12 січня 2023 року справа № 580/4612/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
встановив:
Військова частина НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , позивач) подала позов про стягнення із ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) шкоди в сумі 32486,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач завдав позивачеві шкоди, розмір якої становить 32486,23 грн. Оскільки шкода несплачена відповідачем у добровільному порядку, тому ВЧ НОМЕР_1 вимушена звернутися до суду з позовом щодо її стягнення.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 07.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справі (у письмову провадженні).
Відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через 30 днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що наказом ТВО командира в/ч НОМЕР_1 від 28.06.2022 № 252 призначено службове розслідування відносно старшого сержанта ОСОБА_1 з метою уточнення причин і умов, що призвели до нестачі майна, що перебувало на його відповідальному зберіганні, а саме: плити металеві АСП-4 в кількості 60 шт. та напівплити металеві АСП-4 в кількості 22 шт., встановлення ступеня вини військовослужбовця та ступеня вини інших посадових осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною даного порушення.
01.08.2022 командиром в/ч НОМЕР_1 підписано наказ “Про результати службового розслідування”.
За результатами проведеного службового розслідування встановлено, що начальник сховища відділення консервації старший сержант ОСОБА_1 з 19.10.2021 не виходив на військову службу, у зв'язку з чим Черкаською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері внесено до ЄРДР кримінальне провадження за ознаками, передбаченими ч. 4 ст. 407 КК України (нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану).
На підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 20.10.2021 № 555 у військовій частині проведено планову інвентаризацію майна, під час якої виявлено нестачу майна інженерно-аеродромної служби, а саме: плити металеві АСП-4 в кількості 60 шт. та напівплити металеві АСП-4 в кількості 22 шт. Зазначене майно перебувало на відповідальному зберіганні начальника сховища відділення консервації старшого сержанта ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою-розрахунком від 08.07.2022 № 9 вартість вказаного майна становить 24708,00 грн.
Згідно з довідкою від 13.07.2022 № 333 утримання грошової компенсації замість речового майна, яке не вислужило встановлені строки носіння, вартість речового майна та майна РХБ захисту становить 4605,58 грн.
У зв'язку з тим, що старший сержант ОСОБА_1 у 2021 році не вислужив встановлені строки для отримання основної відпустки за повний календарний рік, є необхідність утримання з нього надміру виплачені кошти за 7 днів відпустки в сумі 3172,65 грн.
29.07.2022 ОСОБА_1 звернувся на ім'я командира в/ч НОМЕР_1 із заявою про добровільне відшкодування вищевказаних коштів.
Наказом начальника 3 арсеналу авіаційних засобів ураження від 01.08.2022 № 23-РС відповідача звільнено з військової служби у запас, а наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.08.2022 № 209 (по стройовій частині) його виключено зі списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.
Вказаним наказом також визначено, що заборгованість за речове майно, яке не вислужило встановлені строки носіння, становить 4605,58 грн. Нестача підзвітного військового майна становить 24708,00 грн. Утримати кошти за використані 7 днів відпустки, як такому, що не вислужив встановлені строки, в розмірі 3172,65 грн.
Оскільки у добровільному порядку відповідач вказані кошти не сплатив, позивач звернувся в суд з даним позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. За необхідності виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, у відношенні військовослужбовців
Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки, зокрема, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Проходження військової служби в Збройних Силах України врегульовано Законом України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232), Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153), Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах, затвердженого наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція № 170).
Відповідно до статей 1, 3 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України.
До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).
Згідно зі ст. 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначені Законом України від 03 жовтня 2019 року № 160-IX “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” (далі - Закон № 160-IX).
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 3 Закону № 160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди.
Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 160-IX розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.
Відповідно до ч. ч. 2, 6, 7 ст. 8 Закону № 160-IX у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності.
Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.
Наведене правове регулювання свідчить, що до матеріальної відповідальності може бути притягнуто військовослужбовця у разі заподіяння прямої дійсної шкоди, наявної з його боку протиправної поведінки та наявності взаємозв'язку між діями військовослужбовця та заподіяної шкоди.
Як зазначено судом вище, за результатами проведеного службового розслідування видано наказ від 01.08.2022 № 245, яким встановлено, що на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 20.10.2021 № 555 у військовій частині проведено планову інвентаризацію майна, під час якої виявлено нестачу майна інженерно-аеродромної служби, а саме: плити металеві АСП-4 в кількості 60 шт. та напівплити металеві АСП-4 в кількості 22 шт. Зазначене майно перебувало на відповідальному зберіганні начальника сховища відділення консервації старшого сержанта ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою-розрахунком від 08.07.2022 № 9 вартість вказаного майна становить 24708,00 грн.
Згідно з довідкою від 13.07.2022 № 333 утримання грошової компенсації замість речового майна, яке не вислужило встановлені строки носіння, вартість речового майна та майна РХБ захисту становить 4605,58 грн.
У зв'язку з тим, що старший сержант ОСОБА_1 у 2021 році не вислужив встановлені строки для отримання основної відпустки за повний календарний рік, є необхідність утримання з нього надміру виплачених коштів за 7 днів відпустки в сумі 3172,65 грн.
Службовим розслідуванням також встановлено, що основними причинами, які сприяли вчиненню правопорушення, стали особиста недисциплінованість та безпечне його ставлення до зберігання підзвітного військового майна і документів.
Також, п. 1 наказу від 01.08.2022 № 245 доручено юрисконсульту в/ч НОМЕР_1 у разі невиконання ОСОБА_1 зобов'язань щодо добровільного відшкодування шкоди, направити до суду позов щодо примусового її стягнення.
Частиною 1 ст. 12 Закону № 160-IX передбачено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
З огляду на встановлений факт заподіяння відповідачем матеріальної шкоди та доведеними обставинами наявності у відповідача вини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки, позивач є суб'єктом владних повноважень та враховуючи, що у справі позивач не поніс жодних судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, тому у даному випадку підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 шкоду, завдану Державі, в розмірі 32486 (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят шість гривень) 23 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач - військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 );
2) відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 12.01.2023.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК