про забезпечення позову
12 січня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5765/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення позову по справі за адміністративним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П'ятихатська" (28326, Кіровоградська область, Олександрійський район, с.Володимирівка, вул.Центральна, 11, РНОКПП 34869777) до
Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області (25004, м. Кропивницький, вул.Героїв Маріуполя, 102)
про визнання протиправною та скасування постанови,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №311662 від 20.09.2022, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П'ятихатська" адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.
Ухвалою суду від 19.12.2022 відмовлено в задоволенні заяви представника ТОВ "Агрофірма П'ятихатська" про забезпечення позову. (а.с.34-35)
Ухвалою суду від 05.01.2023 відкрито провадження у справі та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. (а.с.50)
12.01.2023 до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням №70711980 про стягнення з ТОВ "Агрофірма П'ятихатська" на користь держави 17000 грн. на виконання постанови про застосування до адміністративно-господарського штрафу №311662 від 20.09.2022 в сумі 17000 грн., винесеної відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області до набрання судовим рішенням законної сили.
Заява мотивована тим, що 11.01.2023 начальником Петрівського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області відкрито виконавче провадження про стягнення з ТОВ "Агрофірма П'ятихатська" на користь держави 17000 грн. на підставі постанови про застосування до адміністративно-господарського штрафу №311662 від 20.09.2022. Отже, вказує, що здійснюються дії щодо примусового виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №311662. Невжиття заходів щодо зупинення стягнення, може призвести до фактичного стягнення з позивача штрафу та дана обставина, може ускладнити ефективний судовий захист, що є на думку представника позивача підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви та заявою про забезпечення позову, суд дійшов до таких висновків.
Враховуючи положення ч.1 ст.154 КАС України заяву про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 4 статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених статей вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. До того ж, забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту заявнику - до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі за текстом - Закон 1404-VIII) визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
З огляду на ч.1 ст.12 Закону 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч.4 ст.15 Закону №1404 за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що заходами примусового виконання рішень є:1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з частинами 5, 7 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом тощо.
Пунктом 2 частини 1 статті 34, частиною 1 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа - до розгляду питання по суті.
Суд враховує, що оскаржувана постанова №311662 від 20.09.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ "Агрофірма П'ятихатська" є виконавчим документом та постановою начальника відділу Петрівського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 11.01.2023 відкрито виконавче провадження ВП №70711980 з виконання постанови №311662 від 20.09.2022, виданої Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення з ТОВ "Агрофірма П'ятихатська" 17000 грн.
Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає, що підстави, визначені статтею 150 КАС України є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.
Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
Викладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 21.11.2018 р. у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 р. у справі №826/10936/18, від 29.01.2020 р. у справі №640/9167/19.
Крім того, суд зазначає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Отже, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №311662 від 20.09.2022 на суму 17000 грн., яка є предметом оскарження в даній справі, зумовить примусове виконання даної постанови та потягне за собою наслідки, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". До того ж, подальше вчинення державним виконавцем виконавчих дій може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми штрафу, яка є спірною, а й витрат виконавчого провадження, а також арешту та реалізації його майна.
Зважаючи на те, що розгляд справи починаючи з суду першої інстанції, а також в разі подачі апеляційної скарги та її розгляду апеляційною інстанції, може тривати досить тривалий час, то стягнення боргу на підставі оскаржуваної постанови з цілком об'єктивних причин, створить обставини за яких захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення справи по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті.
Отже, застосуванням заходів забезпечення позову не може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Так, захід забезпечення позову, а саме зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №311662 від 20.09.2022, прийнятої відповідачем, до набрання законної сили остаточним судовим рішенням в адміністративній справі, стосується предмету позову і є співмірним з позовними вимогами.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №311662 від 20 вересня 2022 на суму 17000 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі №340/5765/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма П'ятихатська" до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи та до Петрівського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) для виконання.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина