печерський районний суд міста києва
Справа № 757/1208/23-к
12 січня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна,
11.01.2023 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023105060000004.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Відділом дізнання Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105060000004 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
04.01.2023 в ході огляду місця події за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких 30, у ОСОБА_4 було вилучено мобільний телефон марки «ІPhone 10», чорного кольору, серійний номер: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора «Lifecell» НОМЕР_3 та у ОСОБА_5 вилучено мобільний телефон марки «Орро», синього кольору, серійний номер: НОМЕР_4 , imei: НОМЕР_5 , з сім-картою оператора «Lifecell» НОМЕР_6 , які в подальшому були поміщені до сейф-пакету № SUD2094124.
04.01.2023 постановою дізнавача вказані мобільні телефони визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, вилучені речі мають значення речового доказу у кримінальному провадженні. Отже, з метою забезпечення збереження речового доказу, а також повного та неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин кримінального правопорушення виникла необхідність у застосуванні в одному із видів заходів забезпечення кримінального провадження - арешт майна.
В судове засідання прокурор не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій вимоги вказаного клопотання підтримав, просив його задовольнити.
В судове засідання власника майна не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Слідчим суддею визнано можливим проводити розгляд клопотання за відсутності учасників кримінального провадження, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду.
Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання, виходячи з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З урахуванням наведеного, з огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, міг зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, в ході огляду місця події 04.01.2023 року, за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких 30 та поміщено до сейф-пакету № SUD2094124, а саме:
- мобільний телефон марки «ІPhone 10», чорного кольору, серійний номер: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 , з сім-картою оператора «Lifecell» НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
- мобільний телефон марки «Орро», синього кольору, серійний номер: НОМЕР_4 , imei: НОМЕР_5 , з сім-картою оператора «Lifecell» НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1