Справа № 156/623/22 Провадження №33/802/25/23 Головуючий у 1 інстанції:Бахаєв І.М.
Категорія:ч. 2 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П.
11 січня 2023 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Сиротинського С.В. та Душного Ю.А., розглянувши апеляційну скаргу захисників Сиротинського С.В. та Душного Ю.А., на постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 06 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортним засобами строком 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Приєднано невідбуту частину стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, згідно постанови судді Нововолинського міського суду Волинської області від 06.04.2022 та рахувати строк позбавлення права керування транспортними засобами терміном 3 (три) роки та 4 (чотири) місяці.
Також стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він повторно, 20.09.2022 об 21 год 05 хв в с. Литовеж в дачному масиві «Прикордонник» 1 лінія керував транспортним засобом марки «Alfa Romeo 166» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамеру № 846 в присутності двох свідків. Чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній захисники Сиротинський С.В. та Душний Ю.А. вважають постанову судді необгрунтованою. Посилаються на те, що відео, яке міститься в матеріалах справи не містить звуку, а також дати та часу, тому воно не бути як доказ у справі. Також зазначають, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння зафіксована з порушенням Інструкції, яка регламентує це питання. Просять постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисників - адвокатів Сиротинського С.В. та Душного Ю.А., які підтримували апеляційну скаргу і просили скасувати постанову судді і закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, полягає у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, зокрема в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, повністю стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 074921 від 20 вересня 2022 року складеного щодо нього за порушення вимог п.2.5 ПДР в присутності двох свідків (а.с.1), Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.6), відеозаписами з місця події (а.с.10), а також іншими матеріалами справи.
Що стосується доводів захисників про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки працівники поліції порушили правила проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, то вони є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах доказами, оскільки Інструкцією яка регламентує процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, крім того, п.2.5 ПДР зобов'язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Так, будучи допитаним в суді першої інстанції працівник поліції ОСОБА_5 показав, що того вечора разом із напарником зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 .. Під час розмови з ним виникла підозра в тому, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням приладу «Драгер», на що ОСОБА_1 не заперечував. Однак, при продуванні технічного приладу, останній не вдихнув відповідний об'єм повітря, внаслідок чого прилад не виміряв видихуване повітря та не зміг показати результат. Після чого ОСОБА_1 було повторно запропоновано пройти огляд, на що останній заперечив, мотивуючи це тим, що він вже проходив огляд. Працівники поліції розцінили це як відмову від проходження огляду, зупинили двох свідків та склали протокол за порушення п. 2.5 ПДР.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями фактично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Допитаний під час розгляд справи місцевим судом свідок ОСОБА_3 суду показав, що його зупинили працівники поліції і запропонували бути свідком, як громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. В його присутності ОСОБА_1 відмовився проходити тест, пояснивши, що він його вже один раз пройшов.
Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер» та у медичному закладі (а.с.6).
Крім того, показання вказаних свідків підтверджуються відеозаписом з місця події, який міститься у матеріалах справи, з якого убачається, що на неодноразову вимогу працівника поліції ОСОБА_1 відмовився належним чином продути прилад «Драгер», тобто відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як убачається із відеозапису, який міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 говорив про бажання пройти огляд в закладі охорони здоров'я, чим спростовуються доводи сторони захисту про те, що працівники поліції зобов'язані були провести огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Зазначений відеозапис події відповідає вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Таким чином, положеннями вищенаведеної норми закону спростовуються твердження апелянтів про те, що відеозапис не може бути доказом у даній справі.
Також апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення п.2.9 (а) ПДР (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння) та 2.5 ПДР (відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння), що стверджується відповідними постановами суду (а.с.12, 15, 16), а тому його доводи про те, що він відмовився від проходження огляду, оскільки злякався, є голослівними.
Апеляційним судом у повному обсязі досліджені та проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані стороною захисту під час розгляду справи в апеляційній інстанції.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні за ч.2 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та приєднав невідбуту частину стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, згідно постанови судді Нововолинського міського суду Волинської області від 06.04.2022.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисників Сиротинського С.В. та Душного Ю.А. - залишити без задоволення, а постанову судді Іваничівського районного суду Волинської області від 06 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов