12 січня 2023 року Справа № 360/3299/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/3299/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення грошових коштів,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/3299/21 за позовом ОСОБА_1 (далі - заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення грошових коштів.
У заяві ОСОБА_1 просить змінити спосіб виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 по справі № 360/3299/21 та встановити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській на користь ОСОБА_1 нарахованих, але не виплачених доплат до встановленої пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2021 року включно у загальній сумі 126232,29 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 по справі № 360/3299/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2021 року.
Станом на 26.12.2022 вказане рішення суду не виконано.
В ухвалі Луганського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 № 360/3299/21 було встановлено, що заборгованість перед заявником на підставі рішення суду становить 126232,29 грн.
Як вказує заявник, примусове виконання рішення суду не дало жодного результату, тому просить змінити спосіб виконання рішення суду.
Ухвалою від 06 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/3299/21 призначено до розгляду в письмовому провадженні. Запропоновано відповідачу надати суду пояснення щодо вказаної заяви.
Пояснень від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до суду не надходило.
Розглянувши заяву про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року у справі № 360/3299/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення грошових коштів задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо не нарахування та невиплати пенсії з 01 березня 2016 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01 березня 2016 року по 31 травня 2021 року.
Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати позивачу пенсії за один місяць.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року у справі № 360/3299/21 набрало законної сили 28 вересня 2021 року.
На виконання рішення суду у даній справі, Луганський окружний адміністративний суд видав позивачу виконавчий лист від 15.11.2021 № 360/3299/21.
Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що 14 січня 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області протиправними в порядку виконання судового рішення (стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України) у справі № 360/3299/21.
21.11.2022 Луганським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про залишення вищевказаної заяви без задоволення, яка 21.11.2022 набрала законної сили.
Згідно вказаної ухвали суду, 25.11.2021 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було відкрито виконавче провадження № 67647424 з примусового виконання виконавчого листа від 15.11.2021 № 360/3299/21.
ГУ ПФУ у Луганській області листами від 29.09.2021 № 3926-3875/Д-02/8-1200/21, від 19.10.2021 № 4163-4340/Д-0 2/8-1200/21 повідомило позивача про те, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року у справі № 360/3299/21 до негайного виконання у межах суми стягнень за один місяць проведено нарахування місячного розміру пенсії на виплатну відомість жовтня 2021 року (пенсію за березень 2016 року в сумі 1379,66 грн.). Оскільки рішенням суду не встановлено окремого порядку проведення виплати поновленої пенсії, суми пенсій, які не виплачено за минулий період до місяця їх відновлення, а саме з 01.04.2016 по 31.05.2021 в сумі 126232,29 грн. буде включено до Реєстру судових рішень. Пенсійні кошти за період 01.04.2016 по 31.05.2021 обліковано в органі, що здійснює пенсійні виплати, та будуть виплачені після затвердження окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
На виконання рішення суду заборгованість з пенсії ОСОБА_1 в розмірі 126232,29 грн. нарахована та обліковується в автоматизованій системі розрахунку пенсій. Також сума заборгованості включена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Суд зазначає, що вищевказані обставини також підтверджуються матеріалами справи.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404-VIII).
Згідно з пунктом 10 частини третьої статті 13 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (частина третя статті 33 Закону № 1404-VIII).
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом (частини друга статті 25 Бюджетного кодексу України).
В силу приписів частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з підпунктами 3, 4, 6 частини другої вказаної статті у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до приписів частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
Таким чином, положення КАС України визначають умови, виконання яких є обов'язковим для задоволення заяви про зміну способу або порядку виконання рішення.
Між тим, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, дійшов висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Відтак, зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом, відповідно до статті 245 КАС України, при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання суб'єктів владних повноважень здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов'язання виплатити заборгованість з пенсії на стягнення конкретної суми цих виплат, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 759/1928/13-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 279/7157/15-а та від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17 лютого 2021 року у справі 295/16238/14-а, у якій суд відмітив, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, а тому зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання органу ПФУ здійснити виплату на стягнення такої виплати є незаконною.
Заявником не наведено жодних обставин та не надано доказів, які б підтверджували наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
Невиконання відповідачем судового рішення не може бути підставою для зміни порядку виконання такого рішення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/3299/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення грошових коштів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.М. Качанок