12 січня 2023 року справа № 340/5869/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправними дій щодо обмеження виплати нарахованої суми пенсії максимальною величиною під час її перерахунку на підставі рішення суду і ігнорування правового висновку суду в іншій справі щодо відсоткового відношення пенсії до грошового забезпечення.
Водночас просив суд зобов'язати відповідача доплатити додаткові кошти за період з 01 квітня 2019 року.
У позовній заяві зазначає, що обмеження виплати пенсії максимальною величиною не може бути застосовано, оскільки суперечить Конституції України, висновок про що зробив Конституційний Суд України.
Стверджує, що, виконуючи рішення суду про перерахунок пенсії, відповідач проігнорував правовий висновку суду в іншій справі за його ж позовом стосовно відсоткового відношення пенсії до грошового забезпечення.
Управління заперечило щодо задоволення позову, надіславши відзив на нього (а.с.25-28).
Пояснило, що ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду.
Водночас зазначає, що, обмежуючи розмір виплати пенсії, керувалось приписами закону, котрий не визнаний неконституційним.
Стверджує, що при перерахунку пенсії застосовується її відсоткове відношення до грошового забезпечення за нормами права, які діють на час перерахунку.
23 грудня 2022 року судом відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.19-20).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, позивач - пенсіонер по лінії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (далі - Департамент) і перебуває на обліку в Управлінні з 2012 року (а.с.1-4).
Пенсію призначено відповідно до приписів Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон).
17 січня 2022 року набрало законної сили рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2021 року у справі №340/8731/21, яким Управління зобов'язано перерахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року на підставі довідки Департаменту від 06 вересня 2021 року №9/3-705 з урахуванням раніше сплачених сум (а.с.22-30).
У довідці Департаменту зазначено, що грошове забезпечення складає 35533,73 грн (а.с.34).
Відсоткове відношення пенсії до грошового забезпечення встановлено на рівні 79% рішенням цього ж суду від 29 жовтня 2018 року у справі №1140/2592/18 (а.с.42-46).
79% від 35533,73 грн становить 28071,65 грн.
Управління у лютому 2022 року перерахувало основний розмір пенсії, обмеживши виплату коштів з 01 квітня 2019 року максимальною величиною у 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, і застосувавши відсоткове відношення пенсії до грошового забезпечення у 70% (а.с.31-32).
ОСОБА_1 звернувся до суду щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі №1140/2592/18.
Ухвалою суду від 11 березня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви.
Суд роз'яснив, що треба звертатися до суду з окремим позовом, оскільки мова йде про новий перерахунок (а.с.29-30).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, позивач прагне виплати пенсії у нарахованому розмірі та сплати додаткових коштів за періоди, що минули.
Стверджує, що отримує пенсію у меншому розмірі з вини Управління.
Відповідно до приписів частини 2 статті 55 Закону нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Управління обмежило виплату нарахованої суми.
Доводиться наступним.
Щоб обмежити виплату максимальною величиною, то треба нарахувати кошти, побачивши суму, яка не виплачується.
Протокол Управління про перерахунок пенсії вказує про такий алгоритм дій (а.с.10).
Отже, до спірних правовідносин не поширюється строк звернення до суду.
Так, 24 грудня 2015 року прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон 2).
Закон 2 набрав чинності з 01 січня 2016 року.
Законом 2 статтю 43 Закону доповнено таким реченням частини 5.
“Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень”.
Приписами пункту 2 Прикінцевих положень Закону 2 встановлено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідає Конституції України припис статті 43 Закону, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Конституційний Суд України зробив висновок про невідповідність приписам частини 5 статті 17 Основного Закону.
06 грудня 2016 року прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон 3).
Приписами пункту 10 статті 1 Закону 3 внесли зміни до статті 43 Закону такого змісту.
“у частини 7 статті 43 слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінити словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року””.
Закон 3 набрав чинності з 01 січня 2017 року.
Таким чином обмеження виплати пенсії у 2017 році через припис частини 7 статті 43 не могло бути реалізованим, враховуючи час прийняття і зміст рішення Конституційного Суду України.
Станом на день перерахунку пенсії діяла норма закону, яка, на думку Управління, зобов'язувала обмежувати виплату нарахованої суми пенсії.
Цією нормою права є припис частини 1 статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон 4) від 08 липня 2011 року.
Нею встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про “дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про судоустрій і статус суддів”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про судоустрій і статус суддів”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України”, не може перевищувати 10740 гривень.
Таким чином Управління застосувало обмеження стосовно виплати нарахованої суми пенсії, керуючись виключно приписами Закону 4.
Вирішуючи позов, у суду виник обов'язок надати відповідь на таке запитання: чи суперечить припис частини 1 статті 2 Закону 4 положенням частини 5 статті 17 Конституції України у світлі правового висновку Конституційного Суду України у рішенні від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 щодо неконституційності припису частини 7 статті 43 Закону?
Приписи обох законів містять обмеження щодо виплати суми пенсії, яка призначена на підставі Закону.
Правовий висновок Конституційного Суду України.
“Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Виходячи з наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону № 2262 суперечать статті 17 Конституції України.”
Закон 4 прийнятий у 2011 році, а рішення Конституційного Суду України - у 2016 році і стосувалось змін до Закону, які набрали чинності у 2016 році.
Хоча Конституційний Суд України на той час не перевіряв приписи частини 1 статті 2 Закону 4 на відповідність Основному Закону, однак правовий висновок щодо аналогічної норми права, котра прийнята у часі пізніше, дає право суду зробити висновок, що вони суперечать положенням частини 5 статті 17 Конституції України.
У такому разі суд, керуючись приписами частини 4 статті 7 КАС України, не застосовує припис частини 1 статті 2 Закону 4.
Більше того, 12 жовтня 2022 року Конституційний Суд України прийняв рішення №7-р(II)/2022.
Висновок Конституційного Суду України.
«Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.»
Отже, відповідач, виконуючи рішення суду, допустив протиправні дії, обмеживши виплату нарахованої суми пенсії граничною величиною, і застосувавши відсоткове відношення пенсії до грошового забезпечення у 70%.
Відсоткове відношення пенсії до грошового забезпечення встановлено судом на рівні 79% у спорі щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року.
Такий же правовий висновок поділяє і Верховний Суд у рішенні від 04 лютого 2019 року у зразковій справі №240/5401/18.
Верховний Суд зробив висновок, що під час перерахунку пенсії військовослужбовця її відсоткове відношення до грошового забезпечення не змінюється.
Відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у подібній справі (перегляд правової позиції) (а.с.36-37).
Мова про застосування відсоткового відношення пенсії до грошового забезпечення військовослужбовців на час її перерахунку.
Таке зупинення передбачено приписами пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України.
Цією нормою права встановлено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Зупинення провадження у справі з цієї підстави відноситься до права, а не обов'язку суду.
Суд не вважає за доцільне зупиняти провадження у справі, оскільки діюча правова позиція Верховного Суду з цього питання є обґрунтованою і зрозумілою, а спір між сторонами з цього питання вже вирішено судом.
Таким чином позов належить задовільнити.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. (а.с.4).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовільнити позов.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження максимальною величиною виплати нарахованого основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплачувати ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року основний розмір пенсії, не застосовуючи обмеження граничною величиною, і врахувавши правові висновки Кіровоградського окружного адміністративного суду у рішенні від 29 жовтня 2018 року у справі №1140/2592/18.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області доплатити ОСОБА_1 додаткові кошти за період 01 квітня 2019 року з урахуванням раніше сплачених коштів.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині сплати заборгованості за один місяць.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 992,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей