Справа №:754/11725/22
Провадження №: 2-н/755/10/23
"12" січня 2023 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, а нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-
15 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
16 грудня 2022 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І. постановила ухвалу про направлення заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, - до Київського апеляційного суду для визначення підсудності.
29 грудня 2022 року Київським апеляційним судом постановлено ухвалу про визначення підсудності справи за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, - Дніпровському районному суду міста Києва.
11 січня 2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду для розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, а нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, - головуючий суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В.
Вивчивши матеріали заяви про видачу судового наказу на предмет дотримання заявником ОСОБА_1 вимог цивільного процесуального законодавства, суддя приходить до наступних висновків.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом. ( ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України)
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу визначені у статті
163 Цивільного процесуального кодексу України.
Пунктом 4 ч.3 ст.163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: документи, або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з поданої заяви, заявник ОСОБА_1 просить видати судовий наказ про стягнення з боржника - Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, заборгованості по заробітній платі в сумі 28 980,03 гривень за червень 2016 року та з липня 2016 року до серпня 2017 року та з листопада 2017 року до березня 2018 року (включно).
Як роз'яснено у п. 9 та п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової допомоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника: документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватись обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише в позовному провадженні.
Згідно зі статтею 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР відомості про оплату праці працівника надають будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.
Відповідно до статті 49 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на цьому підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи та розміру заробітної плати.
При зверненні з даною заяву до суду заявник ОСОБА_1 , на підтвердження суми, яка стягується, не надала належно оформлений документ, який підписаний уповноваженою посадовою особою та завірений печаткою організації, що вказує на розмір нарахованої працівнику заробітної плати за визначений період, із зазначенням назви займаної посади заявника, відомостей про період нарахування заробітної плати (за вирахуванням податків) та наявність заборгованості по заробітній платі.
Разом з тим, заявником розмір нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, визначений самостійно за власним розрахунком на підставі даних, які внесені до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та Пенсійного фонду України.
Виходячи з наведеного, надані документи, не можуть свідчити про порушення прав заявника та наявність підстав для звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Відповідно п.1 ч. 1 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу
Таким чином, із заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу та доданих до неї документів вбачається спір про право, оскільки вимоги заявника неможливо вирішити в наказному провадженні, так як заявником заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за період - червень 2016 року, з липня 2016 року до серпня 2017 року, з листопада 2017 року до березня 2018 року (включно) в загальному розмірі 28 980,03 гривень, в той же час на підтвердження заявлених вимог заявником не долучено офіційну довідку Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, яка підписана уповноваженою посадовою особою та завірений печаткою організації, та містить відомості про розмір нарахованої працівнику заробітної плати за визначений період, із зазначенням назви займаної посади заявника, відомостей про період нарахування заробітної плати (за вирахуванням податків) та наявність заборгованості по заробітній платі, що є обов'язковою умовою для розгляд трудового спору в порядку наказного провадження.
В той же час судовий наказ є особливою формою судового рішення, видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень, що унеможливлює надати об'єктивну оцінку відносинам, які виникли між сторонами цивільного процесу, а тому захист заявника - стягувача має здійснюватись шляхом пред'явлення позову з тими же вимогами у порядку позовного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу непізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 163, 165, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва, а нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
З текстом ухвали можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: gttp://reyestr.court.gov.ua