особу в умовах правового режиму воєнного стану.
5.55. При цьому, представником відповідача суду не повідомлено суттєвих доводів того, що технічні умови в Управлінні Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, як територіальному органі ДМС України, в умовах воєнного стану не дозволяють здійснити виготовлення та видачу позивачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки, оскільки з 15 березня 2022 року паспортні послуги знову доступні в підрозділах Державної міграційної служби, які знаходяться в безпечних районах, де не ведуться активні бойові дії.
5.56. За наведених обставин, суд критично оцінює доводи відповідача, наведені у листі від 03.10.2022 року.
5.57. З урахуванням викладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною відмови Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
5.58. Частиною 4 статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
5.59. Суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин щодо наявності у ОСОБА_2 права на отримання паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки (на паперових носіях), відповідач не має права діяти на власний розсуд, а саме оформлювати або не оформлювати паспорт у вигляді паспортної книжечки.
5.60. Проте вказаний обов'язок відповідач повинен виконати при наявності відповідних документів, надання яких встановлено законодавством.
5.61. Оскільки, передбачені пунктом 13 Постанови № 2503-ХІІ документи були оформлені та подані до відповідного органу Державної міграційної служби України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII також підлягають задоволенню.
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ
6.1. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
6.2. Відповідачем не доведено суду правомірність своєї відмови щодо видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, а тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
6.3. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
7.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
7.2. У цій справі законний представник не сплачувала судовий збір, оскільки звільнена від нього відповідно до Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року, №3674-VI. Доказів понесення інших судових витрат суду надано не було. Таким чином, суд не присуджує та не стягує у цій справі судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.
3. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 26.09.2006 року).
Законний представник позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 25.10.2021 року Чернівецьким відділом УДМС у Чернівецькій області).
Відповідач - Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Шептицького, буд. 25, код ЄДРПОУ 37767440).
Суддя О.В. Анісімов