Рішення від 12.01.2023 по справі 380/16365/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/16365/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої-судді Чаплик І.Д., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65000, м. Одеса, вул. Канатна, 83 код ЄДРПОУ: 20987385), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 913060815771 від 03.11.2022 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII зарахувавши до стажу роботи на посадах, які дають право на пенсію державного службовця період: з 14.04.1993 по 19.12.2011 із урахуванням довідок від 26.10.2022 № 204/74-22/307 та 203/74-22/37, та провести виплату із урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності. 31.10.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення ОСОБА_1 з пенсії по інвалідності згідно Закону №1058 на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» із урахуванням довідок від 26.10.2022 №204/74-22/307 та 203/74-22/37. Відповідач розглянувши заяву про перерахунок пенсії відмовив в проведенні такого перерахунку у зв'язку із тим, що робота на посадах в органах державної митної служби України зараховується до стажу державної служби особам, яким не присвоювалися спеціальні звання, відтак відсутні підстави для призначення пенсії державного службовця. Не погоджуючись із таким рішення відповідача позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 16.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області 02.12.2022 подало до суду відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що робота на посадах в органах державної митної служби України зараховується до стажу державної служби особам, яким не присвоювалось спеціальне звання, оскільки позивачу було присвоєно звання радника митної служби, тому період роботи у митниці з 14.04.1993 по 19.12.2011 не може бути зараховано до стажу державної служби. Отже, на думку, відповідача у позивача відсутній необхідний стаж державної служби та відсутні законні підстави для переведення її на пенсію за нормами Закону №889.

Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області 02.12.2022 подало до суду відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що на день набрання чинності Закону №889 (станом на 01.05.2016), позивачка не займала посаду державного службовця та у зв'язку з відсутністю на цю дату стажу державного службовця, провести перерахунок пенсії (перехід з пенсії по інвалідності відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 26.10.2022 №203, 204/7.4-22/37, виданих Державною митною службою України (Львівською митницею) - немає законних підстав.

Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області 02.12.2022 07.12.2022 подало клопотання, яким долучило до матеріалів справи копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. Суд на підставі частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та їй призначено пенсію по інвалідності, що сторонами не заперечується.

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 01.06.1993 переведена на посаду головного інспектора митниці та прийняла присягу державного службовця.

30.03.1995 присвоєно персональне звання «інспектор митної служби 2 рангу»;

31.03.1997 звільнена з посади в зв'язку з ліквідацією Львівської митниці п. 1 ст. 40 КЗпП України;

01.04.1997 призначена на посаду інспектором ЗРМ;

01.06.1999 призначена на посаду старшим інспектором ЗРМ;

05.06.1999 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 1 рангу»;

15.06.2001 присвоєно персональне звання «Радник митної служби 3 рангу»;

06.08.2003 призначена на посаду головним інспектором ЗРМ;

01.04.2004 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу»;

17.04.2005 звільнена відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення в Львівську митницю;

18.04.2005 призначена на посаду головного інспектора сектора обліку банківських та касових операцій відділу фінансів та бухгалтерського обліку;

18.07.2005 звільнена з посади головного інспектора сектора обліку банківських та касових операцій відділу фінансів та бухгалтерського обліку відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України в порядку переведення в Яворівську митницю;

19.07.2005 призначена на посаду головного інспектора сектора обліку банківських та касових операцій відділу фінансів та бухгалтерського обліку;

13.02.2006 переведена на посаду головного інспектора сектора обліку банківських та касових операцій відділу бухгалтерського обліку та звітності;

08.08.2006 переведена на посаду головного інспектора сектора обліку банківських і касових операцій, ведення розрахунків з Державним бюджетом з податків та зборів служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності;

28.02.2007 звільнена у зв'язку із переведенням до Західного регіональної митниці п. 5 ст. 36 КЗпП України;

01.03.2007 призначена на посаду головного інспектора відділу обліку банківських та касових операцій, ведення розрахунків з Державним бюджетом з податків і зборів служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності;

30.04.2008 звільнена з займаної посади згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України у порядку переведення у Львівську митницю;

01.05.2008 призначена на посаду головного інспектора відділу обліку банківських та посадових операцій, ведення розрахунків з Державним бюджетом з податків і зборів служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності;

19.12.2011 звільнена із займаної посади за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України у зв'язку з набуттям інвалідності ІІ групи.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.11.2022 №913060815771 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішення мотивоване тим, що робота на посадах в органах державної митниці служби України зараховується до стажу державної служби особам, яким не присвоювалися спеціальне звання. Отже до стажу державної служби не зараховується період роботи у митниці з 14.04.1993 по 19.12.2011, оскільки позивачу було присвоєно персональне звання радника митної служби. Відтак на день набрання чинності Закону №889 (станом на 01.05.2016) позивач не займала посаду державного службовця та у зв'язку з відсутністю на цю дату стажу державного службовця провести перерахунок пенсії (перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу») з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 26.10.2022 №203,204/7.4-22/37 підстав немає.

Не погоджуючись із відмовою про перерахунок пенсії позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Визначене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі також - Закон №1058), яким встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №1058 загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 1 та п. 4 ст. 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на рівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 44 Закону №1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із соціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з п. 7 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право обирати порядок здійснення виплати пенсії.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Розділом XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» (№ 889-VIII від 10.12.2015), що набрав чинності 01.05.2016 і діє на час звернення позивача з заявою про переведення на інший вид пенсії, встановлено, що: « ...8. Стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. ...12. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.»

