Справа № 554/6815/22 Номер провадження 33/814/613/23Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т.О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
Категорія
11 січня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
за участю секретаря Владімірова Р.В.
захисника Белай С.В.
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2022 року,
Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2022 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 12 липня 2022 року о 08:30 год. в м. Харкові по просп. Героїв Харкова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова), від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору Drager та проведення огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
В апеляційній скарзі посилається на те, що місце в якому було зупинено транспортний засіб під його керування доволі часто обстрілюється російськими військами, після зупинки його автомобіля ввімкнулася сирена про повітряну тривогу, в зв'язку з чим працівники поліції запропонували підписати бланк про адміністративне правопорушення та покинути місце зупинки.
Вважає, що протокол складено з порушеннями, оскільки працівниками поліції не роз'яснювалося, який саме огляд він має пройти - на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, в протоколі він особисто не вказував про відмову від проходження огляду. Написані від його імені поліцейським пояснення він погодився підписав з огляду на те, що в кінці таких пояснень дійсно малась згадка про повітряну тривогу.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами є:
протокол серії ААД №222028 складений 14.07.2022 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 з поміткою, що пояснення особи, яка притягається до відповідальності надаються на окремому аркуші,
пояснення свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та особисто водія ОСОБА_1 ,
направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння,
записи з бодікамери працівника поліції,
рапорт поліцейського.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані притягнутим ОСОБА_1 .
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду та не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема свідома відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з пояснень, під якими водій ОСОБА_1 поставив свій підпис, 14.07.2022 він керував належним йому автомобілем Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Харкові по просп. Героїв Харкова, де був зупинений працівниками поліції, які після спілкування з ним запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці або в лікарняному закладі. Між тим, в зв'язку з оголошеною повітряною тривогою він відмовився від проходження огляду.
З відеозапису бодікамери працівника поліції вбачається, що водій ОСОБА_1 в присутності двох свідків, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора алкотестер Драгер та в медичному закладі - відповів відмовою (08:45 год.).
При цьому водія було попереджено про складання щодо відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Жодних аргументованих пояснень своєї позиції щодо небажання проходити огляд на стан сп'яніння водій не висловлював, а в особистих поясненнях зазначив, що претензій та скарг до поліції не має.
Посилання апелянта щодо наявності повітряної тривоги під час його зупинки працівниками поліції та під час його співбесіди з працівниками поліції, апеляційний суд не може вказану обставину прийняти до уваги як таку, що виключає відповідальність ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП та звільняє його як водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Також є безпідставними посилання правопорушника щодо неповідомлення поліцейськими який саме огляд на стан сп'яніння він має пройти, оскільки поліцейським було запропоновано пройти огляд на місці за допомогою газоаналізатора алкотестера Драгер, який встановлює ступінь саме алкогольного сп'яніння, а в разі наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. (п.12 розділ ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного сп'яніння), оскільки огляд на стан наркотичного сп'яніння не передбачений на місці зупинки транспортного засобу.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в протоколі даних щодо спеціального технічного засобу за допомогою якого проводиться огляд на стан сп'яніння, а саме: назви, , серійного номеру, дати сертифікату, посвідчення поліцейського на роботу з приладом не беруться судом до уваги, оскільки це не передбачено КУпАП чи відповідними інструкціями, за змістом яких відповідні технічні дані щодо спеціального приладу надаються лише на вмотивовану вимогу особи.
Також не заслуговує на увагу помилкове трактування апелянтом положень п. 2.5 ПДР, який визначає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння встановлено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, що і було запропоновано поліцейським - пройти огляд за допомогою газоаналізатора Драгер, на що водій не погодився.
Таким чином під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про недотримання працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а наявними доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про недоведеність вчинення водієм адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КпАП України, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна