Справа № 545/2516/22 Номер провадження 11-кп/814/1113/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
10 січня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали справи за апеляційною скаргою прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року,-
за участю прокурора: ОСОБА_7
засудженого: ОСОБА_8 ( в режимі відеоконференції)
адвоката ОСОБА_9 ,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року спільне подання адміністрації державної установи «Крюковська виправна колонія (№ 29)» та спостережної комісії при Полтавській райдержадміністрації задоволено;
засудженого ОСОБА_8 звільнено умовно - достроково на 02 роки 09 місяців 12 днів від відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 року.
Приймаючи таке рішення місцевий суд врахував, що засуджений ОСОБА_8 відбув необхідний строк покарання та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а тому заслуговує умовно-дострокового звільнення від відбуття невідбутої частини покарання.
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб , які їх подали
Не погодившись з вказаним рішення суду прокурором подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання про застосування умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_8 .
В обґрунтування поданої апеляції вказує , що засуджений отримав 5 заохочень , які почали застосовуватися до нього тільки з червня 2021 року , а до виправної колонії останній прибув у жовтні 2020 року. До оплачуваних робіт засуджений також залучався не постійно.
Крім того , 23.06.2021 засудженому відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України.
Позиції учасників судового розгляду в судовому засіданні
В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з наведених в ній підстав.
Засуджений та його адвокат в судовому засіданні заперечували з приводу задоволення апеляційної скарги прокурора.
Мотиви суду
Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін на підтримання та спростування доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали особової справи засудженого, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить таких висновків.
Згідно ч.1 статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення , ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження , передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення , ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин , які підтверджені доказами , дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегія суддів вважає , що суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги прокурора є непереконливими.
Так, згідно ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року роз'яснено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при цьому , головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Правова конструкція ст. 81 КК України дає надію засудженому на можливість дострокового звільнення від відбування призначеного судом покарання і стимулює його до зразкової поведінки і сумлінного ставлення до праці як обов'язкових умов для здійснення такої надії.
Щодо змісту критеріїв, зазначених у ч. 2 ст. 81 КК, "сумлінна поведінка і ставлення до праці", то вони мають засвідчити, що засуджений довів своє виправлення. Визначення таких критеріїв залежить не лише від тяжкості вчиненого злочину і даних про особу засудженого, а головним чином від наявності сумлінного додержання ним усіх вимог режиму місця відбування покарання і правил поведінки та людського спілкування у колективі, від сумлінного і активного виконання дорученої роботи, суворого додержання виробничої дисципліни, щирого каяття у вчиненні злочину тощо.
При цьому , вказаних ознак поведінка засудженого повинна мати протягом усього періоду відбування ним покарань і в усіх установах, де він перебував , а висновок суду про виправлення засудженого має ґрунтуватися на всебічному врахуванні вищенаведених даних та аналізу всього періоду відбутої частини строку покарання засудженим.
Задовольняючи спільне подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 суд першої інстанції послався на те , що він відбув необхідних строк покарання та сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Із вказаним висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Так, із наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_8 засуджений вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 року за ч. 3 ст. 286 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 3 роки. Згідно з вироком суду початок строку відбування покарання ОСОБА_8 постановлено рахувати з дня фактичного його затримання , а саме - з 17.06.2019 року.
На момент звернення до суду з поданням засуджений відбув необхідну частину призначеного судом покарання, яка надає право на застосування умовно-дострокового звільнення.
В характеристиці засудженого зазначені всі дані щодо його особи, викладена його поведінка під час відбування покарання, відношення до роботи, відношення до вчиненого злочину. Зроблено в ній і висновок про те, що засуджений довів своє виправлення. На користь цього висновку свідчить і довідка про заохочення та стягнення на засудженого згідно якої він має 5 заохочень і жодного стягнення.
Також , як вбачається з матеріалів особової справи , засуджений ОСОБА_8 працевлаштований робітником контрагентського об'єкту установи.
А отже основні умови для застосування до особи умовно-дострокового звільнення - дотримані.
Не ґрунтуються на законі також і доводи апеляції прокурора про те , що судом не враховано тяжкість злочину і його суспільна небезпечність .
У контексті вказаних доводів апеляції, колегія суддів звертає увагу, що питання призначення покарання та звільнення від його відбування це різні питання, які врегульовані навіть різними розділами кримінального кодексу, ХІ та ХІІ відповідно.
Ті питання на які звертає увагу прокурор вирішують та враховуються судом під час призначення покарання при постановленні вироку і аж ніяк не під час звільнення від відбування покарання за правилами статті 81 КК України, якою передбачені зовсім інші критерії оцінки ступеню виправлення особи.
Не впливають на висновки суду і доводи апеляції про те , що 23.06.2021 засудженому відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України.
Так , подання щодо засудженого ОСОБА_8 , яке було предметом розгляду суду першої інстанції , датується 23 червня 2022 року , тобто складено рівно через рік після , рішення комісії про відмову у замінні невідбутої частини покарання більш м'яким. Вазаний термін , на переконання колегії суддів, є об'єктивно достатнім для доведення свого виправлення.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, що засуджений довів своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону , які ставили б під сумнів законність судового рішення , судом першої інстанції допущено не було.
Ухвала суду першої інстанції є законною і підстави для її скасування відсутні, а тому апеляцію прокурора слід залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.
Водночас колегія суддів вважає за необхідне рекомендувати місцевому суду уточнити ухвалу щодо виду покарання від якого звільняється засуджений.
Керуючись ст. 81 КК України, ч. 2 ст. 376, ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів Полтавського апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу прокурора Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення , а ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 05 вересня 2022 року про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4