Згідно з частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної досади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У відповідності з Порядком обчислення стажу державної служби затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка, копія послужного списку, військовий квиток та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, тощо). За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж державної служби обчислюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, а також архівними установами.

Згідно з ст. 342 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів є державними службовцями. Посадові особи, які вперше зараховуються на службу до контролюючих органів і раніше не перебували на державній службі, складають присягу державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". Правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України «Про державну службу» та іншими законами.

Відповідно до записів у трудовій книжці, ОСОБА_1 в період з 01.06.1993 по 19.12.2011 працювала на різних посадах в митних органах, які підпадають під категорію посад державних службовців, визначену статтею 25 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу».

На момент звернення із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, 31.10.2022 про переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», має стаж державного службовця 18 років 6 місяців 17 днів, що і дає право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

30.03.1995 присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби 2 рангу».

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначає Закон №3723-XII.

Відповідно до статті 1 цього Закону державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до частини другої статті 9 зазначеного Закону регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон №3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.

Спеціальним законом, що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, є Митний кодекс України.

Згідно з ст. 569 Митного кодексу України від 04.07.2013 №405-VІІ посадові особи митних органів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб органів доходів і зборів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Частиною другою вказаної статті закріплено, що особи, вперше прийняті на службу до митних органів на посади, які передбачають виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, приймають Присягу державних службовців, якщо раніше вони не приймали такої Присяги.

Таким чином, посадові особи митних органів, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, займають посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері митної політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, а отже, перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Згідно з ч. 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 569 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах) працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.

Частиною 1 ст. 588 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час роботи позивача в митних органах) пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Виходячи з наведеного, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на набуття пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 квітня 2018 року (зразкова справа № 822/524/18) та постанові Верховного Суду від 10.07.2018 справа №591/6970/16-а.

З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу є недостатність стажу державної служби, а саме: робота на посадах в органах державної митної служби України зараховується до стажу державної служби особам, яким не присвоювалися спеціальне звання.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 (чинного до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в митних органах) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу", були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 та від 12.12.1991.

Відповідно до ст. 573 Митного кодексу України, посадовим особам органів доходів і зборів присвоюються такі спеціальні звання, як дійсний державний радник податкової та митної справи, державний радник податкової та митної справи І рангу; державний радник податкової та митної справи II рангу; державний радник податкової та митної справи III рангу; радник податкової та митної справи І рангу; радник податкової та митної справи II рангу; радник податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи І рангу; інспектор податкової та митної справи II рангу; інспектор податкової та митної справи III рангу; інспектор податкової та митної справи IV рангу; молодший інспектор податкової та митної справи. Спеціальні звання податкової та митної справи присвоюються довічно. Позбавлення спеціальних звань здійснюється виключно за вироком суду у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Згідно зі ст. 588 Митного кодексу України, пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Відмовляючи ОСОБА_1 у переведенні на пенсію державного службовця Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області всупереч ст. 19 Конституції України безпідставно не застосувало Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 4 липня 2013 року №405-VII, який є чинним на сьогоднішній день і на день звернення позивача за призначенням пенсії державного службовця, та прямо встановлює, що період роботи (служби) посадових осіб (у тому числі тих, яким присвоювалися спеціальні та/або персональні звання) у митних органах та організаціях зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого Законом України «Про державну службу», не врахувало, що пунктом III Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 4 липня 2013 року №405-VIІІ було встановлено співвідношення між спеціальними званнями працівників митниць та органів доходів і зборів. Присвоєне позивачу звання «Радник митної служби IIІ рангу» відповідає званню «Радник податкової та митної справи IIІ рангу», що відповідає 6 рангу державного службовця згідно додатку №6 Порядку про співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями працівників посадових осіб органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №306.

23 вересня 2016 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», яка застосовується з 01.05.2016.

Згідно з п.4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою КМУ від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», пенсія призначається особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями у розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому, для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Постановою Кабміну України № 622 передбачено, що у разі відсутності посад державної служби в органі, де працювала особа (до таких посад належить посада помічника-консультанта), довідка видається у порядку, встановленому Міністерством соціальної політики, за погодженням із Національної державною службою та при цьому, звертається увага, що 21.07.2017, набув чинності порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 № 750, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017р. за №766/30634.

Суд зазначає, що довідки видані Львівською митницею від 26.10.2022 № 203/7.4-22/37 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та довідку від 26.10.2022 № 204/7.4-22/37 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії від 03.11.2022 №913060815771 є протиправним, а позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перевести ОСОБА_1 з 31.10.2022 з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах, із урахуванням довідок від 26.10.2022 №203/7.4-22/37 та від 26.10.2022 №204/7.4-22/37 про складові заробітної плати для призначення(перерахунку) пенсії державного службовця.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, такий розподілу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 03.11.2022 №913060815771 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ: 13814885) перевести ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в митних органах з 14.04.1993 по 19.12.2011, із урахуванням довідок від 26.10.2022 №203/7.4-22/37 та від 26.10.2022 №204/7.4-22/37 про складові заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії державного службовця з часу звернення за призначенням пенсії - 31 жовтня 2022 року.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.

Попередній документ
108364187
Наступний документ
108364189
Інформація про рішення:
№ рішення: 108364188
№ справи: 380/16365/22
Дата рішення: 12.01.2023
Дата публікації: 16.01.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (01.06.2023)
Дата надходження: 15.02.2023
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії