12 січня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/5591/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, вул. Соборна,7а, м. Кропивницький,25009
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1)визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, з урахуванням розміру вказаної соціальної виплати, визначеного Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та здійснити її виплату, з урахуванням фактично виплаченої суми.
Ухвалою суду від 12.12.2022 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с.21-22).
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнав та зазначив, що позивачу як учаснику бойових дій проведена виплата одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік в розмірі та порядку, встановлених постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №540 від 07 травня 2022 року, яка є чинною та підлягала виконанню відповідачем.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для членів сім'ї військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-III (далі Закон № 2017-III), державні соціальні гарантії це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, встановлені законами пільги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Згідно із преамбулою Закону № 3551-ХІІ, цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
01.01.1999 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 № 367-ХІV (далі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 15 Закону № 3551-ХІІ доповнено частиною четвертою такого змісту: “Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком”.
Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28.12.2014 (набрав чинності з 01.01.2015) доповнено розділ VІ Бюджетного кодексу пунктом 26, відповідно до якого делеговано повноваження Кабінету Міністрів України самостійно визначати розмір передбачених Законом №3551-XII виплат до 5 травня, - в межах наявних фінансових ресурсів бюджетів. З дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 N3-р/2020 положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України втратили чинність. Отже, з 27.02.2020 чинною є ст.12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV від 25.12.1998 (з урахуванням рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008), що передбачає виплату щорічно до 5 травня учасникам бойових дій (особам, прирівняним до них) разової грошової допомоги у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Такий висновок суду щодо тлумачення та застосування норм Закону №3551-XII відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим в рішенні в зразковій адміністративній справі №440/2722/20 (№Пз/9901/14/20).
Разом з тим, такий підхід до правозастосування був актуальним до 23.02.2022.
Відповідно до статті 64 Конституції України визначено, що в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод, за винятком тих, які передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. Стаття 46 Конституції України відсутня у цьому переліку, тому право громадян на соціальний захист може обмежуватися в умовах воєнного стану.
Президент України 24 лютого 2022 року прийняв Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, яким запроваджено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі строк запровадження воєнного стану неодноразово продовжувався (Указ Президента №133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022) та триває до нині. У зв'язку із запровадженням воєнного стану Кабінет Міністрів України зобов'язано невідкладно ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Президент України прийняв Указ "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №69/2022, затверджений Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX, відповідно до якого у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошується та проводиться загальна мобілізація на всій території України протягом 90 діб; надалі строк проведення загальної мобілізації продовжувався, востаннє з 23 серпня 2022 року на 90 діб на підставі Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 574/2022, затвердженого Законом №2501-IX від 15.08.2022.
Абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України визначено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Отже, в період дії правового режиму воєнного стану та проведення загальної мобілізації, тобто починаючи з 24.02.2022, Уряд має повноваження приймати рішення щодо розмірів та порядку застосування державних соціальних гарантій. Іншими словами, Уряд може як збільшувати певні державні соціальні гарантії (напр., для внутрішньо переміщених осіб, постраждалих тощо), так і зменшувати розмір певних державних соціальних гарантії, - виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
В розумінні Закону №2017-ІІІ, одноразова допомога до 5 травня є державною соціальною гарантією - передбаченою Законом №3551-XII соціальною допомогою для певних категорій громадян, в т.ч. членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни.
Кабінет Міністрів України 7 травня 2022 р. скористався цими повноваженнями та на підставі абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України прийняв Постанову № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі Постанова №540), якою затвердив:
- розміри виплати у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: […] - членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України - 966 гривень);
- порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (залежно від категорії громадян виплата здійснюється відділами соціального захисту або управліннями Пенсійного фонду України).
Суд враховує, що передбачена частиною четвертою статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" норма щодо обчислення розміру одноразової допомоги до 5 травня кратною до розміру мінімальної пенсії за віком не може бути застосована до спірних правовідносин (спір щодо розміру допомоги у 2022 році) з огляду на наступне:
- внаслідок запровадження в Україні правового режиму воєнного стану Уряд з 24.02.2022 наділений повноваженнями визначати розмір та порядок застосування державних соціальних гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування;
- Уряд скористався цими повноваженнями та визначив розмір одноразової допомоги для членів сімей загиблих у наслідок війни до 5 травня на 2022 рік в конкретній сумі - 966 грн.;
- таке рішення щодо розміру соціальної допомоги є тимчасовим (на 2022 рік) та викликане надзвичайними обставинами (запровадження воєнного стану та загальної мобілізації), при цьому воно відповідає Конституції України та ґрунтується на законі.
Отже, Кабінет Міністрів України в умовах правового режиму воєнного стану, запровадженого 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, діяв відповідно до закону, коли 07.05.2022 визначив розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету, за рахунок якого виплачується цей вид державних соціальних гарантій.
Щодо посилань позивача на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/202 у справі №1-247/2018 (3393/18) та рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №440/2722/20, то такі є нерелевантними, оскільки у цих рішеннях не досліджувалося питання розміру разової грошової допомоги до 5 травня, обмеженого в 2022 році на підставі абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану.
Отже, розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році підлягав нарахуванню і виплаті у розмірі, визначеному Постановою №540, для члена сім'ї загиблого (померлого) захисника України у розмірі - 966 гривень. Позивач визнає, що отримав цю суму одноразової допомоги. Оскільки відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу в 2022 році одноразової допомоги до 5 травня правомірно керувався Постановою №540, то підстав для перерахунку (збільшення) розміру цієї допомоги на вимогу позивача немає. Отже, вимоги позивача про перерахунок розміру одноразової допомоги до 05 травня за 2022 рік є безпідставними.
Суд на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При прийнятті цього рішення суд враховує, що наведені ним висновки відповідають висновкам Касаційного суду щодо застосування статей 46, 64 Конституції України, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, частини другої статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Порядку № 540, що викладені у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 №580/2869/22.
Крім того право встановлювати тимчасові обмеження щодо виплати пенсії узгоджуються з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у справі “Валентина Ніканорівна Великода проти України”, яка полягає в тому, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Крім того суд стверджує, що перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу №1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційними переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс (“золоту середину”) до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому ЄСПЛ зазначає, що зменшення розміру пенсії мабуть було зроблено державою через економічну політику і фінансові труднощі.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в 2022 році у розмірі 966,00 грн., що відповідає розміру такої допомоги, визначеному в додатку до Порядку, затвердженого Постановою №540.
З урахуванням наведеного, а також зважаючи на введення воєнного стану в Україні та загальновідомі обставини значного дефіциту Державного бюджету України і переорієнтування спрямованості основного масиву бюджетних асигнувань на забезпечення ефективного покриття потреб Збройних Сил України, у межах чинного правового регулювання та стану суспільних відносин виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі, визначеному прийнятим на виконання Бюджетного кодексу України підзаконним актом, є правомірною.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Судових витрат в розумінні ст.139 КАС України судом не встановлено.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 292-297, 325 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко